ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
06.11.06 Справа № А-8/109
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Бобеляк О.М.
Дубник О.П.
при секретарі судового засідання Чубатюк О.В.
розглянув апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ
(далі -ПП) від 11.07.2006 р. № 11/07
на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2006 року
у справі № А-8/109
за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ
до відповідача ДПІ у м.Івано-Франківську
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від скаржника -ОСОБА_2 -предст. (дов. від 06.06.2006 р.) -був присутній
в судовому засіданні 23.10.2006 р.
від відповідача -Григорів В.М. -СДПІ юр. від. (дов. 33061/10-039 від
15.08.2006 р.), Доронюк Д.І. -ГДПІ (дов. № 45825/10-039 від 20.10.2006 р.)
В судовому засіданні 23.10.2006 р. оголошувалась перерва до 06.11.2006 р.
Права і обов»язки сторін, передбачені ст.ст.49,51 КАС України, представникам сторін роз»яснено.
Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2006 р. у справі № А-8/109 (суддя Шіляк М.А.) відмовлено в позові приватному підприємцю ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Івано-Франківську НОМЕР_1 про визначення позивачу податкового зобов”язання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інших доходів громадян в сумі 26574,66 грн. Дана постанова суду мотивована тим, що доходи від дольової участі в будівництві та надання в оренду нежитлового приміщення не вказані позивачем при обранні спрощеної системи оподаткування, тому, немає підстав для задоволення позову.
Позивач у справі -підприємець ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу на згадану постанову господарського суду, оскільки, на його думку, судом порушено норми матеріального права, зокрема, п.п.4.3.25 п.4.3 ст.4, п.9.12 ст.9 та п.19.1 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”. Скаржник зазначає, що судом не взято до уваги, що позивач по таких видах діяльності, як організація торгівлі (надання в оренду торгівельної площі) та дольова участь в будівництві, займався саме підприємницькою діяльністю та сплачував єдиний податок по найбільшій ставці, доходи від вищезазначеної діяльності відображалися в книзі обліку доходів і витрат,
і т.і.
Відповідач з вимогами скаржника не погоджується з підстав, викладених в запереченнях на апеляційну скаргу (а.с.107-110) та в усних поясненнях в судових засіданнях, вважає визначення податковим органом позивачу податкового зобов»язання за здійснення видів діяльності, не зазначених у Свідоцтві про сплату єдиного податку в розмірі 26574,66 грн., правомірним.
При розгляді апеляційної скарги та матеріалів справи судовою колегією встановлено наступне:
За результатами проведеної ДПІ у м.Івано-Франківську документальної перевірки дотримання законодавства про оподаткування підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.10.2002 р. по 30.09.2005 р., 09 лютого 2006 року складено акт НОМЕР_2, яким, зокрема, встановлено порушення підприємцем п.п.4.3.25 п.4.3 ст.4, п.9.12 ст.9, п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб, ст.ст.13,14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб»єктів малого підприємництва», внаслідок чого донараховано податок з доходу в розмірі 26574,66 грн. за 2004 рік.
На підставі вказаного акту перевірки, 17.02.2006 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 про визначення позивачу податкового зобов”язання за платежем прибутковий податок на доходи від підприємницької діяльності та інші доходи в розмірі 26574,66 грн., яке є предметом оспорювання.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам та матеріалам справи, судова колегія дійшла до висновку про безпідставність і необгрунтованість вимог скаржника, з огляду на наступне:
Відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки. Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу, сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Порядок видачі свідоцтва про сплату єдиного податку затверджено наказом ДПА України від 29.10.1999 р. № 599, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. №752/4045. Згідно із п.2 цього Порядку підставою для видачі свідоцтва є подання суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, зокрема, акту перевірки, свідоцтво про сплату єдиного податку НОМЕР_3 видане позивачу 18.12.2003р., в пункті З якого зазначено такі види діяльності: організація ринку, роздрібна торгівля з лотків на ринках. В декларації про доходи одержані з 01 січня по 31 грудня 2004 року, вказані доходи одержані від роздрібної торгівлі на лотках і ринках, організація торгівлі (надання в оренду торгових площ).
Також, перевіркою встановлено, що підприємець ОСОБА_1 одержував доходи інші, ніж зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку, а саме: кошти від дольової участі в будівництві двох багатоквартирних будинків від фізичних та юридичних осіб та від надання в оренду нежитлового приміщення АДРЕСА_1 - торговий центр «ІНФОРМАЦІЯ_1», який знаходиться за вказаною адресою, і не відобразив окремо в річній податковій декларації за 2004 рік суму доходу, одержаного від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві про сплату єдиного податку.
Таким чином, податковим органом у відповідності з п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»правомірно донараховано позивачу податок з доходів за 2004 рік в сумі 26574,66 грн.
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, як такої, що прийнята у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підставі фактичних обставин і матеріалів справи.
Отже, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209 п.п.6 і 7 р.YІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:
Постанову господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2006 р. у справі № А-8/109 залишити без змін, апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути
оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст.211, 212 КАС України.
Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.
головуючий суддя Г.В. Орищин
судді О.М. Бобеляк
О.П. Дубник