копія

Провадження № 11/2290/597/2012

Справа № 1-174/11 Головуюча в 1-й інстанції Головко Н.П.

Категорія: ч.2 ст.125, ч.1 ст.126 КК України Доповідач Вітюк В. Ж.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого -судді Вітюка В.Ж.,

суддів Болотіна С.М., Матущака М.С.,

з участю секретаря с/з Купельської Н.П.,

потерпілого ОСОБА_2,

представника

потерпілого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_7 в інтересах засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 на вирок Шепетівського міськрайонного суду від 17 жовтня 2011 року, -

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, одруженого, на утриманні п'ятеро неповнолітніх дітей, працюючого у фірмі ПП „ОСОБА_20", не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 125 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 900 грн.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, одруженого, не працюючого, не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 125 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Постановлено стягнути з засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2, з кожного по 750 грн. моральної та 235 грн. 75 коп. матеріальної шкоди.

Постановлено стягнуто з засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 з кожного по 1750 грн. витрат на правову допомогу.

В задоволенні цивільного позову засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовлено.

За вироком суду, засуджений ОСОБА_6 02 січня 2011 року після 20 год. 30 хв. на східцях біля під'їзду до будинку №31 по вул.Хвильового в м.Шепетівка на ґрунті особистих неприязних стосунків, що виникли з приводу скарг на утримання в квартирі собаки, наніс ззаду удар в спину ОСОБА_2, від якого останній впав. Після цього ОСОБА_5, що підбіг від сусіднього під'їзду та ОСОБА_6 нанесли потерпілому ряд ударів руками та ногами в різні частини тіла, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В апеляції та доповненнях до неї захисник ОСОБА_7 в інтересах засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 просив вирок суду скасувати, а провадження у справі за їх обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України закрити за недоведеністю їх вини.

Вказував, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5, ОСОБА_6 в заподіянні ОСОБА_2 численних ударів, що спричинили тілесні ушкодження ґрунтується на суперечливих показаннях потерпілого та свідків ОСОБА_9, і ОСОБА_10, які не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, на його думку, судом безпідставно не взято до уваги пояснення свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, показань ОСОБА_6, ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, виражався нецензурними словами та стукав ногами в двері, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, в зв'язку з чим вони в телефонному режимі звертались в органи міліції. Стверджували, що тілесних ушкоджень останньому ніхто не заподіював, однак ОСОБА_2 розпочав бійку, в результаті якої заподіяв фізичного болю ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтверджується даними їх медичних карток. Також захисник вказував, що розмір витрат ОСОБА_2 на лікування та на правову допомогу, стягнутий судом із засуджених є необґрунтовано завищеним та не підтверджується відповідними фіскальними чеками та розрахунками витраченого захисником часу.

Звертає увагу суду на те, що місцевий суд не дав оцінки показанням засуджених про можливість отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень до конфлікту з ними, а також не звернув увагу на те, що ОСОБА_6 після побиття його 02 січня 2011 року звертався за медичною допомогою та з 05 по 11 січня 2011 року перебував на стаціонарному лікуванні.

Також посилається на те, що ОСОБА_2 не довів, що його побили саме засуджені, а суд не дав його показанням правової оцінки.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 14 грудня 2011 року вирок щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 змінено в частині вирішення цивільного позову, стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 1500 грн. моральної, 471, 50 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн. витрат на правову допомогу, а всього 3971, 50 грн.

В решті вирок залишено без змін.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.07.2012 року ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 14 грудня 2011 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.

Рекомендовано апеляційному суду Хмельницької області в порядку ст.ст.409, 411 КПК України виправити описку в резолютивній частині ухвали від 14 грудня 2011 року, вважаючи правильним написанням: „ОСОБА_2." замість „ОСОБА_2".

Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 на підтримку апеляції, виправданого ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи, провівши у повному обсязі судове слідство, та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення частково в силу наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_5, ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.125 КК України відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні й детально викладеними у вироку доказами.

Відповідно до ч.1 ст.27, ст.267 КПК України (в ред. 1960 року) по справах приватного обвинувачення саме на потерпілого покладається обов'язок підтримувати обвинувачення та відповідно надавати докази винуватості підсудного.

Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_2 про обставини конфлікту пояснив, що 02 січня 2011 року близько 20 год. він піднімався до себе в квартиру залишити придбані у магазині продукти. В цей час почув за дверима квартири ОСОБА_13 гавкіт собаки. Враховуючи, що вказана собака постійно створює шум він постукав у двері вказаної квартири з метою попросити заспокоїти собаку. Однак, йому двері не відкрили. Залишивши речі він вийшов з під'їзду і в цей час йому було нанесено удар в спину і він подаючи побачив, що удар нанесено ОСОБА_13 у його побитті прийняв участь також ОСОБА_5, який прибіг з сусіднього під'їзду, мати братів ОСОБА_13 кричала що б вони „добре йому дали". Після побиття ОСОБА_10 та ОСОБА_9 відвели його додому до останньої.

Покази ОСОБА_2 в цій частині узгоджуються з іншими доказами по справі.

Так, свідок ОСОБА_10 пояснив, що 02 січня 2011 року близько 20 год. зустрів ОСОБА_2 на тілі якого не було видимих тілесних ушкоджень. Маючи на меті спільно зі ОСОБА_2 йти на роботу він зачекав його поблизу магазину „Смак", а останній пішов додому залишити речі. Через незначний проміжок часу до нього на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила, що ОСОБА_2 побили. Він підійшов до будинку ОСОБА_2 та разом з ОСОБА_9 відвів ОСОБА_2, в якого було розбите обличчя, до неї додому.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що 02 січня 2011 року близько 20 год. вона йшла разом з ОСОБА_2 додому, оскільки вони живуть неподалік. ОСОБА_2 пішов до себе в квартиру, а вона пішла до свого помешкання. Через незначний проміжок часу вона побачила як з під'їзду будинку вибіг ОСОБА_13 та почула жіночий крик. Бачила як одна людина лежала на землі, а двоє її били. Разом з ОСОБА_10 відвели побитого ОСОБА_2 до неї додому.

Суд критично оцінив покази свідка ОСОБА_14 про те, що він бачив, як ОСОБА_2 шарпав за одяг ОСОБА_15 і вони разом впали на землю, при цьому жоден з братів не наносив ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Вказані показання є суперечливими, оскільки ОСОБА_14 не може ствердно вказати навіть місце та час конфлікту.

Показання матері братів ОСОБА_15 та дружини ОСОБА_16 судом також обґрунтовано не взято до уваги, оскільки вказані свідки є зацікавленими особами і їх покази є суперечливими між собою.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №507 (а.с.74) у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у виді синця навколо правого ока, струсу головного мозку. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів з обмеженими травмуючими поверхнями за короткий проміжок час, могли виникнути в строк та при обставинах вказаних у постанові та обстежуваним і по степеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я.

Аналізуючи доводи, що містяться у апеляційній скарзі захисника засуджених -адвоката ОСОБА_4 та докази досліджені по справі в ході розгляду справи місцевим судом та під час апеляційного розгляду, колегія суддів приходить до наступних висновків:

- 2 січня 2011 року після 20 год. 30 хв. на східцях біля під'їзду до будинку №31 по вул.Хвильового в м.Шепетівка між потерпілим та засудженим дійсно виник конфлікт про що не заперечують ні сам потерпілий, ні засуджені, а також підтверджується показаннями родичів засуджених ОСОБА_17 та ОСОБА_18;

- в ході даного конфлікту потерпілого ОСОБА_2 побили засуджені, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, що об'єктивно підтверджується висновком судово-медичної експертизи №507 від 29.07.2011 року та показаннями експерта ОСОБА_19, який на спростування доводів апелянта про те, що у висновку не встановлено час спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, показав, що незважаючи на відсутність опису тілесних ушкоджень у медичній документації лікаря-травматолога, об'єктивність їх спричинення саме 2.01.2011 року випливає із даних медичного огляду потерпілого лікарями -невропатологом та окулістом та встановлених ними діагнозів, як струс головного мозку та забій м'яких тканин обох очниць;

- дані висновки підтверджені показаннями незацікавлених у розгляді справи свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які безпосередньо перед побиттям потерпілого бачили його без тілесних ушкоджень, а після побиття проводили його у помешкання ОСОБА_9 та зі слів останнього дізналися хто йому спричинив тілесні ушкодження.

При цьому, посилання апелянта на розбіжність у їх показаннях та показаннях потерпілого ОСОБА_2 є необґрунтованими, так як працівниками міліції як вони так і інші свідки опитувались поверхнево. Разом із тим, в ході детальних допитів свідків ОСОБА_18, ОСОБА_17, а також засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в ході апеляційного розгляду справи встановлено невідповідність у їхніх показаннях з приводу початку конфлікту, його розвитку, механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, що нічим об'єктивно не підтверджується, та повного заперечення нанесення тілесних ушкоджень потерпілому. А твердження свідка ОСОБА_17 про те, що ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження напередодні конфлікту падаючи на її очах із східців під'їзду, спростовується висновком судово-медичної експертизи №507 від 29.07.2011 року відповідно до якого їх утворення внаслідок падіння потерпілого з висоти власного росту є малоймовірним.

З огляду на викладене, висновки місцевого суду про доведеність вини засуджених у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України є обґрунтованими, а відтак вимоги апелянта про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.

При визначенні розміру матеріальної шкоди судом взято до уваги накладні №2 від 03 січня 2011 року та № 3 від 05 січня 2011 року, відповідно до яких ОСОБА_2 витрачено на купівлю ліків з приводу лікування від нанесених побоїв 471,50 грн. Вказаний доказ понесених витрат є належним та допустимим і підстав сумніватись у його достовірності у суду немає

Визначений судом розмір моральної шкоди є адекватним спричиненій шкоді і відповідає ступеню понесених моральних втрат.

Покарання засудженим призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого, осіб засуджених, обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Порушень вимог КПК в ході розгляду справи не встановлено.

Разом з тим, розмір стягнутих судом витрат на правову допомогу слід зменшити до суми 2000 грн., врахувавши при цьому складність справи та час витрачений захисником ОСОБА_3 на його участь при її розгляді.

Відповідно до ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Однак, всупереч вказаним вимогам закону суд першої інстанції не визначив солідарного порядку стягнення сум заподіяної шкоди, що в свою чергу тягне зміну вироку в частині вирішення цивільного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в ред. 1960 року), п.11 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляцію захисника ОСОБА_7 в інтересах засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Шепетівського міськрайонного суду від 17 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 змінити в частині вирішення цивільного позову.

Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 471,50 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди та 2000 грн. витрат на правову допомогу, а всього 3971,50 грн.

В решті вирок щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 залишити без зміни.

Виправити описку в резолютивній частині ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 14 грудня 2011 року, а саме написання прізвища „ОСОБА_2" на „ОСОБА_2."

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.Ж. Вітюк