копія

Провадження № 11/2290/573/2012

Справа № 1/2218/110/2012 Головуючий в 1-й інстанції Карплюк О.І.

Категорія: ч.1 ст.122 КК України Доповідач Вітюк В. Ж.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.10.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого -судді Вітюка В.Ж.,

суддів Болотіна С.М., Козачка С.В.,

з участю секретаря с/з Мазур О.В.,

прокурора Короткої Н.Б.,

захисника ОСОБА_2,

перекладачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 05 червня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, білоруса, громадянина Республіки Білорусь, уродженця м.Івацевичі Брестської області, Республіки Білорусь, мешканця АДРЕСА_1, з вищою освітою, одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого,

засуджено за ч.1 ст.122 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст.75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 залишено попередній - підписку про невиїзд.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 1197,10 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.

За вироком суду, засуджений ОСОБА_5 28 грудня 2010 року близько 13 год., знаходячись на майданчику, що між поліклінікою №2, що по пр.Миру, 61, та видавництвом „Поділля", що по пр.Миру, 59 в м.Хмельницькому, на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_7, умисно наніс останньому удар кулаком правої руки в обличчя, заподіявши потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

В апеляції засуджений ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події злочину.

Вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим, оскільки судом допущено неповноту та однобічність судового слідства, що привело до неправильного застосування кримінального закону, а також у зв'язку з невідповідністю висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи.

Вказує, що потерпілого він не бив, а він міг перечепитись за бордюр і випадково впасти, в результаті чого отримати пошкодження.

Посилається, що як місцевим судом, так і досудовим слідством не встановлено, які фактично травми були у потерпілого і коли вони були отримані, так як звернувся він за медичною допомогою лише 30.12.2010 року, а зустріч потерпілого з ОСОБА_5 відбулася біля 13 год. 28.12.2010 року.

Вважає, що в судовому засіданні суду першої інстанції не доведено його вини у заподіянні потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого і виступ в судових дебатах та останньому слові на підтримку апеляції, прокурора, який просив залишити вирок суду без зміни, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає в силу наступних підстав.

Винність засудженого в умисному спричиненні тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості потерпілому ОСОБА_7 повністю підтверджуються зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_7 як на досудовому слідстві так і в ході судового розгляду в місцевому суді та апеляційній інстанції послідовно зазначив, що 28 грудня 2010 року біля 13 години в ході розмови із засудженим та передачі йому 10000 грн., що відбувалась на майданчику між поліклінікою №2, що по Проспекту Миру, 61 та видавництвом „Поділля", що по Проспекту Миру, 59 в м.Хмельницькому, останній наніс йому удар кулаком у ліву частину обличчя від чого він впав на землю.

Об'єктивно показання ОСОБА_7 підтвердив свідок ОСОБА_8, який передав останньому 10000 грн. для ОСОБА_5, а в послідуючому на вулиці бачив як останній замахнувся на потерпілого, а після того як він упав, допоміг підвестися ОСОБА_7, який поскаржився на те, що його вдарив засуджений.

Свідок ОСОБА_9, який 28 грудня 2010 року ніс чергування у Зарічанському відділі міліції, підтвердив звернення до нього потерпілого із заявою про його побиття, якому він видав направлення для проходження судово-медичного дослідження.

Даними протоколів відтворення обставин та обстановки події, в ході яких потерпілий ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_8 показали за яких обставин були спричиненні тілесні ушкодження засудженим потерпілому.

Даними висновку судово-медичної експертизи №34 від 11 січня 2011 року, згідно з яким на підставі медичних документів, рентгенівського знімку, консультативного висновку обласного лікаря-рентгенолога, консультації лікаря щелепно-лицьового хірурга у ОСОБА_7 станом на 30.12.2010 року виявлені тілесні ушкодження у вигляді: - крововиливу і набряку м'яких тканин лівій навколо очній ділянці з переходом на вилицю і щоку, саден шкіри лівої перед вушної ділянки обличчя, крововиливу під кон"юктиву лівого очного яблука, закритого перелому верхньої стінки лівої гайморової пазухи, що могли утворитися від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути стиснуті в кулак пальці кисті руки сторонньої людини, по механізму „удар" (крововиливи і набряк), „удар-тертя" (садна) і „удар-деформація" (перелом) та за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я; крововиливу язика в ділянці його кінчика, що міг утворитися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути власні зуби потерпілого, по механізму „прикушування" та за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень (що мають незначні скороминущі наслідки).

Судячи по кольору та стану загоєння тілесних ушкоджень, вони можуть мати давність утворення в межах 2-х діб до моменту проведення судово-медичного обстеження 30.12.2010 року, тобто могли утворитись в час, що вказаний в постанові про призначення судово-медичної експертизи.

В момент спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 міг відчувати фізичний біль.

Локалізація і характер тілесних ушкоджень виключають можливість їх утворення при падінні з висоти власного зросту.

Обставини зустрічі з потерпілим 28 грудня 2010 року не заперечує і сам засуджений, який також, у своїх перших поясненнях вказав, що був обурений тим, що потерпілий та його керівник -ОСОБА_8 обманули його з приводу ціни продажу об'єкта, що належав СТОВ „Діброва", та який мав намір придбати ОСОБА_5, тому він вимагав повернення йому не 10000 грн., а 10000 доларів США.

Дані обставини, на думку колегії суддів, саме і зумовили агресивну поведінку засудженого відносно потерпілого та спричинення тілесних ушкоджень останньому.

З огляду на викладене, твердженні апелянта про те, що: він не наносив удару потерпілому, який міг отримати тілесні ушкодження внаслідок падіння з висоти власного зросту та у інший день, крім 28 грудня 2010 року; відсутність рентгенівського знімку, який об'єктивно підтвердив наявність перелому верхньої стінки лівої гайморової пазухи та зацікавленість потерпілого та свідка ОСОБА_8 у дачі за відомо неправдивих показань -є безпідставними, а відтак у жодній мірі не впливають на правильність прийнятого місцевим судом рішення про винуватість засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

Також, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які перебувають у товариських стосунках із засудженим, а тому не можуть бути прийняті судом поза розумним сумнівом щодо оцінки дій ОСОБА_5

Призначаючи покарання засудженому, місцевим судом враховано, що засуджений по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, у вчиненому розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, тому призначене покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України, колегія суддів вважає достатнім для його виправлення та запобіганню вчинення нових злочинів.

Також порушень вимог КПК в ході розслідування та розгляду справи в суді не встановлено.

Беручи до уваги викладене та те, що суд розглядає справу у межах пред'явленого обвинувачення, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку та закриття кримінальної справи.

У зв'язку із наведеним та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 05 червня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а апеляцію засудженого -без задоволення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.Ж. Вітюк