Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Судова палата з цивільних справ

Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Сінєльнік Р.В. Суддя доповідач Бондар М.С.

11 грудня 2012 року Справа № 22-6467\12

У Х В А Л А

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С, судді: Кухар С.В., Поляков О.З.

секретар - Волчанова І.М.

при участі: прокурора - адвоката -

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у м.Запоріжжі на рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 07.11.2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Запоріжжі про стягнення моральної шкоди заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у м.Запоріжжі (далі-Фонд) про компенсацію моральної шкоди заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві.

В заяві вказав на те, що за час роботи на підприємстві Відкритого акціонерного товариства "Запоріжкокс" він отримав професійне захворювання, яке, на підставі перших висновків комісії від 17 вересня 2002 року, спричинило втрату працездатності у розмірі 15%. Посилаючись на зазначені обставини просив стягнути з відповідача 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя від 07.11.2012 року позовні вимоги задоволені частково. На користь позивача з Фонду присуджено 2 000 грн. на компенсацію моральної шкоди.

У скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань просило скасувати рішення суду першої інстанції і відмовити в задоволені позову, вказуючи на те що судом не правильно застосував норми матеріального права.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Положення ст.21,28,34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції чинній на час виникнення шкоди) передбачали обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.

За змістом ст.21,28,30,34,35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Також відповідно до частин 1,2 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, а отже покладення на відділення Фонду обов'язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.

Установлено, що висновком МСЕК від 17.09.2002 року позивачу вперше було встановлено 15% втрати професійної працездатності (а.с.90).

Задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про те, що саме відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в зв'язку з тим, що позивачу первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності у вересні 2002 року, згідно ст.21,28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду було покладено на Фонд.

Відповідно до вимог статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач запропонував суду докази про завдання йому шкоди цими доказами доводив певний її розмір і не просив суд про призначення медико-соціальної експертизи.

В такому разі, суд не мав підстав для відмови в позові чи призначення експертизи з власної ініціативи, оскільки це не передбачено положеннями ЦПК України (зокрема ст.10, 143-145), які мають суто змагальний характер доказування.

Не погоджуючись з доводами позивача про наявність моральної шкоди та її розміром, визначеним позивачем, відповідно до вимог статей 10,60 ЦПК України, Фонд соцстраху не заявляв клопотання про призначення такої експертизи.

З огляду на передбачених підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Керуючись ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 07.11.2012 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Судді: