ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" грудня 2012 р.Справа № 20/51-09-1506
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів: Лисенко В.А. та Мацюри П.Ф.
(склад судової колегії згідно з розпорядженням голови суду)
при секретарі судового засідання -Станкової І.М.
за участю представників:
від ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_2, дов. № 588 від 07.05.2011р.
від ФОП ОСОБА_3 -ОСОБА_4, дов. № 1022 від 22.03.2011р.
від ТОВ «Автомобільне підприємство С.Т.Р. «Україна»- Подлужний Д.А., дов. № 2105 від 27.01.11р., Владімірова О.В., дов. від 10.10.2012р., ОСОБА_7, дов. від 17.04.2012р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна"
на рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2011 р., яке підписано 21.01.2011 р.
по справі № 20/51-09-1506
за позовом:
- Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3;
- Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна"
про стягнення 1382965,67 грн.
ВСТАНОВИВ:
26.03.2009 року ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 звернулися до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської філії товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна", який 10.12.2010 року представниками позивачів був уточнений, та просили суд:
1) стягнути з Одеської філії ТОВ „Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна" на користь ФОП ОСОБА_3 матеріальну шкоду, заподіяну в результаті пошкодження автомобіля, в сумі 166 859,00 грн.;
2) стягнути з Одеської філії ТОВ „Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна" на користь ФОП ОСОБА_2 матеріальної шкоди, заподіяної в результаті пошкодження напівпричепу, в сумі 84 700,00 грн.;
3) стягнути з Одеської філії ТОВ „Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна" на користь ФОП ОСОБА_3 упущену вигоду, що сталася в результаті пошкодження автомобіля та напівпричепа, в сумі 1 084 366,00 грн.;
4) стягнути з Одеської філії ТОВ „Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна" на користь ФОП ОСОБА_3 суму витрат на орендну плату за зберігання пошкодженого автомобіля у розмірі 73 150,00 грн.;
5) стягнути з Одеської філії ТОВ „Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна" на користь ФОП ОСОБА_2 суму витрат на орендну плату за зберігання пошкодженого напівпричепу у розмірі 35 120,00 грн.;
6) стягнути з Одеської філії ТОВ „Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна" на користь ФОП ОСОБА_3 витрати на визначення вартості матеріального збитку в сумі 1 000,00 грн.;
7) розірвати договір підряду на діагностику та калібрування рівня підлоги від 21.07.2008 року, укладений між Одеською філією ТОВ „Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна" та ФОП ОСОБА_3;
8) стягнути з Одеської філії ТОВ „Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна" на користь ФОП ОСОБА_3 вартість договору підряду на діагностику та калібрування рівня підлоги від 21.07.2008 року в сумі 299,38 грн.;
9) стягнути з Одеської філії ТОВ „Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна" на користь СПД ОСОБА_3 суми державного мита в розмірі 13 040,00 грн.;
10) стягнути з Одеської філії ТОВ „Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна" на користь ФОП ОСОБА_2 суми державного мита 790,41 грн.;
11) стягнути з Одеської філії ТОВ „Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна" на користь ФОП ОСОБА_3 суми витрат на ІТЗ судового процесу в розмірі 118 грн.;
12) стягнути з Одеської філії ТОВ „Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна" на користь СПД ОСОБА_3 витрати на проведення автотоварознавчої судової експертизи в розмірі 1 149,00 грн.;
13) стягнути з Одеської філії ТОВ „Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна" на користь ФОП ОСОБА_3 витрати на проведення пожежно-технічної судової експертизи в розмірі 1 149,00 грн.
Ухвалою від 13.04.2009 року, враховуючи, що філія не є юридичною особою, господарський суд 1 інстанції відповідно до ст. 21 ГПК України замінив неналежного відповідача -Одеську філію ТОВ „Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна" належним відповідачем - ТОВ „Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна".
Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що відповідач неналежним чином виконав свої обов'язки за договором підряду, а саме СТО „Рено-сервіс" при виконанні технічного обслуговування по установці висоти „Н" підвіски заднього моста автомобіля зменшило цю висоту на недопустимий рівень, що в подальшому при русі автомобілю по нерівній дорозі призвело до багатотонного удару кромки переднього борта напівпричепу об місток і ліве крило шасі при потраплянні заднього моста із зменшеною висотою „Н" у заглиблення на дорозі. Вказаним ударом було пошкоджено паливопровід автомобілю, що сприяло виникненню та розвитку пожежі. Внаслідок пожежі були знищені автомобіль, напівпричіп із вантажем та спричинені інші збитки, яки позивачі вимагають стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 25.05.2009 року у справі № 20/51-09-1506 було призначено комплексну інженерно-технічну та товарознавчу експертизу, проведення якої було доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На вирішення судової інженерно-технічної експертизи було поставлено наступні питання:
1) Яка максимальна висота сідла, яка мінімальна висота сідла?
2) Який допустимий з точки зору правил безпеки даного транспортного засобу діапазон зміни "Н" висоти?
3) Чи технічно можливо рівень сідла опустити нижче за мінімально допустимий рівень сідла відповідно до правил безпеки?
4) Чи присутні ознаки короткого замикання системи електроживлення та чи могло це стати причиною пожежі?
5) Чи міг край причепу пошкодити в процесі руху транспортного засобу топливні шляхопроводи? Якщо так, то за яких умов?
6) Чи можливе зайняття дизельного палива у разі його потрапляння на систему випускання газу? Якщо так, то за яких умов (температура)?
7) Де знаходиться джерело вогню?
8) Які шляхи його розповсюдження?
9) Які допущені порушення Інструкції по експлуатації транспортного засобу сприяли виникненню і розвитку пожежі?
На вирішення судової товарознавчої експертизи було поставлено такі питання:
1) Яка ринкова вартість транспортного засобу?
2) Яка ринкова вартість причепу та оцінка вартості завданих пожежею ушкоджень (в гривневому еквіваленті)?
Вказаною ухвалою суду провадження у справі у справі № 20/51-09-1506 було зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення справи до господарського суду Одеської області.
18.08.2010 року до господарського суду Одеської області були повернуті матеріали справи № 20/51-09-1506 разом із висновками: судової автотоварознавчої експертизи №2073 від 01.08.2010 року; судової пожежно-технічної експертизи №2074 від 28.07.2010 року; судової автотехнічної експертизи № 2072 від 02.08.2010 року.
Так, за наслідками автотехнічної експертизи (експертний висновок № 2072, т. 3 а.с. 67-71) було встановлено, що при виконанні робіт по установці висоти „Н" підвіски заднього моста автомобіля Renault Magnum, державний номер НОМЕР_1, СТО „Рено-сервіс" були допущені порушення по експлуатації та технічному обслуговуванню автомобілів Renault, у звязку з чим трапилось механічне пошкодження трапу внаслідок багатотонного удару крайньої точки напівпричепу, що в свою чергу призвело до механічного пошкодження паливної системи автомобіля Renault Magnum, що сприяло виникненню та розвитку пожежі.
Розглянувши вказані експертні висновки, враховуючи, що у висновку експерта з судової автотоварознавчої експертизи № 2073 від 01.08.2010 року було надано відповідь на поставлені перед експертом питання не у відповідності до ст. 255 ГК України, ухвалою господарського суду Одеської області від 27.09.2010 року у справі № 20/51-09-1506 було призначено додаткову автотоварознавчу експертизу із надісланням матеріалів справи до Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення якої були поставлені наступні питання:
1) Яка ринкова вартість транспортного засобу станом на березень 2009 року?
2) Яка ринкова вартість причепу та оцінка вартості завданих пожежею ушкоджень (в гривневому еквіваленті) станом на березень 2009 року?
05.11.2010 року до господарського суду Одеської області були повернуті матеріали справи № 20/51-09-1506 разом із висновком судової автотоварознавчої експертизи №6936 від 02.11.2010 року.
За наслідками додаткової автотоварознавчої експертизи, яка була призначена судом для визначення ринкової вартості автомобіля та напівпричепу станом на день подання позовної заяви у відповідності до вимог ст. 255 ГК України, (висновок № 6936, т. 3, а.с.98-106), було встановлено, що ринкова вартість автомобіля Renault Magnum без причепу станом на лютий-квітень 2009 року складала 166859,00 грн. Середня вартість аналогічного напівпричепу Schwarzmueller 1994-1996 року виробництва складала 84700,00 грн.
У звязку з викладеним, ухвалою господарського суду Одеської області від 10.11.2010 року провадження у справі № 20/51-09-1506 було поновлено. Крім того, приймаючи до уваги категорію і складність спору, а також великий обсяг матеріалів справи, суд призначив справу № 20/51-09-1506 до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.
Рішенням господарського суду Одеської області від 17.01.11 р. (головуюча суддя Щавинська Ю.М., судді Малярчук І.А., Оборотова О.Ю.) позовні вимоги ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_2 задоволені частково, з ТОВ "Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна" стягнуто на користь:
- ФОП ОСОБА_3 вартість пошкодженого автомобіля в сумі 166 859 грн. 00 коп., державне мито в сумі 1 668 грн. 59 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 11 грн. 10 коп., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 1 149 грн. 00 коп. та витрати на проведення пожежно-технічної експертизи в сумі 1 149 грн. 00 коп.;
- ФОП ОСОБА_2 вартість пошкодженого напівпричепу в сумі 84 700 грн. 00 коп. та державне мито в сумі 847 грн. 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд послався на те, що наявними матеріалами справи, а саме висновками судових автотехнічної, пожежно-технічної та автотоварознавчої експертиз доведено вину відповідача у неналежному виконанні робіт по обслуговуванню автомобілю Renault Magnum, а саме зменшення висоти „Н" підвіски заднього моста автомобіля на недопустимий рівень, що в подальшому стало причиною механічного пошкодження трапу внаслідок багатотонного удару крайньої точки напівпрчепу, що в свою чергу призвело до механічного пошкодження паливної системи автомобиля Renault Magnum та сприяло виникненню і розвитку пожежі, яка знищила вказаний автомобіль та напівпричеп вартістю відповідно 166 859 грн. і 84 700 грн., які і стягнуті з відповідача в якості збитків, спричинених позивачам.
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Одеської області від 17.01.11 р. ТОВ „Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та відмовити у позові в повному обсязі, оскільки воно прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ „Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна" посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність вини відповідача у спричиненні збитків -вартості знищених пожежею автомобілю та напівпричепу, які належать позивачам, оскільки цей висновок ґрунтується на висновку автотехнічної експертизи, який зроблений експертом лише на підставі пояснень позивача ФОП ОСОБА_2 та його дружини. При цьому експерт не прийняв до уваги і не надав належної оцінки заказу-наряду про виконання робіт з встановлення рівня підлоги напівпричепу і калібрування, які прийняті позивачем ФОП ОСОБА_3 без будь-яких зауважень. Також не прийнято до уваги пояснення механіка-електрика ОСОБА_8, який виконував вищезазначені роботи.
Крім того, скаржник зазначає те, що експерт-автотехнік надав в межах автотехнічної експертизи висновок про причини пожежі автомобіля, що суперечить пунктам 106, 115 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 р. №53/5, оскільки це не належить до завдань автотехнічної експертизи.
Скаржник також звертає увагу апеляційного суду на те, що судовою пожежно-технічною експертизою не встановлено жодного причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та виникненням пожежі, висновок ґрунтується на припущенні експерта, оскільки достеменно не встановлено причини виникнення пожежі, за висновком експерта встановлено лише найбільш ймовірну причину виникнення пожежі.
Згідно із протоколом огляду місця пожежі від 28.07.08 р. співробітниками МНС України виявлено наявність щонайменш 2-х місць, в яких елементи проводки містять ознаки короткого замикання, а саме в панелі приладів та в районі задньої стінки кабіни. Вказані обставини експертом проаналізовані поверхнево, досліджено ознаки короткого замикання лише біля задньої поверхні кабіни автомобіля, при цьому експерт Козлов Ф.М. не є спеціалістом в області електротехніки та металодослідження, про що він сам зазначав у листі-відповіді Миколаївського відділення ОНДІСЄ №291 від 01.06.09 р.
У зв'язку із вищенаведеним скаржник зазначає те, що він звертався до суду із клопотанням про визів експерта у судове засідання та призначення повторної експертизи, однак суд безпідставно відмовив у задоволенні цього клопотання.
На думку скаржника як автотехнічна, так і пожежно-технічна експертизи встановили, що витік палива відбувся внаслідок багатотонного удару напівпричепу. В той же час сам удар відповідно до висновків експертних досліджень, відбувся на нерівній ділянці дороги, на якій проводився ремонт, внаслідок того, що автомобіль потрапив у яму задніми колесами. Однак, жодною з проведених експертиз не встановлено якою була глибина ями, з якою швидкістю рухався автомобіль тощо.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя -Петров М.С., судді - Разюк Г.П., Колоколов С.І.) від 11.02.2011 р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна" прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2011 р. призначено додаткові судові пожежно-технічну, автотехнічну експертизи, проведення яких доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (ОНДІСЕ).
На вирішення додаткової пожежно-технічної експертизи поставлено наступні питання:
- яка безпосередня причина пожежі автомобіля тягача Renault Magnum, 1997 року виробництва, реєстраційний номер НОМЕР_2, напівпричепа Schwarzmueller 1995 року виробництва, реєстраційний номер НОМЕР_3 з врахуванням всіх можливих потенціальних джерел запалювання, в тому числі іскри від короткого замикання електропроводки автомобіля.
На вирішення додаткової автотехнічної експертизи поставлено наступні питання:
- яким чином змонтована система паливопроводів автомобіля Renault Magnum, 1997 року виробництва від паливних баків до паливного насосу високого тиску згідно із технологією зборки заводу-виробника і чим це підтверджується;
- можливо чи ні встановити, де проходили паливопроводи згорілого автомобіля Renault Magnum, 1997 року виробництва, реєстраційний номер НОМЕР_2, якщо можливо, то вказати як вони були змонтовані і де проходили;
- яким чином могла виникнути проникаюча деформація лівого паливного бака і правої частини містка на згорілому автомобілі;
- чи правильно була виконана робота з регулювання висоти пневматичної підвіски згорілого автомобіля; якщо ні, то чи є це причиною пошкодження паливопроводів, лівого паливного бака та інших частин згорілого автомобіля та напівпричепу;
- про що свідчать наявність на виступаючих кромках просечки містка сліди затирання кромок під передом напівпричепу;
- чи могло правильне регулювання пневматичної підвіски згорілого автомобіля запобігти аварійній ситуації з врахуванням дорожніх умов, швидкості автомобіля, його завантаженості.
20.02.2012 р. до суду надійшов висновок додаткової судової пожежно-технічної експертизи №2099 від 15.11.2011 р., відповідно до якого причиною пожежі є теплове загорання дизельного пального, яке в результаті механічного пошкодження паливопроводу при русі автомобілю, потрапляло на нагріті до високої температури вузли вихлопного тракту автомобіля.
17.04.2012 р. до суду надійшов висновок додаткової автотехнічної експертизи №4667 від 09.04.2012 р., в якому зазначено наступне.
На представленому автомобілі відсутні які - небудь сліди, за наявності яких можливо було б визначити фактичне розташування паливопроводів на автомобілі перед пожежею.
На ділянці фрагмента містка, представленого окремо і ймовірно розташованого між продовжними балками рами, в районі, порівняно з розташуванням ящика в передній частині напівпричепа, із зовнішнього боку візуально не визначається слідів контактної взаємодії із стороннім об'єктом.
Слідів контактної взаємодії на дзеркально розташованих ділянках верхньої полки продовжної балки рами та нижньої кромки, що збереглися на автомобілі фрагмента містка не встановлено.
Крізний отвір у верхній частині лівого паливного бака міг виникнути при впровадженні в нього зверху міцного об'єкта, що має кутоподібну кромку обмеженого розміру, або об'єкта, в перетині якого є схожа кутоподібна кромка.
Експертним шляхом відповісти на питання про правильність ходу проведення робіт та їх результатів, в тому числі і виражені чисельно, а також відповісти на питання про те, чи являються результати проведених робіт причиною пошкодження паливопроводів та інших частин згорілого автомобіля та напівпричепа та виникнення пожежі є неможливим.
В автотехнічній експертизі розглядаються конкретні обставини. Відповісти на питання про те, чи могла б при працездатності всіх систем автомобіля, відповідності дій водія Правилам дорожнього руху, в тому числі з розрахунку особливостей дорожньої обстановки, наявності та розташування вантажу в транспортному засобі, виникнути аварійна ситуація в рамках даного висновку є не можливим.
Ухвалою апляційного господарського суду від 10.05.2012 р., зокрема: призначено комплексну повторні автотехнічну, пожежно-технічну експертизи, а також транспортно - трасологічну експертизу та провадження по розгляду апеляційної скарги зупинено до отримання експертних висновків.
На вирішення повторної автотехнічної експертизи поставлено наступні питання:
- яким чином змонтована система паливопроводів автомобіля Renault Magnum, 1997 року виробництва, реєстраційний номер НОМЕР_2, від паливних баків до паливного насосу високого тиску згідно із технологією зборки заводу-виробника і чим це підтверджується;
- можливо чи ні встановити, де проходили паливопроводи згорілого автомобіля Renault Magnum, 1997 року виробництва, реєстраційний номер НОМЕР_2, якщо можливо, то вказати як вони були змонтовані і де проходили;
- чи наявні на згорілому автомобілі сліди самовільного втручання в систему подачі палива, якщо такі сліди є, то вплинули вони на протипожежну безпеку досліджуваного автомобіля і стали вони причиною пожежі автомобіля;
- яким чином могли виникнути проникаюча деформація лівого паливного бака і правої частини містка та інші пошкодження на згорілому автомобілі;
- чи правильно була виконана робота з регулювання висоти пневматичної підвіски згорілого автомобіля; якщо ні, то чи є це причиною пошкодження паливопроводів, лівого паливного бака та інших частин згорілого автомобіля та напівпричепу (визначити повністю послідовно механізм взаємодії всіх деталей автомобіля, починаючи із заднього моста автомобіля і закінчуючи містами механічних пошкоджень паливного бака, паливопроводів та інших пошкоджених частин автомобіля)
- чи могло правильне регулювання пневматичної підвіски згорілого автомобіля запобігти аварійній ситуації при швидкості автомобіля, яка не відповідає дорожнім умовам, з врахуванням завантаженості автомобіля;
- могла, а чи ні передня частина напівпричепу досліджуваного автомобіля при попаданні заднього моста автомобіля у яму, дістати лівий паливний бак і пошкодити його, а також паливопроводи, з врахуванням вільного ходу сідельного пристрою автомобілю, на якому зчіплюється напівпричіп, і у випадку правильного регулювання відповідачем висоти "Н"заднього моста підвіски автомобіля;
- має, а чи ні конструктивне обмеження вільний хід сідельного пристрою автомобілю, якщо так, то визначити границі вільного ходу сідельного пристрою та нижньої передньої кромки напівпричепу;
На вирішення повторної пожежно-технічної експертизи поставлено наступні питання:
- яка безпосередня причина пожежі автомобіля тягача Renault Magnum, 1997 року виробництва, реєстраційний номер НОМЕР_2, напівпричепа Schwarzmueller 1995 року виробництва, реєстраційний номер НОМЕР_3 з врахуванням всіх можливих потенціальних джерел запалювання, в тому числі іскри від короткого замикання електропроводки автомобіля.
На вирішення транспортно - трасологічної експертизи поставлено наступні питання:
- чи залишені сліди наявних механічних пошкоджень автомобіля Renault Magnum, 1997 року виробництва, реєстраційний номер НОМЕР_2 напівпричепом цього автомобіля, якщо так, то якими частинами напівпричепу.
24.10.2012 р. до апеляційного господарського суду повернулась з Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз справа № 20/51-09-1506 разом із висновками комплексної судової транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи № 4833 від 08.10.2012 р., та повторної пожежно-технічної експертизи № 96 від 23.08.2012 р.
За підсумками проведення комплексної судової транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи № 4833 від 08.10.2012 р. було зроблено наступні висновки.
На автомобілі RENAULT MAGNUM (шасі VF11GTA100002824), сліди, які б дали можливість визначити фактичне розташування паливопроводів перед пожежею не збереглися, тому вирішити питання суду експертним шляхом не представляється можливим.
Ознак наявності не передбачених заводом виробником додаткових механізмів, самовільно підключених до паливної системи автомобіля RENAULT не виявлено.
Пробій лівого паливного баку був утворений крутоподібною слідоутворюючою металевою кромкою стороннього об'єкту після загоряння автопоїзда.
Експертами виключається можливість утворення пробою паливного бака тягача виступаючими деталями передньої частини напівпричепа при взаємному їхньому переміщенні в ході руху автопоїзда.
Ознак пошкодження задньої частини окремо представленого фрагменту містка посередині внаслідок ударної дії напівпричепа не виявлено.
Виявлене наскрізне «ушкодження»вхідної труби корпусу глушителя утворилося в результаті зсуву нижньої передньої частини гофрованої труби вихлопної системи при переміщенні тягача після пожежі автокраном.
Перевірка відповідності проведених регулювань висоти пневматичної підвіски автомобіля експертним шляхом неможлива, бо всі гумові деталі підвіски згоріли.
Слідів аварійного контакту рами автомобіля та її містка з напівпричепом, які б підтверджували факт пошкодження паливопроводів у результаті неналежного регулювання підвіски, експертами не виявлено.
Дане питання не може бути вирішене експертами, бо воно передбачає моделювання ситуації, яка на практиці не може бути відтворена ні експерементальним, ні розрахунковим шляхом.
Вирішення питання експертним шляхом неможливо з причин відсутності інформації про фактичне розташування паливопроводів на автомобілі перед його загорянням, та даних про регулювання положення його підвіски.
Слідів аварійного контакту лівого паливного баку, рами автомобіля та її містка з напівпричепом, які б підтверджували факт пошкодження паливопроводів у результаті неналежного регулювання підвіски, експертами не виявлено.
Повздовжнє переміщення сідла сідельного пристрою тягача по конструкції дозволяє переміщати передню частину напівпричепа до лонжеронів рами тягача до їхнього контакту.
Але, даний факт неможливо розглядати як підтвердження такого контакту в умовах пригоди, що досліджується, бо вільний хід сідельного пристрою автомобіля додатково обмежується висотою розташування напівпричепа та регулюваннями автомобіля, які не можуть бути встановлені експертами внаслідок втрати всіх гумових деталей автомобіля та напівпричепа .
Тому вирішення даного питання експертним шляхом неможливо з причин відсутності об'єктивної інформації про фактичне взаємне положення автомобіля та напівпричепа в їхньому фактичному стані перед пригодою.
Ознак аварійного контакту напівпричепа з автомобілем на момент експертного дослідження не виявлено.
Згідно з висновком повторної пожежно-технічної експертизи № 96 від 23.08.2012 р. безпосередньою причиною пожежі, яка сталася 21.07.2008 року на 345 км. + 300 м. автодороги Одеса-Київ в автомобілі RENAULT MAGNUM, держ. № НОМЕР_1, та напівпричепі SCHWARZMUELLER, держ. №ВН2500ХР, стало самоспалахування парів дизельного палива при його струминному витіканні з пошкодженого внаслідок аварійної ситуації паливопроводу зворотної подачі, й контакту палива з розжареними деталями випускного тракту (глушника) автомобіля.
У зв'язку із перебуванням на лікарняному судді Петрова М.С. розпорядженням керівника апарату суду № 492 від 31.10.2012 р. відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи №20/51-09-1506.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 р., зокрема, на підставі вказаного повторного автоматичного розподілу справи №20/51-09-1506, розпорядження голови суду від 02.11.2012 р. № 884 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна" прийнято до провадження судовою колегією у складі: головуючого судді Філінюка І.Г., суддів Лисенко В.А. та Мацюри П.Ф., провадження у даній справі № 20/51-09-1506 поновлено, розгляд апеляційної скарги призначено на 20.11.2012 р. о 14:00 год.
У судове засідання 20.11.2012 р. з'явились представники позивачів та відповідача. Представники Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна" доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, представники ж позивачів проти зазначених доводів заперечували.
Ухвалою суду від 20.11.2012 р., у зв'язку із необхідністю викликати в судове засідання судових експертів та необхідністю заслухати їх висновки на поставлені питання, розгляд апеляційної скарги відкладався на 04.12.2012 р. о 14:30.
Вказаною ухвалою суду було зобов'язано з'явитись у судове засідання, призначене на 04.12.2012 р. експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області Л.К. Гусєва та завідуючого ВАТД ЛІТВД ОНДІСЕ Ю.Г. Харченка.
В судове засідання 04.12.2012 р. прибув експерт Гусєв Л. К., який відповів на поставлені додаткові питання сторін та питання судової коллегії.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 є власником автомобіля тягача Renault Magnum, 1997 року виробництва, реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОІС№624277. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 є власником напівпричепа Schwarzmueller 1995 року виробництва, реєстраційний номер НОМЕР_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВНС № 126505.
21.07.2008 року між СПД ОСОБА_3 та Одеською філією ТОВ "Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна" був укладений договір підряду на діагностику та калібрування рівня підлоги, підтвердженням укладення якого та вартості наданих послуг є замовлення-наряд № 634 від 21.07.2008 р. Після проведення робіт на СТО, що знаходиться на Ленінградському шосе, 19 в Одеській області, автомобіль рухався по шосе Одеса-Київ в напрямку м. Київ та на 345-му кілометрі вказаного шосе стався спалах в лівій частині під кабіною автомобіля, в результаті якого виникла пожежа. Відповідно до Акту про пожежу від 21.07.2008 р., ймовірною причиною пожежі була технічна несправність системи живлення автомобіля. Згідно висновку фахівців № 8744 від 18.08.2008р., причиною пожежі в автомобілі послужило теплове самозапалення дизельного палива в результаті аварійної розгерметизації трубки повернення палива (обратки) і струминного виділення дизельного палива на розігріту поверхню вихлопного тракту (глушника) автомобіля. Порушення Інструкції з експлуатації і технічного обслуговування автомобілів Renault, допущені СТО „Рено-сервіс" при виконанні технічного обслуговування по установці висоти „Н" підвіски заднього моста автомобіля знаходяться в причинному звязку з руйнуванням пластикового паливопровода, що сприяло виникненню і розвитку пожежі. В результаті пожежі, що сталася, був пошкоджений автомобіль, напівпричіп, а також вантаж, що знаходився в напівпричепі. Даний факт підтверджується Актом огляду місця пожежі 28.07.2008р., складеним заступником начальника Сектора НПД Миколаївського районного відділення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Одеській області.
На замовлення позивачів для розрахунку шкоди, заподіяної автомобілю та напівпричепу, ПП "Аргумент" провело визначення вартості матеріального збитку. Вартість проведених ПП "Аргумент" робіт склала 1000,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями. Згідно Звіту про визначення вартості матеріальних збитків № 17798 автомобіль, пошкоджений в результаті пожежі, відновленню не підлягає унаслідок технічної неможливості. Ринкова вартість автомобіля на момент перед пошкодженням складає 218 259,73 грн. без ПДВ. Згідно Звіту про визначення вартості матеріальних збитків № 17797 напівпричіп, пошкоджений в результаті пожежі, відновленню не підлягає внаслідок технічної неможливості. Ринкова вартість напівпричепу на момент перед пошкодженням складає 79 040,56 грн. без ПДВ.
У відповідь на претензію про відшкодування шкоди, завданої автомобілю, напівпричепу та вантажу, надіслану 11.09.2008 року СПД ОСОБА_3 відповідачу, останній зазначив, що не порушив умови договору підряду.
За таких обставин, позивачі, посилаючись на ст. 222 ГК України, ст. 1172 ЦК України, вважають, що відповідач має відшкодувати їм матеріальну шкоду, спричинену виникненням пожежі, у розмірі, визначеному у звітах фахівців.
Крім того, позивач ОСОБА_3 вважає, що у зв'язку із пошкодженням автомобіля та напівпричепа ним була упущена вигода у звязку з нездійсненням з цього приводу перевезень, розмір якої, згідно розрахунку позивачів, станом на 24.12.2008 року, становить 1084366,00 грн.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Відповідно до статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
Пунктом 1 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 р. N 02-5/215 „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" визначено, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).
Пунктом 2 Розяснень визначено, що як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України).
Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.
Згідно ж до п. 6 Розяснень встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Як свідчать матеріали справи, наявність договірних відносин між сторонами щодо підрядних робіт з діагностики та калібрування автомобілю та факт виконання таких робіт відповідачем (його Одеською філією) підтверджується наявним в матеріалах справи замовленням-нарядом № 634 від 21.07.2008 року (т. 1, а.с. 12). Крім того, проведення зазначених робіт та здійснення розрахунків за них не заперечується сторонами.
Враховуючи, що для встановлення фактів, які входять до предмету доведення, необхідні спеціальні знання, судом було призначено у справі комплексну інженерно-технічну, пожежно-технічну та товарознавчу експертизу.
Так, за наслідками автотехнічної експертизи (експертний висновок № 2072, т. 3 а.с. 67-71) було встановлено, що при виконанні робіт по установці висоти „Н" підвіски заднього моста автомобіля Renault Magnum, СТО „Рено-сервіс" (тобто відповідачем) були допущені порушення технічних вимог по експлуатації та технічному обслуговуванню автомобілів Renault, у звязку з чим трапилось механічне пошкодження трапу внаслідок багатотонного удару крайньої точки напівпричепу, що в свою чергу призвело до механічного пошкодження паливної системи автомобіля Renault Magnum, що сприяло виникненню та розвитку пожежі.
За наслідками додаткової автотоварознавчої експертизи, яка була призначена судом для визначення ринкової вартості автомобіля та напівпричепу станом на день подання позовної заяви у відповідності до вимог ст. 225 ГК України, (висновок № 6936, т. 3, а.с.98-106), було встановлено, що ринкова вартість автомобіля Renault Magnum без причепу станом на лютий-квітень 2009 року складала 166859,00 грн. Середня вартість аналогічного напівпричепу Schwarzmueller 1994-1996 року виробництва складала 84700,00 грн.
Відповідно до ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Частиною 6 ст. 42 ГПК України передбачено, що відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.
Проведені на вимогу судової коллегії Одеського апеляційного господарського суду додаткові судові пожежно-технічна, автотехнічні експертизи, комплексна повторна автотехнічна, пожежно-технічна експертизи, а також транспортно - трасологічна експертиза не спростовують висновків суду першої інстанції, відносно доведеності неякісного виконання робіт з боку відповідача щодо встановлення висоти «Н»задньої підвіски, що в свою чергу спричинило пошкодження паливопроводу з полімерного матеріалу та струйне витікання дизельного палива на випускну систему автомобіля, внаслідок щого відбулася пожежа.
Також, у ході проведених додаткових експертних досліджень, не встановлено причинного зв'язку з самовільним переобладнання правого паливного баку автомобіля (мається на увазі встановлення в правий бак металевої трубки для підігріву дизельного палива) та причиною виникнення пожежі, про що зокрема в судовому засіданні наголошував експерт Гусєв Л. К.
В ході експертних досліджень під час апеляційного провадження досліджувалось питання можливості короткого замикання в електромережі автомобіля, проте експерт у ході проведення пожежно-технічної експертизи категорично заперечує йомовірність такої події, оскільки прояви джерел запалювання електричної природи не могли привести до виникнення данної пожежі внаслідок фактичної відсутності таких джерел в місці розташування осередку пожежі, та неможливості викликати займання пароповітряної суміші дизельного палива в автомобілі, який рухався, про що зазначено у висновку пожежно-технічної експертизи № 96 від 23.08.2012р. ( т. 6 арк. спр. 77).
З огляду на вищевикладене, судовая колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо доведеності уточнених позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення з відповідача матеріальної шкоди, заподіяної в результаті пошкодження автомобіля, в сумі 166859,00 грн. та матеріальної шкоди, заподіяної в результаті пошкодження напівпричепу в сумі 84700,00 грн., у звязку з чим вони підлягають задоволенню.
Відносно позовних вимог про стягнення з Одеської філії ТОВ "Автомобільне підприємство С.Т.Р Україна" на користь ФОП ОСОБА_3 упущеної вигоди в сумі 1084366,00 грн., судова колегія погоджується з висновками місцевого суду щодо їх недоведеності в розумінні вимог ст. 22 ЦК України, оскільки вони засновані лише на припущенні позивача, тим більш, що останьому належав лище автомобіль, а прицеп був орендаваний у ФОП ОСОБА_2, проте, як вбачається з матеріалів справи, саме ФОП ОСОБА_2 мав намір надавати в подальшому автотранспортні послуги.
Також, судова колегія Одеського апеляційного господарського судку не вбачає підстав щодо змінення рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2011р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення на користь ФОП ОСОБА_3 - 1000 грн. матеріального збитку, розірвання договору підряду на діагностику та калібрування рівня підлоги автомобіля від 21.07.2008р., стягнення витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката в сумі 18000 грн., оскільки судом першої інстанції цілком вірно встановлено фактичні обставини існуючих між сторонами правовідносин та їм дано юридичну оцінку відповідно до вимог закону.
Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду відносно доведенності вини відповідача у заподіянні збитків позивачам, колегія суддів не вбачає підстав для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, прийнятого в результаті системного та всебічного аналізу відповідних норм, з урахуванням встановлених обставин справи.
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст. 104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.
На підставі ст. 49 ГПК України, витрати на проведення судових експертиз, здійснених під час апеляційного провадження, слід покласти на відповідача в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99,
101, 102, 103, 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2011 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна" -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 07.12.2012р.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Лисенко В.А.
Суддя Мацюра П.Ф.