Справа №2318/4243/12
1/2318/520/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.12.2012 Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючої - судді Резнік Ю.В.
при секретарі Івановій О.М.
за участю прокурора Коропа С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Тетерівка Жашківського району Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою економічною освітою, одруженого, маючого на утриманні дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, приватного підприємця, працюючого в ТОВ «Дієса» магазин С 156 «Ельдорадо» на посаді продавця-консультанта, проживаючого АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, раніше судимого:
- 19.05.2009 року Дніпровським районним судом м. Київ за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.203-1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудній ОСОБА_1 будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності - приватний підприємець, в порушення вимог Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, комп'ютерних програм, баз даних", без відповідного дозволу осіб, які мають авторське право та володіють суміжними правами на території України, не маючи державного прокатного посвідчення на право розповсюдження аудіовізуальних творів на території України, переслідуючи корисливу мету, незаконно перевозив, зберігав та розповсюджував шляхом роздрібної торгівлі контрафактну аудіовізуальну продукцію. відтворену на дисках для лазерних систем зчитування формату DVD та CD, немарковану контрольними марками України.
Так, підсудній в період часу з початку червня 2010 року по 02 липня 2010 року з корисливих мотивів, незаконно, з метою отримання прибутку умисно, всупереч встановленого законом порядку, у встановлених в ході слідства осіб, в м.Одеса на ринку "7-й кілометр" придбав неліценсзійні аудіовізуальні твори, записані на дисках для лазерних систем зчитування формату DVD та CD, немарковані контрольними марками України. які незаконно, з метою подальшої реалізації, маршрутним таксі перевіз з м.Одеса до м. Умань Черкаської області та які на протязі червня 2010 року по 2 липня 2010 року незаконно зберігав та розповсюджував шляхом роздрібної торгівлі на торговій точці за адресою: АДРЕСА_3.
Також, підсудній 02 липня 2010 року, продовжуючи свою злочинну діяльність, дав вказівку ОСОБА_4, який без укладення трудової угоди, працював у нього реалізатором на вказаній вище торговій точці і не був ознайомлений про його злочинні наміри здійснювати незаконну реалізацію дисків, які не відповідали встановленим умовам розповсюдження на території України зразків фонограм, відеограм, аудіовізуальних творів, - реалізовувати диски для лазерних систем зчитування за ціною 25 гривень за штуку. ОСОБА_4, діючи згідно вказівки приватного підприємця ОСОБА_1, здійснював реалізацію вищевказаних дисків та цього ж дня о 14 годині 15 хвилин, під час проведення контрольної закупки, продав ОСОБА_5 диск для лазерних систем зчитування формату DVD під назвою "Антологія OPERATION FLASHPOINT" з записом 18 комп'ютерних ігор за 25 гривень, який згідно висновку експерта № 1/327 від 21.03.2010 року, є носієм об'єктів авторських та суміжних прав і містить в собі ознаки контрафактності.
Крім того, 02.07.2010 року в період часу з 15 години 05 хвилин до 17 години 40 хвилин під час огляду місця події - торговельної точки за адресою: АДРЕСА_3, працівниками міліції виявлено та вилучено 53 диски для лазерних систем зчитування формату DVD і 194 диска формату СD, які згідно висновку експертизи в сфері інтелектуальної власності №1/327 від 21.03.2010 року, є носієм об'єктів авторських та суміжних прав і містить в собі ознаки контрафактності, вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи №6/79 від 24.03.2011 року 46 гривень 17 копійок за один диск для лазерних систем зчитування формату DVD та 35 гривень 50 копійок за один диск для лазерних систем зчитування формату СD, на загальну суму 9380 гривень 17 копійок, що в 21,59 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, які зберігалися за місцем здійснення торгівельної діяльності приватного підприємця ОСОБА_1 для подальшої реалізації.
Допитаний на досудовому слідстві та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю. Він пояснив що дійсно був зареєстрований як приватний підприємець і здійснював підприємницьку діяльність: торгував дисками за адресою: АДРЕСА_3 Спочатку він здійснював торгівлю ліцензійними дисками. Потім у нього склалося важке матеріальне становище - в зв'язку з тяжкою хворобою матері (потрібно було систематично придбавати дорогі ліки) і вагітністю дружини - він почав купити неліцензійні диски, тому що вони коштували значно дешевше (дешевші в три рази). Так, він пояснив, що в червні 2010 року та липні 2010 року незаконно, з метою отримання прибутку у невідомих осіб, в м. Одеса на ринку "7-й кілометр" придбав неліценсзійні аудіовізуальні твори, записані на дисках для лазерних систем зчитування формату DVD та CD, немарковані контрольними марками України. Купив він ці диски з метою подальшої реалізації і маршрутним таксі перевіз з м. Одеса до м. Умань. На початку літа 2010 року він зберігав та розповсюджував диски шляхом роздрібної торгівлі на торговій точці. В липні 2010 року він дав вказівку ОСОБА_4, який без укладення трудової угоди працював у нього реалізатором, на вказаній вище торговій точці, здійснювати реалізацію дисків, які не відповідали встановленим умовам розповсюдження на території України за ціною 25 гривень за штуку. ОСОБА_4, діючи за його вказівкою, здійснював реалізацію вищевказаних дисків. Під час проведення контрольної закупки, він продав покупцю диск для лазерних систем зчитування формату DVD з записом комп'ютерних ігор за 25 гривень. Під час огляду торговельної точки за адресою: АДРЕСА_3, у нього працівниками міліції було виявлено та вилучено 53 диски для лазерних систем зчитування формату DVD і 194 диска формату СD які зберігалися за місцем здійснення його торгівельної діяльності для подальшої реалізації. ОСОБА_1 вказував, що в скоєному він щиро кається і просив суворо його не карати, оскільки він в даний час він працевлаштований, має на утриманні двох малолітніх дітей і дружину та злочин вчинив, тому що потрібні були гроші на лікування тяжко хворої матері.
Керуючись ст.299 КПК України суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду не заперечують проти цього, вони правильно розуміють зміст цих обставин і у суду не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, обмежившись проведеним судовим допитом підсудного та дослідивши дані у справі, що стосуються особи підсудного.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доведено.
Дії підсудного суд кваліфікує за ч.1 ст. 203-1 КК України, як незаконне зберігання, реалізація та переміщення дисків для лазерних систем зчитування вчинене у значних розмірах
При призначенні покарання підсудному суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, особу підсудного, який за своїм місцем проживання та роботи характеризується позитивно.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, знаходження на утриманні двох малолітніх дітей, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного суд визнає рецидив злочинів.
Враховуючи обставини справи і дані, що характеризують особу підсудного, суд вважає, що підсудному ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у вигляді штрафу. Відповідно до положень ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією відповідної статті. З урахуванням декількох обставин (щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, має на утриманні двох малолітніх дітей, вчинив злочин внаслідок збігу тяжких сімейних обставин), що пом'якшують покарання підсудного та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає можливим із застосуванням ст. 69 КК України, призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді штрафу нижче від найнижчої межі, що встановлена санкцією ч.1 ст. 203-1 КК України.
Суд вважає, що необхідно зарахувати в рахунок оплати штрафу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5 000 грн. сплачені ним 22.09.2011 року по вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.09.2011 року, що виносився у даній кримінальній справі і був скасований Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 10.07.2012 року.
Відповідно до вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 19.05.2009 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Злочин за який ОСОБА_1 засуджується по даному вироку, вчинений ним в період іспитового строку, який визначений вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19.05.2009 року.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченим ст. ст. 71,72 КК України. У разі засудження особи за злочин вчинений у період іспитового строку за попереднім вироком, у порядку що визначений ст.. ст.. 75, 79, 104 КК України, та призначення покарання, яке згідно з ч. 3 ст. 70 КК України за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, не зважаючи на це має застосувати вимоги ст. 71 КК України і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від не відбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку суд визначає остаточне покарання у вигляді сукупності не відбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком ухваливши рішення про їх самостійне виконання.
Одночасно, відповідно до роз'яснень що містяться в п. 26 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» - в разі коли особа була засуджена до позбавлення волі зі звільненням від відбуванням покарання з випробуванням і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема, й тоді коли останній за часом вироку призначаються більш м'які види покарання.
Тому, остаточне покарання підсудному ОСОБА_1 слід призначити за правилами ст. ст. 71, 72, 78 КК України - за сукупністю вироків: у виді сукупності не відбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за даним вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання (оскільки за даним вироком ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді штрафу, а вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19.05.2009 року - йому призначене покарання у вигляді 3 років позбавлення волі), врахувавши відповідні положення постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити попередню - підписку про невиїзд.
Суд вважає, що з підсудного необхідно стягнути на користь держави судові витрати в сумі 2670,04 грн. за проведення судових досліджень та експертиз із врахуванням коштів в сумі 181, 82 грн., що уже були сплачені ОСОБА_1 на виконання вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.09.2011 року.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Долю речових доказів потрібно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.203-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 10 000 гривень. Зарахувати в рахунок оплати штрафу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5 000 грн. сплачені ним 22.09.2011 року по вироку Уманського міськрайонного су Черкаської області від 22.09.2011 року, що виносився у даній кримінальній справі і був скасований Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 10.07.2012 року.
На підставі ч. 3 ст. 78, ч. 1, ч. 4 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України за сукупністю вироків призначити до відбування ОСОБА_1 покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19.05.2009 року відповідно до якого ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Покарання призначені ОСОБА_1 за вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області у вигляді штрафу та за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19.05.2009 року у вигляді позбавлення волі - виконувати самостійно.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 2670,04 (дві тисячі шістсот сімдесят гривень чотири копійки) за проведення судових досліджень та експертиз із врахуванням коштів в сумі 181, 82 грн., що уже були сплачені ОСОБА_1 на виконання вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.09.2011 року.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити попередню - підписку про невиїзд.
Строк відбування покарання у вигляді позбавлення волі рахувати ОСОБА_1 з моменті його фактичного затримання.
Речові докази по справі:
- 54 диски для лазерних систем зчитування формату DVD та 194 диски для лазерних систем зчитування формат СD, що знаходяться в камері зберігання СУ УМВС України в Черкаській області - знищити.
- гроші в сумі 25 гривень, що передані під зберігальну розписку ОСОБА_5 - залишити власнику за належністю.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: Ю.В. Резнік