Справа №2318/6473/12

1/2318/710/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2012 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді: Резнік Ю.В.

при секретарі: Івановій О.М.

за участю прокурора: Тарасенка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умань Черкаської області кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ковалиха Смілянського району Черкаської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, до засудження проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 28.07.2006 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25.09.2006 р. вирок змінений, рахувати засудженим за ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнився 24.04.2008 р. умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 4 місяці 4 дні.

- 12.02.2009 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ст. 121 ч. 1, 296 ч. 4, 70 ч. 1 КК України до 6 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 ч. 1 КК України остаточно визначено до відбуття 6 років 6 місяців позбавлення волі, -

- в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 393 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 будучи раніше судимим на шлях виправлення не став, належних для себе висновків не зробив та знову в період відбування покарання у вигляді позбавлення волі вчинив умисний злочин. Так він, будучи засудженим 12.02.2009 р. Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ст. 121 ч. 1, ст. 296 ч. 4, 70 ч.1 КК України до 6 років позбавлення волі, під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі в дільниці соціальної реабілітації Старобабанівської ВК-92 УДПтС України в Черкаській області с. Старі Бабани Уманського району Черкаської області, перебуваючи під охороною на території виїзного об'єкту ФОП «ОСОБА_4», що розташований в гранітному кар'єрі с. Танське Уманського району, 10.09.2012 року близько 13 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, шляхом обману конвоїра - молодшого інспектора відділу охорони установи - ОСОБА_2 залишив своє робоче місце, після чого користуючись несумлінністю конвоїра, таємно самовільно залишив територію вказаного об'єкту та намагався виїхати за межі Уманського району, однак 10.09.2012 року о 22.15 год. був затриманий працівниками установи виконання покарання на території с. Бабанка Уманського району.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині при обставинах встановлених судом визнав повністю та дав покази, які за своїм змістом аналогічні викладеному у встановлюючій частині даного вироку і які співпадають за змістом із показами, які він дав на досудовому слідстві. В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що після того, як відбув більшу половину покарання, був переведений в дільницю соціальної реабілітації. 10.09.2012 року їх інспектор ОСОБА_2 завіз в с. Танська в кар'єр на роботу. Зранку він випив трохи спирту, і тому ОСОБА_2 пригрозив йому, що повідомить адміністрацію і його переведуть назад у зону. Оскільки він був у стані алкогольного сп'яніння, то дуже засмутився і вирішив втекти. Якби він був тверезим, то цього не зробив. Після обіду приблизно в 13.00 год. він сказав, що піде ремонтувати молоток, а сам втік. Місцевість була йому не знайома, спочатку він йшов полями, а десь під вечір зайшов в якесь село. У нього були з собою гроші і тому він пішов до магазину і купив пива і горілки. Потім до нього на телефон передзвонив ОСОБА_3 (перший заступник начальника тюрми) і вони поговорили, і враховуючи те, що він був дуже п'яним, та не знав де знаходиться - він передав трубку незнайомому хлопцеві, який повідом координати його перебування. Через хвилин 15-20 за ним приїхали працівники колонії. Також ОСОБА_1 пояснив, що він у скоєному щиро кається, просив суворо не карати.

З матеріалами справи підсудний ОСОБА_1 ознайомлений в повному обсязі, визнає усі докази, які є у справі, в скоєному щиро кається.

Винність підсудного ОСОБА_1 підтверджується, як його показами даними в судовому засіданні, так і тими доказами, які були зібрані органами досудового слідства і, які підсудний визнав в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ні ким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає вину підсудного ОСОБА_1 доведеною і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 393 КК України, як втеча з місця позбавлення волі, вчинена особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше притягувався до кримінальної відповідальності та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.

В якості обставин, які пом'якшують покарання підсудного суд враховує те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину.

В якості обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_1 суд враховує те, що злочин було вчинено в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що підсудному ОСОБА_1 необхідно призначити покарання, у вигляді позбавлення волі в межах передбаченого законом строку але ближче до мінімального. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання.

Відповідно до вимог ст. ст. 71 КК України і беручи до уваги відповідні положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 „ Про практику призначення судами кримінального покарання" (з наступними змінами і доповненнями), остаточне покарання за сукупністю вироків ОСОБА_1 слід визначити за правилами ч. 1 ст. 71 КК України, застосувавши при цьому принцип часткового приєднання не відбутої частини покарання строком 1 місяць за попереднім вироком від 12.02.2009 року Смілянського міськрайонного суду Черкаської області. Вказаним вироком ОСОБА_1 засуджений за ст. 121 ч. 1, 296 ч. 4, 70 ч. 1 КК України до 6 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 ч. 1 КК України остаточно визначено до відбуття 6 років 6 місяців позбавлення волі. Станом на 06.11.2012 року невідбута частина покарання засудженого ОСОБА_1 становить 2 роки 6 місяців 12 днів.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню - тримання під вартою.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, беручи до уваги Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання"( з наступними змінами і доповненнями), керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним в скоєні злочину передбаченого ч.1 ст. 393 КК України та призначити йому покарання 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання строком 1 (один) місяць за попереднім вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області. від 12.02.2009 року - остаточно визначити ОСОБА_1 до відбуття покарання - 3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання - 06.11.2012 року.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб: учасниками процесу - з моменту проголошення вироку, а засудженим в той же термін з дня отримання копії вироку.

Суддя: Ю.В. Резнік