Справа № 1323/4069/2012

Провадження № 2/1323/1492/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"06" листопада 2012 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Янко Б. Я.

при секретарі Петренко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 в його користь 19 287 грн. 01 коп. боргу, де: сума заборгованості 17 587 грн. 01 коп., збитків 1 700 грн. 00 коп., а також витрати на оплату судового збору. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.10.2009 року він позичив відповідачу кошти в сумі 10 000, 00 грн. з умовою їх повернення до 05.01.2010 року, про що останній передав йому розписку. Крім цього - 03.02.2010 року він позичив відповідачеві ще 500 євро, які останній зобов'язувався повернути до 02.03.2010 року, про що є відповідна розписка. Однак до цього часу, сума боргу не повернута відповідачем добровільно, тому він вимушений був звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги з підстав викладених у позовній заяві та пояснив, що відповідач ОСОБА_3 був його сусідом, займався бізнесом і неодноразово позичав та повертав йому кошти. Тому, в черговий раз, позичивши йому гроші він був впевнений, що відповідач їх поверне у встановлений термін, однак до сьогоднішнього дня сума боргу не повернута.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі стягнувши з відповідача в користь позивача 17 587,01 грн. -збитків, 1700 грн., витрати на правову допомогу та 214,60 грн. витрат на оплату судового збору.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що він дійсно позичав у позивача ОСОБА_1. кошти, про що є відповідні розписки. Дані кошти він повернув позивачу, однак розписки про повернення коштів від нього не брав так як знаходився з ним у хороших відносинах та повністю йому довіряв. Також показав суду, що в рахунок повернення боргу безкоштовно виконував ОСОБА_1 роботи по встановленню вікон у його квартирі. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так судом встановлено, що 20.10.2009 року відповідач ОСОБА_3 позичив у позивача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, які зобов'язувався повернути до 05.01.2010року, про що свідчить розписка, яка знаходиться в матеріалах справи, та яка відповідачем в судовому засіданні не оспорювалась, оскільки він підтвердив той факт, що розписка написана та підписана ним власноручно.

Крім того, згідно розписки від 03.02.2010 року відповідач позичив у позивача кошти в сумі 500 (п'ятсот) євро, які зобов'язувався повернути до 02.03.2010 року, яка також в судовому засіданні позивачем не оспорювалась.

Відповідно до п.п.1 та 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, а якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Судом встановлено, що станом на 22.06.2012 року Національним банком України було встановлено офіційний курс грошової одиниці євро по відношенню до національної валюти України -гривні на рівні 10,126498 за 1 євро. Тому 500 євро згідно розписки від 03.02.2010 року у перерахунку на національну валюту становить 5064,00 грн.

У відповідності зі ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк.

Згідно вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Так в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 повинен повернути позивачу суму основної заборгованості 15 064,00 грн. з яких 10 000,00 грн. сума заборгованості згідно розписки від 20.10.2009 року, 5064,00 грн. сума заборгованості згідно розписки від 03.02.2010 року.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи, сума інфляційних відсотків за неналежне виконання відповідачем зобов'язання по поверненню боргу в сумі 10 000, 00 грн. становить - 1 457,00 грн.

Сума 3% річних на неналежне виконання відповідачем зобов'язання по поверненню боргу в сумі 10 000, 00 грн. становить - 725,00 грн..

Сума 3% річних на неналежне виконання відповідачем зобов'язання по поверненню боргу в сумі 500 євро, а в перерахунку на національну валюту 5064,00 грн. становить - 341,01 грн..

Суд не бере до уваги та вважає голослівними показання відповідача ОСОБА_3 про те, що сума заборгованості ним поверталась позивачу, оскільки останній не навів в судовому засіданні та не надав суду належних та переконливих доказів, які б підтверджували його твердження про відсутність у нього перед ОСОБА_1 боргових зобов'язань.

Крім того суд вважає, що посилання відповідача на те, що він безкоштовно провів у квартирі позивача роботи по встановленню вікон не є підтвердження факту повернення боргу, що в принципі не позбавляє права відповідача ОСОБА_3 звернутися в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування йому завданих збитків в результаті проведених робіт.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки відповідач ОСОБА_3 не виконав своє зобов'язання по поверненню суми позики, тому з нього слід стягнути в користь позивача ОСОБА_1 15 064,00 грн. основного боргу (10 000,00 грн. +5 064,00 грн.), три проценти річних з простроченої суми - 1066,01 грн. (725,00 грн. +341,01 грн.) та грошові кошти з урахуванням індексу інфляції від боргу в сумі 10 000,00 грн. - 1457,00 грн. а всього разом заборгованість в сумі 17 587,01грн.

У відповідності до ст.88 ЦПК України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати підтверджені ним документально.

Тому суд вважає, що з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути в користь позивача судовий збір, які той сплатив при подачі позову до суду, а саме 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 коп., а також витрати на правову допомогу в сумі 1700 (одну тисячу сімсот) грн., які підтверджуються копією договору про надання юридичних послу та квитанцією до прибутково касового ордеру № 010612.

Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 становить 19 501 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот одну) гривню 61 коп. боргу з яких: сума заборгованості 17 587,01 грн + 1700,00 грн. витрати на правову допомогу + 214 грн. 60 коп. витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 626,1049,1050 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 19 501 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот одну) гривню 61 коп. боргу де: сума заборгованості 17 587 грн. 01 коп., збитків 1700 грн., а також витрати на оплату судового збору 214 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.

Головуючий-суддя: Б. Я. Янко