Справа № 0308/13746/12 Головуючий у 1 інстанції:Крупінська С.С.

Провадження № 22-ц/0390/1951/2012 Категорія:20 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів Шевчук Л.Я., Федонюк С.Ю.

при секретарі Семенюк О.А.

за участю позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, відшкодування збитків за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 5 листопада 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 5 листопада 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним внаслідок обману та відшкодування збитків відмовлено.

Позивач ОСОБА_2 подав на зазначене рішення суду апеляційну скаргу. Посилається на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його і ухвалити нове рішення, яким задольнити позовні вимоги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 являється спадкоємцем після смерті ОСОБА_1 24 січня 2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був укладений і нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позивачем не надано суду безспірних та належних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 спірного договору під впливом обману.

Згідно ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Згідно з ст. ст. 10, 60 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 були ОСОБА_5 -продавець та ОСОБА_1 -покупець. В тексті спірного договору зазначено, що сторони діяли без впливу обману, квартира під забороною (арештом) не перебуває і квартира візуально оглянута покупцем.

В судовому засіданні не встановлено, що відповідач ОСОБА_5 при укладені договору купівлі-продажу діяв з умислом по відношенню до ОСОБА_1 Не заслуговують на увагу посилання на те, що ОСОБА_1 була переконана ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про незаконність проживання в даній квартирі людей і відсутності арешту на квартиру, оскільки не надано таких доказів.

Висновок щодо законності користування сім"єю ОСОБА_6 жилим приміщенням, яке було предметом купівлі-продажу, зроблений Луцьким міськрайонним судом при ухваленні 23 травня 2006 року рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 та інших про виселення, тобто після укладення спірного договору і не свідчить, що на період укладення договору дана обставина була відома відповідачам. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не були стороною оспорюваного договору. Позивачем не доведено, що ОСОБА_1 була введена в оману відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 про обставини, які впливали на вчинення правочину і це підтверджується постановами Луцького МВ УМВС України у Волинській області про відмову у порушенні кримінальної справи від 18 лютого 2009 року, від 5 червня 2009року.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 20.10.2005 року накладено арешт на майно ЗАТ «Лізинг-нерухомість»- на гуртожиток АДРЕСА_1 в цілому. Разом з тим, арешт конкретно на квартиру АДРЕСА_1 не накладався.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 31.10.2006р., яке набрало законної сили, визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 24.01.2006р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 Сторони повернуті в попереднє становище. ОСОБА_2, як правонаступник ОСОБА_1, отримав від ОСОБА_5 25250грн., що були присудженні за рішенням суду.

Місцевий суд встановив недоведеність введення ОСОБА_1 в оману при укладенні спірного договору і про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині визнання його недійсним. Виходячи з цього, судом правильно відмовлено у відшкодуванні збитків у подвійному розмірі чи в перерахунку по курсу долара на даний час. В спірному договорі зазначено, що купівлю-продаж квартири вчинено саме за 25250 гривень і підстав для застосування ст.533 ч.2 ЦК України щодо визначення суми, яка підлягає сплаті у гривнях, за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Рішення судом ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 5 листопада 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді