ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року справа № 2а/2470/2797/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Чернівецького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

Чернівецький міський центр зайнятості (далі - позивач або ЧМЦЗ) звернувся до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про повернення коштів матеріального забезпечення у розмірі 2340,77 грн.

Від представника позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог у зв'язку із частковою сплатою відповідачем боргу у сумі 1000,00 грн., на підтвердження чого надали суду квитанцію №024600381 від 03.12.2012 р. У зв'язку зі зменшенням позовних вимог ціна позову склала 1340,77 грн.

Також, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження. Від відповідача до суду надійшла заява відповідно до змісту якої він позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить розглянути справу у порядку письмового провадження. Враховуючи зазначене, керуючись ч.4 ст.122 КАС України суд визнав за можливим розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до змісту позовної зави та додатків до неї вимоги позивача обґрунтовуються наступними обставинами. Так, до ЧМЦЗ звернувся відповідач із заявою про надання статусу безробітного до вирішення питання його працевлаштування. Згідно із наказом №НТ120608 від 08.06.2012 року відповідачу присвоєно статус безробітного, в той же день його ознайомлено з правами та обов'язками, які він має у зв'язку із наданням такого статусу. Крім цього, йому призначено виплату державної соціальної допомоги у зв'язку із безробіттям. Відповідно до акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним від 15.10.2012 р., № 78 (далі - акт, акт перевірки) встановлено, що згідно довідки ТОВ фірма "Консоль ЛТД" відповідач протягом перебування на обліку у ЧМЦЗ у якості безробітного, у саме у період з 19.06.2012 по 07.09.2012 р., працював на підставі цивільно-правового договору у вищезазначеному підприємстві. За час перебування на обліку в ЧМЦЗ, з 19.06.2012 р. по 07.09.2012 р. на розрахунковий рахунок відповідача перераховано допомогу по безробіттю у сумі 2340,77 грн., які підлягають поверненню у зв'язку з його зайнятістю. Листом №25-13/4399 від 16.10.2012 р. відповідачу запропоновано добровільно повернути зазначені кошти протягом п'ятнадцяти календарних днів від дня поштового відправлення. Однак, на момент подачі позову сума боргу відповідачем не погашена. Виходячи з цього позивач просить стягнути суму боргу на користь ЧМЦЗ.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Законами України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-ХІІ (далі - Закон № 803-ХІІ) та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 № 1533-ІІІ (далі - Закон № 1533-ІІІ) встановлено правовий статус центрів зайнятості, безробітних, умови надання статусу безробітного та їх соціальний захист.

Згідно із ст. 12 Закону № 1533-ІІІ виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Пунктом 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62 (далі по тексту - Порядок), обов'язок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення виконують районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Таким чином, з вищевикладеного слідує, що ЧМЦЗ має право проводити перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, приймати відповідні рішення за результатами перевірок та звертатись до адміністративного суду з позовом про повернення коштів матеріального забезпечення.

Відповідно до ст. 2 Закону № 803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Згідно із ст. 6 Закону № 1533-ІІІ право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі по тексту - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних. Порядок реєстрації осіб як безробітних та умови надання їм забезпечення встановлені розділом V Закону № 1533-ІІІ.

ОСОБА_1 08.06.2012 року звернувся до ЧМЦЗ із заявою, відповідно до змісту якої просив до вирішення питання щодо його працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Крім цього, у зазначеній заяві відповідач підтвердив те, що на той момент не мав постійного або тимчасового заробітку, в т.ч. за договорами цивільно-правового характеру, права на пенсію за віком, у т.ч. на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років або інших передбачених законодавством доходів, не зареєстрований як фізична особа-підприємець, не належить до громадян, які забезпечують себе роботою самостійно. Допомогу по безробіттю просив виплачувати один/два рази на місяць.

Наказом ЧМЦЗ від 08.06.2012 року № НТ120608 відповідачу присвоєно статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 08.06.2012 року. Наказом № НТ121008 від 15.10.2010 року припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості. Відповідач перебував на обліку у державній службі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю протягом періоду часу з 08.06.2012 року по 07.09.2012 року.

Виходячи з законодавчого визначення безробітної особи, що наведене вище, та ст. 22 Закону № 1533-ІІІ, рішення про присвоєння правового статусу безробітного та призначення йому допомоги по безробіттю може прийматись органами державної служби зайнятості у випадку, якщо особа, що звертається із відповідною заявою, відповідає наступним вимогам: є працездатним громадянином працездатного віку; через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів; зареєстрована в службі зайнятості як така, що шукає роботу, готова та здатна приступити до підходящої роботи; протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювала на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачувала страхові внески, має право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Так, відповідно до копії персональної картки ОСОБА_1 №241212060100008, наявної у матеріалах справи, відповідач є громадянином України, є особою працездатного віку. Протягом останніх 12 місяців перебував у трудових відносинах 28 тижнів та сплачував страхові внески. Таким чином, на момент звернення до ЧМЦЗ для надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідач відповідав визначеним для цього законом умовам.

Згідно із ст. 36 Закону № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Виходячи з того, що ст. 31 цього ж Закону працевлаштування безробітного визначено як підставу припинення виплати допомоги по безробіттю, дана обставина є такою, що впливає на умови виплати матеріального забезпечення, а тому безробітний зобов'язаний повідомляти державну службу зайнятості про своє працевлаштування. Разом з цим, відповідно до наказу ТОВ "СК Консоль-Строй ЛТД" №213лс від 18.06.2012 року, розрахункових листів за червень-липень 2012 року, копії яких є у матеріалах справи, ОСОБА_1 у період з 19.06.2012 року по 23.07.2012 року працював на ТОВ "СК Консоль-Строй ЛТД", йому виплачувалась заробітна плата. Зокрема, за плату відповідач зобов'язувався виконати роботи по спеціальності електрозварник ручної роботи. Про укладення вказаної угоди відповідач не повідомив ЧМЦЗ, чим порушив свій обов'язок своєчасно повідомляти службу зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення.

Відповідно до ч. 3, ст. 36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із Порядком, у випадку, якщо до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації, він повинен провести розслідування достовірності настання страхового випадку щодо такої особи. Результати перевірки оформлюються актом.

15.10.2012 року ЧМЦЗ проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" стосовно ОСОБА_1 За результатами перевірки складено акт № 78, відповідно до висновків якого виявлено порушення з боку відповідача, що полягає у перебуванні його на обліку у ЧМЦЗ у статусі безробітного в той час, коли він здійснював трудову діяльність у ТОВ "СК Консоль-Строй ЛТД". На підставі акту прийнято наказ № 479 від 15.10.2012 року, відповідно до якого вирішено повернути кошти матеріального забезпечення, надані відповідачу як допомога по безробіттю у розмірі 2340,77 грн.

Відповідно до п. 7 Порядку протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. Зазначене повідомлення направлене відповідачу 16.10.2012.

Згідно квитанції №024600381 від 03.12.2012 р. відповідач грошові кошти у сумі 1000,00 грн. повернув ЧМЦЗ. Станом на момент розгляду справи у суді сума боргу, яка складає 1340,77 грн. є не погашеною.

Відповідно до ст. 136 КАС України під час судового розгляду справи відповідач має право повністю або частково визнати позовні вимоги. При цьому стосовно порядку прийняття судового рішення застосовуються правила ст. 112 КАС України. Так, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сума боргу відповідача з повернення коштів матеріального забезпечення у розмірі 1340,77 грн., яка залишилась непогашеною, підлягає стягненню, а тому суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову. При цьому суд звертає увагу на те, що таке визнання жодним чином не порушує прав та законних інтересів сторін по справі або будь-яких інших учасників правовідносин.

Керуючись ст. 112, 136, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Чернівецького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів допомоги по безробіттю задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Чернівецького міського центру зайнятості кошти незаконно виплаченого матеріального забезпечення у сумі 1340 (одна тисяча триста сорок) грн. 77 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Анісімов