Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 -6449/12 Головуючий у 1 інстанції: Галчанський С.В.

Суддя-доповідач: Каракуша К.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Спас О.В.

суддів: Каракуші К.В.

Маловічко С.В.

при секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Оріхівського району електричних мереж на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 18 жовтня 2012 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Оріхівського району електричних мереж до ОСОБА_3 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Оріхівського РЕМ звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією.

У позові зазначалось, що 17 квітня 2008 року працівниками Оріхівського РЕМ ЗСЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго»під час перевірки дотримання вимог Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999 року, у відповідача та у його присутності було виявлено самовільне підключення електропроводки електроустановок струмоприймачів. За цим фактом було складено акт № 96318 про виявлення порушення та зроблено розрахунок обсягу та вартості електричної енергії необлікованої, внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН на суму 9917 грн. 81 коп.

З даним порушенням відповідач погодився, підписавши акт та уклав з позивачем угоду про визнання боргу від 17.04.2008 року, але згодом звернувся до Оріхівського районного суду з позовом про визнання недійсним зазначеного акту. Рішенням районного суду від 21 травня 2009 року позов було задоволено, проте рішенням апеляційного суду Запорізької області від 15 липня 2009 року зазначене рішення районного суду в частині визнання недійсним акту скасовано та в цій частині в позові відмовлено.

21 липня 2009 року позивачем зроблено відповідачу перерахунок обсягу та вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕН з урахуванням найменшої поперечної площі перерізу дротів (кабелів) -2 мм-алюміній, які визначені в Правилах улаштування електроустановок на суму 6584,33 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача суму вартості необлікованої електричної енергії у сумі 6584,33 грн. та судові витрати.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 18 жовтня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі Оріхівського РЕМ подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

У відповідності до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 15 червня 2001 року між відповідачем укладено договор з ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі Оріхівського РЕМ на постачання електричної енергії. 17 квітня 2008 року представниками Оріхівського РЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго»встановлено з боку відповідача самовільне підключення електропроводки електроустановок струмоприймачів, використання «штучного нуля»з метою поза облікового споживання електроенергії. З даним порушенням ОСОБА_3 погодився, підписавши відповідний акт про порушення правил користування електричною енергією від 17 квітня 2008 року та уклав угоду про визнання боргу у розмірі 9917,81грн.

09 квітня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до Оріхівського районного суду Запорізької області з позовом про визнання вказаного акту про порушення правил користування електричною енергією недійсним та зобов'язання відповідача відновити електропостачання (а.с.11-12).

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 травня 2009 року цей позов було задоволено. Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 15 липня 2009 року вказане рішення районного суду в частині задоволені вимог позивача про визнання недійсним акту про порушення правил користування електричною енергією скасовано та ухвалене нове про відмову у задоволені цих вимог (а.с.15-16).

21 липня 2009 року позивачем здійснено перерахунок обсягу та вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією на суму 6584,33 грн. (а.с.20).

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що позивач звернувся до суду з позовом поза строками позовної давності.

Згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

17 квітня 2008 року, а саме коли позивачем було встановлено порушення відповідачем правил користування електричною енергією, є початком перебігу позовної давності.

Згідно до ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

17 квітня 2008 року ОСОБА_3 уклав з позивачем угоду про визнання боргу, що свідчить про переривання перебігу строку позовної давності.

Проте, 09 квітня 2009 року ОСОБА_3 оспорює в суді встановлені відповідачем порушення правил користування електричною енергією шляхом направлення відповідного позову. Вказані дії ОСОБА_3 свідчать про невизнання таких порушень з його боку та відповідно і боргу, нарахованого внаслідок цих порушень.

Тобто з 09 квітня 2009 року почалось обчислення строку позовної давності заново.

Оскільки строк позовної давності для звернення до суду в даному випадку закінчився 10 квітня 2012 року, а позивач звернувся до суду з позовом 13 липня 2012 року і відповідач в суді першої інстанції наполягав на застосуванні позовної давності (а.с.33), судова колегія погоджується з рішенням районного суду про відмову у позові через сплив позовної давності.

Доводи апеляційної скарги про те, що строк позовної давності необхідно відраховувати від 15 липня 2009 року , коли рішенням апеляційного суду відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову про визнання недійсним акту порушень правил користування електричною енергією є помилковими виходячи з такого.

Частиною 2 ст.264 ЦК України встановлено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Таким чином, судове рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_3, який є боржником, про визнання недійсним акту порушень правил користування електричною енергією не є підставою для переривання перебігу строку позовної давності в розумінні ч.2 ст.264 ЦК України. Не може бути підставою для переривання позовної давності і перерахунок по вказаному акту розміру боргу.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303,307,309 , 313-316,317 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Оріхівського району електричних мереж відхилити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 18 жовтня 2012 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: