ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 07/4027а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2006 р.
14год.30хв., м. Черкаси
За адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Монастирищенська виробничо - впроваджувальна фірма „Енергетик”
до державної податкової інспекції у Монастирищенському районі
про визнання права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 72000грн. і спонукання відповідача до зарахування по особовому рахунку позивача цієї суми бюджетного відшкодування у зменшення його податкового зобов’язання наступних податкових періодів
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Долженкова І.М.
Представники сторін:
від позивача: Цехмейструк Р.М. –директор товариства, Попаденко З.В. –за довіреністю від 25.09.2006р., Воловик І.П. - за довіреністю від 25.09.2006р.;
від відповідача: Савченко В.О. –за довіреністю від 17.08.2006р., Гречко І.В. –за довіреністю від 05.09.2006р.
Заявлено адміністративний позов про зобов’язання відповідача визнати за позивачем право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за лютий 2006р. у сумі 72000грн. шляхом проведення підтвердження цієї суми бюджетного відшкодування у картці особового рахунку позивача.
Заявою від 29.09.2006р. та у засіданні суду через своїх представників позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати за ним право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за лютий 2006р. у сумі 72000грн. і зобов’язати відповідача зарахувати по особовому рахунку позивача цю суму податку у зменшення його податкового зобов’язання наступних податкових періодів.
Господарський суд прийняв уточнення позивачем позовних вимог.
В обґрунтування позову позивач вказав на безпідставну відмову відповідачем, викладену у листі останнього від 12.07.2006р. №89/23-006, у визнанні за позивачем права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 72000грн., заявлену позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2006р. і непроведення відповідачем у картці особового рахунку позивача цієї суми бюджетного відшкодування, як такої, що підлягає зарахуванню у зменшення його податкового зобов’язання наступних податкових періодів.
У засіданні суду представники позивача позов підтримали з викладених у ньому підстав.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши при цьому, що у ході проведення позапланової виїзної перевірки позивача відповідачем були надіслані запити до податкових інспекцій за місцем знаходження продавців товарів з метою отримання необхідних для перевірки відомостей про цих продавців, проте відповіді на ці запити ще не надійшли.
Крім того відповідач зазначив, що позивач в порушення вимог пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” в редакції Закону України від 25.03.2005р. №2505-ІУ (далі - Закон №168/97-ВР) не подав відповідачу заяву про повернення йому суми бюджетного відшкодування за лютий 2006р.
У засіданні суду представники відповідача підтримали заперечення проти позову з викладених вище підстав.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
15 листопада 2000р. позивач був зареєстрований Монастирищенською районною державною адміністрацією як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа.
20 лютого 2006р. позивач подав до Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2006р., згідно за якою різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від’ємне значення і становила 85690грн. Цю суму позивач відобразив у податковій декларації як таку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
До реєстру отриманих позивачем у січні 2006р. податкових накладних поряд з іншими податковими накладними була включена одна податкова накладна, складена ТОВ „УТК „Регіон-Торг” на суму 26758грн., у тому числі 4459грн. 67коп. податку на додану вартість.
20 березня 2006р. позивач подав до Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2006р., згідно з якою різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від’ємне значення і становила 153205грн. Цю суму від’ємного значення позивач відобразив у податковій декларації як таку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, а 72000грн. із суми від’ємного значення за січень 2006р. - як таку, що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування її у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.
До реєстру отриманих позивачем у лютому 2006р. податкових накладних поряд з іншими податковими накладними були включені п’ять податкових накладних від, складених ТОВ „УТК „Регіон-Торг” на загальну суму 128603грн. 89коп., у тому числі 21433грн. 98коп. податку на додану вартість.
Разом з податковою декларацією за лютий 2005р. позивач подав до Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції розрахунок суми бюджетного відшкодування за лютий 2006р. у розмірі 72000грн.
У квітні, травні 2006р. Христинівською міжрайонною державною податковою інспекцією була проведена позапланова виїзна перевірка заявленої позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість за лютий 2006р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 10.05.2006р. №69/23-009/31100615.
Перевіркою було встановлено, що суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом її зарахування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів становить 72000грн.
Разом з тим у акті від 10.05.2006р. №69/23-009/31100615 зазначено, що в ході перевірки надіслані запити до податкових інспекцій за місцем знаходження таких продавців товарів ТОВ „Інтерпайп Україна” м. Дніпропетровськ, ТОВ ТД „Червоний Жовтень” м. Київ і СП ТОВ „Метал Холдінг”.
15 червня 2006р. позивач листом від 15.06.2006р. №159 звернувся до Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції з вимогою підтвердити суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2006р. у картці особового рахунку позивача цього податку.
З 1 липня 2006р. відповідно до наказу державної податкової адміністрації в Черкаській області від 11.03.2006р. №37 Христинівська міжрайонна державна податкова інспекція була припинена як юридична особа, а її правонаступником на території Монастирищенського району стала державна податкова інспекція у Монастирищенському районі.
Листом від 12.07.2006р. №89/23-006 відповідач повідомив позивача про неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2006р. через те, що при проведенні зустрічних перевірок постачальників товарів було виявлено „фіктивну” фірму постачальника –ТОВ „Регіон –Торг УТК”, установчі документи якого та первинні документи з його реквізитами рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 07.10.2005р. були визнані недійсними відповідно з моменту їх реєстрації та складання.
23 серпня 2006р. позивач подав відповідачеві два уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень та лютий 2006р.
Згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2006р. позивач зменшив суму податкового кредиту, суму від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, а також суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту за лютий 2006р., на 4460грн. податку на додану вартість, підтвердженого податковою накладною, складеною ТОВ „УТК „Регіон –Торг”. Тобто після подання цього уточнюючого розрахунку сума, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту позивача за лютий 2006р., становила 81230грн. (85690грн. –4460грн.).
Згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2006р. позивач зменшив суму податкового кредиту, суму від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, а також суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту за березень 2006р., на 21434грн. податку на додану вартість, підтвердженого податковими накладними, складеними ТОВ „УТК „Регіон –Торг”. При цьому сума від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за січень 2006р. у розмірі 72000грн., яка підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування її у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, не зазнала змін.
Після подання позивачем названих вище уточнюючих розрахунків відповідач не відобразив у картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість суму бюджетного відшкодування за лютий 2006р. у розмірі 72000грн., як таку, що підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобовязань позивача з податку на додану вартість наступних податкових періодів, тим самим не визнавши права позивача на таке бюджетне відшкодування.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підпункт 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР №2505-ІУ передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпункти 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР містять такі положення:
„Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду”.
Згідно з пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
За змістом підпунктів „б” і „в” пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/98-ВР якщо податковий орган за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
- у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Згідно з п. 3.1, 3.2, 3.6 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005р.№276 органи державної податкової служби на кожний поточний рік відкривають особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників. Форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).
Розділ 8 названої вище Інструкції передбачає обов’язковість врахування при підбитті підсумків за усіма графами картки особового рахунку платника податків як суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Частина 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що позовна заява може містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частинами 1 та 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до висновку, що адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю „Монастирищенська виробничо - впроваджувальна фірма „Енергетик” підлягає задоволенню повністю, виходячи з такого.
До заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2006р. у розмірі 72000грн. не включені суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, складених ТОВ „УТК „Регіон –Торг”.
Відповідач не направляв позивачу повідомлень про перевищення останнім суми бюджетного відшкодування чи про відмову в наданні бюджетного відшкодування.
Позивач не приймав рішення про повернення йому повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок в установі банку, тому не повинен був подавати відповідачу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „Монастирищенська виробничо - впроваджувальна фірма „Енергетик” (ідентифікаційний код 31100615) право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за лютий 2006р. у сумі 72000грн.
Зобов’язати державну податкову інспекцію у Монастирищенському зарахувати по особовому рахунку товариства з обмеженою відповідальністю „Монастирищенська виробничо - впроваджувальна фірма „Енергетик” (ідентифікаційний код 31100615) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 72000грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Монастирищенська виробничо - впроваджувальна фірма „Енергетик” (вул. Леніна, буд. 122, м. Монастирище, Черкаська область, 19100, ідентифікаційний код 31100615)–3грн. 40коп. витрат на сплату судового збору.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.