ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2006 р. Справа № 16/4163
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Спаських Н.М., при секретарі судового засідання Волна С.В. , за участю представників сторін:
від позивача -Зварич О.І. - голова ради, Перепелиця О.В. - за довіреністю;
від першого відповідача -ОСОБА_1 -за довіреністю,
від другого відповідача: Лісницький О.І. - за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Городищенської міської ради до приватного підприємця ОСОБА_1 та до Комунального підприємства "Комунальник" про визнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу від 27.02.2006 року, у відповідності до умов якого було продано навантажувач ПЭА-1,0 реєстраційний НОМЕР_1, рік випуску 1989, заводський НОМЕР_2, двигун 9м 1855. Позивач вважає, що договір не відповідає чинному законодавству, оскільки при його укладенні було перевищено повноваження виконавчого комітету ради, яка вирішила питання про продаж комунального майна. В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю.
Перший відповідач проти позову заперечив з мотивів, що договір є дійсним, а позов пред'явлено з особистих неприязних стосунків.
Другий відповідач вирішення питання про дійсність договору залишив на розсуд суду.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні й справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:
У відповідності до наявних у справі доказів, позивач отримав у власність навантажувач ПЭА-1,0 від ОСОБА_2 в рахунок орендної плати за землю, що підтверджується копією накладної НОМЕР_3. На позивача, як на власника майна, було видано свідоцтво про реєстрацію навантажувача, копія якого є в справі.
Позивач просить визнати недійсним спірний договір між відповідачами по справі і вбачає порушення своїх прав у тому, що внаслідок укладення цього договору рада втратила навантажувач, який могла використовувати для власних потреб, а ціна продажу не відповідає дійсній вартості аналогічного майна. У відповідності до довідки позивача від 24.10.2006 року НОМЕР_4, на послуги екскаватора для погрузочних робіт рада витратила 27 886,80 грн. протягом січня-жовтня 2006 року. Позивач також вказує на те, що при прийнятті рішення про надання дозволу на продаж навантажувача, виконком ради перевищив свої повноваження, що тягне за собою недійсність договору.
Суд вважає, що позов з боку ради подано правомірно, оскільки рада має право на захист своїх майнових інтересів, бо була власником проданого підприємцю навантажувача.
У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Сторони по справі заперечень проти наявності у позивача права власності на навантажувач суду не подали.
Чинним законодавством передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
У відповідності до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( далі Закон) територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси та інше майно, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.
Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
У відповідності до положень ст. 26, 43 Закону , до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, районних і обласних рад відноситься і виключно на пленарних засіданнях вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, про передачу його в оренду або під заставу.
З матеріалів справи і з доводів позивача вбачається, що трактор-навантажувач було передано на баланс другому відповідачу по справі -- ПП "Комунальник" для здійснення ним статутних зобов'язань, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Городищенської міської ради від 28.12.2005 року № 264 та актом приймання-передачі навантажувача від 29.12.2005 року,
У відповідності до статуту Комунального підприємства "Комунальник" Городищенської міської ради ( далі - Комунальник), затвердженого в Городищенській райдержадміністрації 18.03.2004 року № 125 , Комунальник є унітарним підприємство, і створено рішенням виконкому Городищенської міської ради. Завданням його є експлуатація житлового фонду, об'єктів комунального призначення і благоустрою, віднесених до комунальної власності місцевої ради, управління цим майном і контроль за ефективним його використанням. У відповідності до п. 4 статуту Комунальника його майно є комунальною власністю територіальної громади міста і закріплюється за ним на праві господарчого відання. Комунальник має право вчиняти певні дії стосовно майна лише за згодою власника майна.
Всупереч положенням Закону про можливість вирішення питання про реалізацію комунального майна лише радами, виконавчим комітетом Городищенської міської ради було прийнято рішення від 09.02.2006 року № 37 про дозвіл Комунальнику продати у встановленому законом порядку навантажувач, а кошти виручені від його продажу -- спрямувати на погашення заборгованості по заробітній платі працівників Комунальника.
На підставі вказаного рішення виконкому спірний договір було укладено, а навантажувач передано підприємцю ОСОБА_1 за накладною НОМЕР_5. Кошти в сумі 5 000,00 грн. за проданий навантажувач підприємець Білан сплатив Комунальнику 28.02.2006 року прибутковим касовим ордером, копія квитанції до якого є у справі.
В даному випадку виконавчий комітет не мав права перебирати на себе повноваження ради при вирішенні питання про продаж комунального майна, а також не мав права спрямовувати виручені кошти на погашення боргу по заробітній платі, оскільки у відповідності до ст. 60 Закону доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
У відповідності до ст. 215 ЦК України, підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст. 203 ЦК України.
У відповідності до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Наявні у справі копії рішень Городищенської міської ради про скасування та затвердження рішення виконкому ради ( від 21.03.2006 року № 28-43 та від 20.04.2006 року № 2-2) про дачу згоди на продаж навантажувача суд тлумачить на користь позивача по справі як докази незгоди ради на продаж свого майна, оскільки на момент укладення спірного договору виконавчий комітет ради діяв з перевищенням повноважень.
За таких обставин, при укладенні спірного договору купівлі-продажу від 27.02.2006 року Комунальник не мав належного права на продаж навантажувача приватному підприємцю ОСОБА_1, оскільки дозвіл на його продаж було надано не уповноваженою особою всупереч положенням Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Сам договір суперечить чинному законодавству в питанні розпорядження комунальним майном органами місцевої влади.
З цих підстав позов підлягає до повного задоволення -- договір купівлі-продажу від 27.02.2006 року слід визнати недійсним.
На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідачів по справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 27 лютого 2006 року, укладений між Комунальним підприємством "Комунальник" та приватним підприємцем ОСОБА_1 стосовно купівлі-продажу навантажувача ПЭА -1,0, реєстраційний номер НОМЕР_6, рік випуску 1989, заводський номер НОМЕР_7, двигун 9м 1855.
Стягнути з Комунального підприємства "Комунальник", ідентифікаційний код НОМЕР_8, АДРЕСА_1 та з приватного підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_9, АДРЕСА_2 на користь Городищенської міської ради , ідентифікаційний код 228809201, м. Городище, вул. Грушевського, 11 -- по 42,50 грн. державного мита та по 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Суддя Н.М. Спаських
Рішення підписано 14 листопада 2006 року.