Справа № 1323/3644/2012

Провадження № 1/1323/277/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2012 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого -судді Янка Б.Я.

при секретарі Стасів О.Я.

з участю прокурора Пристаюка В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого авто -електриком «Техсервісу»м. Львова, раніше судимого вироком Сихівського міського суду м. Львова від 30.08.2006 року, за ст. 186 ч.2 КК України, строком позбавлення волі на 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовувальним терміном на 1 рік; 09.11.2011 року Личаківським районним судом м. Львова. за ст.185 ч. 2 КК України до 1-го року обмеження волі відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовувальним терміном на 2 роки, судимість якого не знята та не погашена в установленому законом порядку

- у скоєнні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 08.03.2011 року близько 14.00 год. реалізовуючи свій прямий злочинний умисел, зайшов в приміщення на той час працюючого продуктового магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований по АДРЕСА_2, де застосовуючи насильство відносно продавця даного магазину ОСОБА_2, що виразилось у шарпанні її за одяг, а також висловлюванні в адресу останньої усних погроз про застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, перехилившись через касовий прилавок відкрито викрав з шухляди гроші в сумі 400 гривень, чим завдав власнику магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2»ОСОБА_3 шкоди на вищезазначену суму.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та показав, що 08.03.2011 року зайшовши в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2»він запитав продавця, де є водичка, під тим приводом, що хоче її купити. Коли ОСОБА_2 підійшла до холодильника, щоб показати, де є вода, він схопив її за одяг і з метою показати свої серйозні наміри почав її шарпати, і сказав, щоб вона віддала йому всі гроші з каси. Потім перехилившись через прилавок почав забирати гроші купюрами по 5, 10, 20, 100 гривень, після чого втік .У вчиненому щиро розкаявся, просить суворо його не карати.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, його вина також знайшла своє підтвердження в ході судового засідання по даній справі і стверджується наступними доказами.

Так допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав, що 08.03.2011 року близько 14:10 до нього зателефонував продавець даного кіоску ОСОБА_2 і повідомила, що невідомий їй хлопець відкрито викрав гроші з каси у сумі 400 гривень.

Потерпіла ОСОБА_2 допитана у судовому засіданні показала, що 08.03.2012 знаходилась на робочому місці в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2». Близько 14:15 год. зайшов в магазин підсудний ОСОБА_1, запитав її де знаходиться вода місткістю 0,5 л, на що вона підійшла ближче до прилавку та рукою показала, де саме знаходиться вода, яка є в продажі. В цей момент він схопив її своєю рукою за светр в якому вона була одягнена і шарпаючи за одяг, високим, погрозливим тоном сказав, щоб вона віддала йому гроші, які знаходяться в магазині. При шарпанні зробив їй боляче, але серйозних ушкоджень не наніс. Відпустивши її, підсудний почав забирати гроші з шухляди. Після чого вибіг із магазину і побіг в напрямку ж/д переїзду. Після чого вона зателефонувала власнику ОСОБА_3 і повідомила про даний факт працівників міліції.

З оголошених та досліджених у судовому засіданні показів свідка ОСОБА_4 вбачається, що 08.03.2011 року до його квартири прийшов підсудний ОСОБА_1 та в ході розмови розповів про викрадення грошей. Після цього, показавши йому їх, запитав дозволу зайти до квартири, щоб перечекати до вечора. Однак він йому відмовив і ОСОБА_1 пішов геть.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена наступними письмовими доказами по справі:

протоколом прийому телефонного повідомлення від 08.03.2011 р. (а.с. 5);

заявою потерпілого ОСОБА_3 від 08.03.2011 р. ( а.с. 6);

протоколом огляду місця події від 08.03.2011 року та фототаблицею до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_3 вказав на місце де в нього було відкрито викрадено гроші в сумі 400 гривень ( а.с. 8-11 );

протоколом явки з повинною від 11.05.2012 року (а.с. 43);

протокол відтворення обстановки та обставин подій від 11.05.2012р. та фото таблиця до нього, де підсудний детально розповів про обставини пограбування в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2»(а.с. 49 - 51);

протокол пред'явлення особи для впізнання та фото таблиця до нього від 11.05.2012 р., де потерпіла показала на підсудного, як на особу, яка вчинила пограбування в магазині (а.с.52-55);

Аналізуючи всі зібрані докази по справі та їх в сукупності суд вважає, винуватість підсудного у скоєнні ним злочину доведено у судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, вчинене повторно.

Обтяжуючих вину підсудного ОСОБА_1 обставин у вчиненні злочину, передбачених ст. 67 КК України суд не вбачає.

Суд вважає, що обставинами, які пом'якшують покарання, передбачених ст. 67 КК України, є щире каяття підсуднього ОСОБА_1 та активне сприяння у розкритті злочину, явка з повинною.

При визначенні міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який позитивно характеризується по місцю проживання та за місцем роботи, раніше судимий, судимість якого не погашена; той факт, що він повністю визнав свою вину, щиро розкаюється у вчиненому злочині.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає за доцільне під час вирішення питання про призначення підсудному ОСОБА_1 покарання обмежитись межами санкції ч. 2 ст. 186 КК України, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Також згідно ч. 4 ст. 70 КК України слід частково приєднати підсудному ОСОБА_1 до даного вироку невідбуту частину покарання, у вигляді двох місяців позбавлення волі, згідно вироку Личаківського районного суду м. Львова від 09.11.2011 року за яким ОСОБА_1 засуджений за ст.185 ч. 2 КК України до 1-го року обмеження волі відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовувальним терміном на 2 роки.

В судовому засіданні потерпілий та цивільний позивач ОСОБА_3 заявив цивільний позов про стягнення з підсуднього та цивільного відповідача ОСОБА_1 400 грн. матеріальної шкоди

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні цивільний позов визнав повністю.

Суд, вважає що, цивільний позов про стягнення з підсудного та цивільного відповідача ОСОБА_1 на користь потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 400 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судових витрат по справі немає.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Згідно ч.4 ст. 70 КК України слід частково приєднати підсудному ОСОБА_1 до даного вироку невідбуту частину покарання, відповідно до ч.1 п.1 ст. 72 КК України, у вигляді двох місяців позбавлення волі згідно вироку Личаківського районного суду м. Львова від 09.11.2011 року і за сукупністю злочинів визначити остаточну міру покарання у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд засудженому ОСОБА_1 змінити на взяття під варту. Взяти під варту ОСОБА_1 із залу суду.

Строк покарання рахувати з моменту проголошення вироку і взяття під варту - 26 липня 2012 року.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 400 (чотириста) гривень.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з моменту його проголошення, або з моменту вручення копії вироку засудженому, який перебуває під вартою.

Суддя: Б. Я. Янко