РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/8572/2012

20.11.2012 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя

у складі: головуючого судді - Андрєєвої О.М.,

при секретарі - Стародуб К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із позовом по ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 28 332 грн.

Вимоги мотивовані тим, що 20.03.2012 року вироком Центрального районного суду м. Сімферополя ОСОБА_2 визнана винною у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 190, 356 КК України та призначено покарання з урахуванням ст. 70 КК України - 4 роки позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 17 травня 2012 року вирок Центрального районного суду м. Сімферополя в частині призначення покарання змінено. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання основного покарання по ч.3 ст. 190, ст. 356 КК України з випробувальним терміном на 3 р. Цивільний позов ОСОБА_1 залишений без розгляду.

Вироком встановлено, що ОСОБА_2 шахрайськими діями заволоділа квартирою АДРЕСА_1, після цього в вересні 2010 року умисно пошкодила частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, а саме: здійснила демонтаж вхідної двері, метало пластикових вікон, міжкімнатних дверей та інші будівельні роботи, чим завдала шкоду згідно висновку експерта № 137 від 28.02.2011 року на 28 332 грн.

08.08.2012 р. ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1

Цивільний позов ОСОБА_1 у кримінальної справі був залишений без задоволення у зв'язку з тим, що на той час ОСОБА_1 не вступила у права наслідування, шляхом отримання свідоцтва про право власності на квартиру.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідачка позовні вимоги не визнала, пояснила, що після смерті ОСОБА_3 за рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя за нею було визнано право власності на квартиру, ніяких неправдивих документів суду не надавала. Вона проживала разом з ОСОБА_4, доглядала її, кормила. Після смерті вступила в права наслідування. Вона не знала, що у ОСОБА_4 є донька ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що та ніколи ні навідувала мати, ні оказувала її матеріальну допомогу. Отримав повістку з Апеляційного суду АР Крим дізналась, що відповідачка має претензії на квартиру. Крим того, пояснила, що ніякий ремонт у квартири не робила.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Центрального районного суду м. Сімферополя від 20.03.2012 року ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 190, 356 КК України та призначено покарання з урахуванням ст. 70 КК України - 4 роки позбавлення волі.

Вироком встановлено, що ОСОБА_2 шахрайськими діями заволоділа квартирою АДРЕСА_1, після цього в вересні 2010 року умисно пошкодила частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, а саме: здійснила демонтаж вхідної двері, метало пластикових вікон, міжкімнатних дверей та інші будівельні роботи, чим завдала шкоду згідно висновку експерта № 137 від 28.02.2011 року на 28 332 грн.

Цивільний позов ОСОБА_1 у кримінальної справі був залишений без задоволення у зв'язку з тим, що на той час ОСОБА_1 не вступила у права наслідування, шляхом отримання свідоцтва про право власності на квартиру ( а.с.3-6).

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 17 травня 2012 року вирок Центрального районного суду м. Сімферополя в частині призначення покарання змінено. На підставі ст.. 75, 76 КК України від відбуття покарання основного покарання по ч.3 ст. 190, ст.356 КК України з випробувальним терміном на 3 р. Цивільний позов ОСОБА_1 залишений без розгляду (а.с.7-10).

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України обставини, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 08 серпня 2012 року державним нотаріусом Першої сімферопольської державної нотаріальної контори АР Крим, ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 (а.с.11).

Ст.1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідачки . завдану матеріальну шкоду, встановлену вироком суду у розмірі 28 322 грн..

Крім того, з відповідачки також підлягають стягненню судові витрати: судовий збір у розмірі 280 грн.

На підставі ст. 1166 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 28 332 (двадцять вісім тисяч триста тридцять дві ) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 280 грн

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК протягом 10 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.

Суддя