АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -судді: -Ларенка В.І.

- суддів: -Міненкової Н.О., Колтунової А.І.,

при секретарі: - Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Виконавчого комітету Дзержинської районної у місті Харкові ради, Харківської міської ради, ОСОБА_5, третя особа КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»- про визнання права власності ,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2009 року позивач ОСОБА_6 звернулась у суд з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на самочинно побудовану прибудову до частини житлового будинку по АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що їй на праві власності належить 21\47 частина житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 05.02.1997 року. Домоволодіння розташоване на земельної ділянці площею 0,0577 га, наданій згідно з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.07.2000 року і є власником земельної ділянки площею, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 19.12.2005 року.

Власником 52\94 частин зазначеного будинку на підставі договору дарування від 05.02.1997 року є відповідач ОСОБА_5.

З метою поліпшення житлових умов в 1997 році вона та її сусід, власник 52\94 частини домоволодіння, звернулися до виконавчого комітету Дзержинської районної в м. Харкові ради з проханням про надання дозволу на будівництво двоповерхових прибудов до будинку літ. А-1, та гаража по АДРЕСА_1

Рішенням виконавчого комітету Дзержинської районної ради народних депутатів від 22.04.1997 року №78/5 їй та її сусіду ОСОБА_5 було надано відповідний дозвіл на будівництво двоповерхових прибудов до будинку, та гаражу.

В 2005 році нею був замовлено робочий проект одноповерхової прибудови до житлового будинку за вказаною адресою, який у встановленому порядку було узгоджено з архітектором Дзержинського району.

Після завершення будівництва вона звернулась до виконавчого комітету Дзержинської районної ради з проханням прийняти побудований об'єкт нерухомого майна в експлуатацію.

Нею було виготовлено технічний висновок спеціалізованої проектної організації щодо відповідності стану будівельних конструкцій прибудови до частини житлового будинку державним будівельним нормам та правилам, отримано висновки державних служб нагляду відносно відповідності побудованого нерухомого майна вимогам санітарних та пожежних норм та правил. Проте, у райвиконкомі їй роз'яснили, що вона не в повному обсязі виконала умови, зазначені у рішенні Дзержинського райвиконкому від 22.04.1997 року №78\5. В зв'язку з відсутністю повного пакету документів, необхідного для винесення питання прийняття побудованих споруд в експлуатацію на засідання виконавчого комітету, їй було запропоновано вирішити питання узаконення самовільного будівництва в судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_5 позов не визнав, вказував на те, що він давав згоду на побудову двоповерхової прибудови, однак позивачка, всупереч домовленості, побудувала одноповерхову прибудову, з порушенням затвердженого проекту, рішення виконкому та розмірами прибудови.

Представник Харківської міської ради проти задоволення позову не заперечував.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 травня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені. Суд визнав за нею право власності на самочинно побудовану прибудову літер «а3»до будівлі літер «А-1»житлового будинку АДРЕСА_1

Не погоджуючись із таким рішенням суду, в апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, якім відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 Наводить ті ж доводи що і в судовому засіданні суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції у відповідності до ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суду першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, позивач отримала дозвіл від виконавчого комітету на будівництво прибудови, забудована одноповерхова прибудова до житлового будинку не порушила права інших осіб та відповідає встановленим будівельним та архітектурним нормам.

Судова колегія вважає, що дані висновки суду є правильними, оскільки вони зроблені відповідно до зібраним доказам, вимогам ст.ст. 10,60, 213 ЦПК України, ст. 328, 331, 375, 376 ЦК України.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянці набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власності на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Частиною 5 статті 376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно забудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачці ОСОБА_6 на праві приватної власності належить 21\47 частина житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 05.02.1997 року. Домоволодіння розташоване на земельної ділянці площею 0,0577 га, наданій згідно з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.07.2000 року і позивачка є власником земельної ділянки, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 19.12.2005 року ( а.с. 8-10 ).

Власником 52\94 частин зазначеного будинку на підставі договору дарування від 05.02.1997 року є відповідач ОСОБА_5.

Рішенням виконавчого комітету Дзержинської районної ради народних депутатів від 22.04.1997 року №78/5 їй та її сусіду ОСОБА_5 було надано відповідний дозвіл на будівництво двоповерхових прибудов до будинку, та гаражу.

На замовлення позивачки інститут Харківпроект провів обстеження технічного стану будівельних конструкцій споруд та можливості реконструкції з будівництвом двоповерхової прибудови та зробив висновок про те, що технічний стан будівельних конструкцій будинку не забезпечує несучу здатність достатню для експлуатації будівлі та здійснення перепланування з прибудовою другого поверху.

Оскільки технічний стан будівельних конструкцій не дозволяв зробити двоповерхову, з метою поліпшення умов проживання позивачкою було замовлено робочий проект одноповерхової прибудови до житлового будинку, який у встановленому порядку було узгоджено з архітектором Дзержинського району, яка згодом була побудована. Згідно технічного висновку Харківського Державного технічного університету будівництва та архітектури одноповерхова прибудова а3 до житлового будинку може бути прийнята в експлуатацію (а.с.43-68).

Позивачкою отримано висновки державних служб нагляду відносно відповідності побудованого нерухомого майна вимогам санітарних та пожежних норм та правил, що підтверджується листом Дзержинського відділу ГУ МНС України в Харківської області та листом Державної санітарно-епідеміологічної служби (а.с.17).

А тому, приймаючи до уваги, що позивачка отримала дозвіл від виконавчого комітету на будівництво прибудови, забудована одноповерхова прибудова до житлового будинку не порушила права інших осіб та відповідає встановленим будівельним та архітектурним нормам, , тому суд прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_5 на те, що прибудова до житлового будинку порушує його права, нічим не підтверджується.

Згідно до ст. 60 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про те, що прибудова порушує права ОСОБА_5 не надано ні суду першої інстанції ні апеляційному суду. Рішенням виконавчого комітету Дзержинської районної ради народних депутатів від 22.04.1997 року №78/5 позивачці та ОСОБА_5, кожному, було надано відповідний дозвіл на будівництво двоповерхових прибудов до будинку, кожному. Однак ОСОБА_5 в судовому засіданні надав пояснення про те, що він відмовився від будівництва. Крім того технічний стан будівельних конструкцій будинку не забезпечує несучу здатність достатню для експлуатації будівлі та здійснення перепланування з прибудовою другого поверху. Земельна ділянка між співвласниками не розділялась.

Згідно до ст. 60 ЦПК України -кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

А тому суд першої інстанції правомірно прийняв рішення про відмову в задоволенні позову .

У зв'язку з вищевикладеним, судова колегія вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Всім доказам, наданим сторонами по справі, судом в рішенні надана оцінка та й прийнято правильне, законне та обґрунтоване рішення.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі були предметом розгляду суду першої інстанції, та їм дана належна оцінка.

Висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: