21.11.2012

справа № 1-195/2012

В И Р О К

Іменем України

21 листопада 2012 року Вишгородським районним судом Київської області в складі:

головуючого судді - Рудюка О.Д.,

при секретарі - Данько В.В.,

з участю прокурора - Міненко А.О., Гризуна С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Глібівка, Вишгородського району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 304 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 13.02.2011 року близько 13 год., перебуваючи біля будинку № 8 по вул. Л. Українки с. Глібівка, Вишгородського району Київської області запропонував особі, яка не досягла віку з якого наступає кримінальна відповідальність ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, скоїти крадіжку металевих виробів з приміщення столярного цеху в с. Глібівка урочище «Околиця», достовірно знаючи, що гр. ОСОБА_2 малолітній. На пропозицію ОСОБА_1 особа, яка недосягла віку з якого наступає кримінальна відповідальність ОСОБА_2 погодився. Цього ж дня близько 13 год. 30 хв. ОСОБА_1 разом із особою яка на досягла віку з якого наступає кримінальна відповідальність ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою таємного викрадення чужого майна, умисно, шляхом вільного доступу, через відчинені двері, проникли в приміщення столярного цеху розташованого в с. Глібівка урочище «Околиця», яке належить гр. ОСОБА_3, звідки викрали металевий сейф та металевий стіл із вмонтованим верстатом. Завдавши останньому матеріальних збитків на загальну суму 2 100грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою винність у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 304 КК України та викладені у обвинувальному висновку, визнав повністю, щиро покаявся, повністю підтвердивши обставини скоєного ним злочину. Зокрема, пояснивши, що дійсно він в 13.02.2011 року він перебував в с. Глібівка, близько 13 години де зустрівся зі своїм другом малолітнім ОСОБА_2. Під час розмови запропонував останньому викрасти металеві вироби, щоб продати на, що він погодився. Того ж дня вони вдвох прийшовши до столярного цеху с. Глібівка урочище «Околиця»побачили, що двері до приміщення відкриті. Через відкриті двері вони зайшли до приміщення та побачили там металевий сейф, та металевий стіл із вмонтованим верстатом. Оглянувши вищевказані речі він сказав ОСОБА_2, що їм потрібно піти до нього додому щоб взяти тачку, і вони вдвох вийшли та пішли до нього додому за тачкою. Після повернувшись до приміщення столярного цеху разом з тачкою та за допомогою тачки в двох вивезли із столярного цеху металевий сейф, та металевий стіл із вмонтованим верстатом. Дане викрадене майно вони продали за, що отримали гроші 450грн. Кошти отримані від продажу викраденого майна витратили на власні потреби.

На підставі ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким з учасників процесу не оспорюються.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 304 КК України доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 повинні бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 304 КК України КК України оскільки він своїми умисними діями вчинив: таємне викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення; втягнення малолітнього у злочинну діяльність.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують його покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Однак, враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1, позитивно характеризується за місцем проживання, не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, проживає з матерію пенсіонеркою, раніше не судимий відповідно ст. 89 КК України, суд приходить до висновку про можливість його перевиховання та виправлення без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне застосувати до нього ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 304 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України в виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч. 2 ст. 304 КК України в виді позбавлення волі на строк 4 роки.

В силу ст. 70 ч. 1 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів визначити шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим і встановити в виді позбавлення волі строком на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, зокрема, повідомлятиме органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтиметься до зазначених органів для реєстрації, а також не виїде за межі України на постійне місце проживання без дозволу таких органів.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 до набуття вироком законної сили залишити попередній -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази: металевий сейф, кардан ЗІЛ-131, верстат металевий із столом, диск автомобільний та пробійники води металеві -залишити власнику ОСОБА_3

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд протягом 15 діб.

СУДДЯ