львівський апеляційний адміністративний суд
Головуючий в суді першої інстанції - Борисов О.А. Рядок статзвіту № 49
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області, № 2-а-212/2008 Справа № 22-а-8434/08
Доповідач: Заверуха О.Б.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 серпня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Заверухи О.Б., суддів: Нос С.П., Обрізко І.М.,
при секретарі Бацик О.Р.,
з участю осіб, які беруть участь у справі:
представника відповідача - Щесняк І.А., довіреність № 2414/08 від 29.04.2008 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 березня 2008 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в м. Шепетівка про підвищення пенсії від розміру мінімальної пенсії за віком, стягнення недоплат та моральної шкоди, -
встановила:
ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулися до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду в м. Шепетівка про підвищення пенсії від розміру мінімальної пенсії за віком, стягнення недоплат та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначали про те, що являються дітьми війни, а тому згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року з січня 2006 року мають право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на це, відповідач, упродовж січня - грудня 2006 р., відповідно до вимог положення ст. 6 Закону № 2195-ІУ не підвищив їм пенсію на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", в порушення ст. 22 Конституції України, дію ст. 6 Закону № 2195-IV було зупинено, тим самим було порушено їхнє гарантоване державою право на державну соціальну підтримку, як дітям війни. Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. (справа № 1-29/2007) визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), втрачають чинність з дня ухвалення вказаного рішення п. 12. ст. 71, ст. 111 Закону України „Про Державний
бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 11 цього Закону.
Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 березня 2008 року позов задоволено частково.
Зазначена постанова мотивована тим, що позивачі являються дітьми війни, а тому згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року з січня 2006 року мають право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову якою відмовити у задоволенні позову.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції постановляючи рішення не звернув належну увагу на те, що Державним бюджетом України на 2007 рік не передбачено фінансування даної соціальної гарантії, відповідно кошти для проведення виплати соціальної допомоги дітям війни у витратну частину Бюджету Пенсійного фонду України на 2007 рік не закладено. Зважаючи на це управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка матиме законні підстави виплачувати соціальну допомогу дітям війни в тому випадку коли Міністерством фінансів України буде виділено з Державного бюджету України кошти невиплачених сум підвищення до пенсії як дітям війни, а Державне казначейство України перерахує зазначені кошти Пенсійному фонду України для їх безпосередньої виплати через управління.
Представник Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, покликавшись на обставини, які викладені в апеляційній скарзі.
Позивачі в судове засідання не з»явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 являються дітьми війни, що стверджується посвідченнями НОМЕР_1 та НОМЕР_2, виданими управлінням соціального захисту населення Шепетівського міськвиконкому 14.02.1995 року та 12.03.1992 року.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", дію ст. 6 Закону № 2195-1V було зупинено.
В той же час, Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), втрачають чинність з дня ухвалення вказаного рішення п. 12. ст. 71, ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 11 цього Закону.
Із врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вказаним рішенням Конституційного Суду України поновлено соціальні гарантії дітям війни, а відтак, правомірно зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити в користь позивачів доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 9 липня 2007 року.
Стосовно посилань апелянта на відсутність фінансування, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Качко проти України").
Оскільки правові положення, які передбачають виплату доплати до пенсії дітям війни є чинними, позивачі належать до вказаної групи осіб, а відтак, мають право на її отримання.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка на постанову Шепетівського міськрайонного міськрайонного суду Хмельницької області від 24 березня 2008 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в м. Шепетівка про підвищення пенсії від розміру мінімальної пенсії за віком, стягнення недоплат та моральної шкоди залишити без задоволення, а постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 березня 2008 року -без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги
безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання }ісвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч.З ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий:
О.Б. Заверуха
Судді:
С.П. Нос
І.М. Обрізко