львівський апеляційний адміністративний суд
Головуючий в суді першої інстанції - Гримут В.І. Рядок статзвіту № 48
Тячівський районний суд Закарпатської області, № 2-а-24/2008 Справа № 22-а-8371/08
Доповідач: Заверуха О.Б.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 серпня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Заверухи О.Б., суддів: Обрізко І.М., Нос С.П.
при секретарі Балик О.Р.,
з участю осіб, які беруть участь у справі:
представника відповідача - Штець В.І., довіреність № 110 від 01.07.2008 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 березня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до Нижньоапшанської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності, -
встановила:
ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Нижньоапшанської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності. В обґрунтування позову зазначала, що 13.12.2007 року, як законний представник своєї дочки - ОСОБА_2, звернулась з письмовою заявою до Нижньоапшанської сільської ради про надання їй у приватну власність присадибної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 розміром 0,46 га., яка зареєстрована відповідачем за №21 від 14.12.2007 р. В порушення норм чинного законодавства, які зобов'язують відповідача розглянути заяву в місячний термін, НижньоАпшанська сільська рада за 2 місяці не розглянула питання про надання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки, жодного рішення за результатами її розгляду не прийняла. Тим самим бездіяльністю Н.Ашпанської сільської ради порушуються права її доньки на набуття у власність земельної ділянки, а також права, передбачені ст. 14 Конституції України, якою гарантується право власності на землю, на набуття цього права і його реалізацію громадянами відповідно до закону.
Постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 березня 2008 року позов задоволено частково. Зобов'язано сільську раду с. Нижня Апша на першій черговій сесії, яка
відбудеться після набрання чинності цим рішенням, розглянути заяву ОСОБА_1 про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки розташованої на АДРЕСА_1. У частині позову, яка стосується зобов'язання сільської ради передати цю земельну ділянку у власність ОСОБА_2- відмовлено.
Зазначена постанова мотивована тим, що у відповідності до п. 10 ст. 118 ЗК України сільська рада повинна у місячний строк прийняти рішення по такій заяві. Враховуючи, що цього зроблено не було суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що дії сільської ради не відповідали закону, тобто були не правомірними. Тому в цій частині позов піддягає до задоволення. Однак, у частині про зобов'язання сільської ради передати вказану ділянку у приватну власність у задоволенні позову відмовлено, оскільки згідно ст. 26 Закону «Про місцеве самоврядування» це питання належить до виключної компетенції сільської ради.
Не погоджуючись з прийнятою постановою представник позивача подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати постанову в частині відмови в задоволенні позову щодо зобов»язання сільської ради передати що земельну ділянку у власність ОСОБА_2, та ухвалити нове рішення в цій частині, яким зобов»язати відповідача - НижньоАпшанську сільську раду, розглянути питання про передачу безоплатно у власність (приватизацію) ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 0,46 га., для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських, будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення особистого селянського господарства, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1, на першій черговій сесії НижньоАпшанської сільської ради, що відбудеться після набрання законної сили рішенням суду.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції суд допустив неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині відмови в задоволенні позову щодо зобов»язання сільської ради передати цю земельну ділянку у власність ОСОБА_2
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Позивач та її представник в судове засідання не з»явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.12.2007 року, позивач, як законний представник своєї дочки - ОСОБА_2, звернулась з письмовою заявою до Нижньоапшанської сільської ради про надання їй у приватну власність присадибної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 розміром 0,46 га., яка зареєстрована відповідачем за №21 від 14.12.2007 р.
У відповідності до ч.ч.1, 10 ст. 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає
заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, одержавши заяву позивачки, не виконав вимог чинного законодавства по розгляду її заяви, а відтак, суд першої інстанції правомірно визнав його бездіяльність в цій частині протиправною.
Стосовно відмови у задоволенні позову в частиш, яка стосується зобов'язання сільської ради передати земельну ділянку у власність ОСОБА_2, то колегія суддів вважає, що суд обгрунтовано відмовив у її задоволенні, оскільки прийняття рішення про передачу земельної ділянки у власність належить до компетенції органу місцевого самоврядування. Посилання представника позивача в апеляційній скарзі на п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» є безпідставним, оскільки в цьому пункті Пленум роз'яснює питання безоплатної приватизації земельної ділянки для ведення фермерського господарства
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 березня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до Нижньоапшанської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності залишити без задоволення, а постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 березня 2008 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий:
Судді:
О.Б. Заверуха
С.П. Нос
І.М. Обрізко