Справа №: 0906/1137/12

Провадження №: 1/0906/187/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2012 року селище Вигода

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді -Керніцького І. І.,

з участю: секретаря судових засідань -Оленюк Т.В.,

прокурора -Площанської Н.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Вигода Долинського району Івано-Франківської області кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, що має середню освіту, тимчасово не працюючого, навчається, не одруженого, раніше не судимого,-

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, що має середню освіту, тимчасово не працюючого, навчається, не одруженого, раніше не судимого,-

за ст. 186 ч. 2 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито заволоділи чужим майном, поєднано із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Злочини вчинили за наступних обставин:

Так, 15 вересня 2012 року біля 24 годин, з метою особистого збагачення ОСОБА_2 вступив в злочинну змову з ОСОБА_3, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, в м.Долина по вул.Грушевського, неподалік приміщення Долинської податкової адміністрації підійшли до ОСОБА_4 З метою заволодіння майном останнього, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 нанесли ОСОБА_4 декілька ударів по тулубу, застосувавши до нього насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я у вигляді садна по долонній поверхні лівої кисті, садна та синця на ділянці лівого стегна, що відностяться до легкого ступеня тілесних ушкоджень та при цьому відкрито викрали в ОСОБА_4 з руки срібний браслет, вагою 5 грам, вартісю 280 гривень та гроші в сумі 35 гривень. Всього майна на загальну суму 315 гривень. ОСОБА_4 зумів вирватись від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і почав від них тікати. Однак, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжуючи злочин, маючи єдиний намір на заволодіння майном ОСОБА_4, наздогнали останнього неподалік швейної фабрики, по вул..Обліски, де повалили його на землю застосувавши до нього насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я та при цьому ОСОБА_2 з шиї ОСОБА_4 відкрито зірвав срібний ланцюжок, вагою 12 грам вартістю 672 гривні з срібним хрестиком, вагою 2 грами варітсю 112 гривень, на загальну суму 784 гривні. Всього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито заволоділи майном ОСОБА_4 на загальну суму 1099 гривень, чим заподіяли останньому матеріальну шкоду.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у відкритому викраденні чужого майна, поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб - ОСОБА_3 та суду пояснив, що 15.09.2012 року, біля 21 години 45 хвилин разом з своїм знайомим ОСОБА_5 прийшов в кафе «Нафтовик», що в м. Долина по вул. Грушевського і чекав на своїх дівчат на вулиці. На той час надійшов ОСОБА_3 разом з своїми товаришами, серед яких були і дівчата. Через кілька хвилин після нас в кафе зайшов ОСОБА_3 разом з своїми товаришами і вони присіли за столик з лівої сторони від входу. Приблизно через 10 хвилин в кафе зайшов ОСОБА_4 і присів за столик до ОСОБА_3 Бачив то в них на столику знаходилась 0. 5 л пляшка пива. 0. 25 л пляшка коньяку. Час від часу ходив танцюцювати і за ОСОБА_3 не спостерігав. Приблизно о 22 годині 30 хвилин за столик підійшов ОСОБА_3 і сказав, що ОСОБА_4 вже сильно п»яний і що в нього є багато грошей, які він хоче забрати і просив, щоб піти з ним на вулицю, коли він скаже, та дивитись чи ніхто не буде іти сторонній. Погодився з ним піти на вулицю. Він йому за цю послугу нічого не обіцяв і грошима вонине мали ділитись. Про те, що ОСОБА_4 в нетверезому стані було видно, коли він тільки зайшов у кафе, що було видно по його ходьбі. Також бачив, що ОСОБА_4 неодноразово виходив з кафе, так як йому було погано у зв»язку з тим, що він багато винив спиртного. Коли ОСОБА_4 знову вийшов з кафе, то ОСОБА_3 підійшов та покликав, щоб піти з ним на вулицю. Вийшов з ОСОБА_3 ззаді кафе і пішли слідом за ОСОБА_4 Коли виходив з кафе, то бачив ОСОБА_5, який танцював. ОСОБА_4 присів ззаді кафе з правої сторони і намагався рвати. Його спитався чи йому погано і відійшов від нього. Тоді до ОСОБА_4 підійшов ОСОБА_3 і спитався чи він мас якісь гроші, щоб їм поставити пиво. Він відповів, що грошей не має. Потім ОСОБА_3 схопив його за шию рукою ззаді та поклав його головою до землі, щоб він нічого не бачив. Коли це побачив, то відразу побіг в кафе і присів за столик. Приблизно через 5 хвилин в кафе зайшов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 який залишився в курілці і з кимось розмовляв. Приблизно о 23 годині 30 хвилин їх дівчата ОСОБА_5 та ОСОБА_7 сказали, що хочуть їхати в нічний клуб «Дембі». Разом з ОСОБА_5 та дівчатами вийшли на вулицю, щоб їх провести, так як за ними мав приїхати брат одної з них. Коли дівчата поїхали разом з ОСОБА_5 пішли до банкомату «ПриватБанку», щоб зняти з картки гроші, і хотіли викликати таксі, щоб їхати додому. На той час до ни підбіг ОСОБА_3 і попросив в ОСОБА_5 куртку. Але той відмовився йому її дати і він побіг в кафе по свою куртку. Він сказав, що хоче в ОСОБА_4 забрати гроші. Вони підійшли до кафе і коли він вийшов з кафе, сказав, щоб вони ішли з ним. Вони всі троє пішли в напрямку податкової по вул.Грушевського. Там вони побачили, що на бардюрі сидів ОСОБА_4 ОСОБА_3 підбіг до ОСОБА_4 ззаді, обхопив його шию рукою та потягнув його тримаючи за горло ззаді огорожі податкової. Потім ОСОБА_3 покликав та сказав, щоб його копнув. Копнув ОСОБА_4 ззаді ногою і відійшов. Чув, як ОСОБА_3 запитував у ОСОБА_4 чи мас якісь гроші, чи маж ланцюжки. На що ОСОБА_4 говорив, що нічого не мас. Тоді підійшов до ОСОБА_4 і приставив йому до шиї з правої сторони свій мобільний телефон, щоб його пристрашити, ніби це ніж, щоб він сам дав нам гроші. Про те, що це телефон чи ніж нічого не говорив. Бачив, що ОСОБА_3 шукав у ОСОБА_4 по кишенях гроші і бачив, що він витягнув якісь гроші. Скільки саме не бачив. Потім разом з ОСОБА_5 відійшли до дороги, щоб подивитись чи ніхю не іде і знову повернувся до них. Бачив, як ОСОБА_3 зірвав у ОСОБА_4 з правої руки срібний ланцюжок і відразу його відпустив і ОСОБА_4 побіг в напрямку магазину «АБС». Чи прикладав ОСОБА_3 ОСОБА_4 до горла якийсь предмет не бачив. Бачив тільки, як він рукою обхопив його за шию і тримав. Тільки ОСОБА_4 копнув один раз і більше його не бив, за шию не тримав. По кишенях і ротні не шукав, ланцюжки не зривав. ОСОБА_3 ОСОБА_4 не бив. Потім ОСОБА_3 сказав, щоб ми били за ним і сам побіг наперед. Біля будинку АДРЕСА_1 побачив, що ОСОБА_4 побіг в напрямку швейної фабрики і його ОСОБА_3 наздоганяв. Там побачив, що ОСОБА_3 його повалив на землю. Разом з ОСОБА_5 на той час знаходились на відстані біля 50 м від них. Коли підійшли ближче, то бачив, як ОСОБА_3 зірвав з ОСОБА_4 з шиї срібний ланцюжок і заховав собі в задню кишеню штанів. ОСОБА_3 сидів зверху на ОСОБА_4 і гримав його шию рукою. ОСОБА_4 лежав на животі. Па той час над»їхав якийсь мікроавтобус булого кольору. Номерних знаків не бачив і присвітив на нас світлом фар і ми повтікали до магазину «Стандарт» і біля магазину «Монарх»ми всі зустрілись. Там ОСОБА_3 витягнув з кишені срібний ланцюжок, який зірвав з шиї в ОСОБА_4 і розділив порівну. ОСОБА_5 відмовився від частини ланцюжка. Він дав частину ланцюжка за те, що був поруч. Ланцюжка, який він зірвав з руки в ОСОБА_4 не бачив, можливо він його на той час вже загубив. Особисто його не просив, щоб він дав ланцюжки чи гроші. Ніяких грошей ОСОБА_3 не давав, тільки сказав, що , рошей було мало. Ланцюжок розділив при допомозі иожичка-брилка, який мав з собою: витягнув його з сумки. Ножик був довжиною біля 5 см. Частину ланцюжка брати не хотів, але він його час поставив у кишеню штанів. ІЦо пізніше виявили працівники міліції та вилучили. Після цього разом з ОСОБА_5 пішов додому, а ОСОБА_3 сказав, що іде в кафе «Нафтовик»по свої речі. У вчиненому розкаюється, просить його суворо не карати.

Оскільки він визнає свою вину повністю, просить суд не допитувати свідків по даній справі. Його позиція є добровільною та істинною, розуміє, що в разі оскарження вироку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Будучи допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у відкритому викраденні чужого майна, поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб -ОСОБА_2 та суду пояснив, що по 15.09.2012 року на протязі дня знаходився дома. Допомагав матері по господарству. Біля 18 годин пішов гуляти, так як зателефонував знайомий ОСОБА_6 і запропонував зустрітись. Зустрілись біля магазину «Мозаїка», пішли в магазин «Колібріс», де ОСОБА_6 купив 0.25 л пляшки коньяку. Коньяк вони розпили. Згодом домовився з дівчатами та хлопцями піти в кафе «Нафтовик». В кафе сіли за столик, з ними був ОСОБА_4, там замовили коньяк 0,25 л, яку розпили. Він заплатив свої гроші в сумі 35 гривень. З собою мав ще 50 гривень. Коли розпили коньяк, він підійшов до ОСОБА_4 і сказав, щоб скинувся на випивку. ОСОБА_4 дав 15 гривень, підсудний додав ще своїх 20 гривень та купив 300 грам горілки та водичку «Пепсі». Скільки ще грошей мав ОСОБА_4 він не бачив. Ніяких конфліктів у кафе між ними не було. Біля 24 годин вийшов у курілку там зустрів ОСОБА_2, який спитав з ким він, відповів, що є ОСОБА_4 Його ОСОБА_2 спитав чи ОСОБА_4 має гроші, відповів, що не знає, спитай його сам. ОСОБА_2 сидів за іншим столиком, тоді присів до них. Згодом із кафе вийшов на вулицю ОСОБА_4, потім за ним ОСОБА_2 В той час він вийшов із кафе справити свої потреби і побачив, що ззаді кафе ОСОБА_4 розмовляв із ОСОБА_2, тоді ОСОБА_4 присів і так, як рвав. Крику, сварки, про що вони розмовляли він нічого не чув та повернуся в кафе. 01 годин ОСОБА_4 вийшов з кафе і за ним вийшов ОСОБА_2, він тоже пішов за ними, щоб глянути в банкомат чи є стипендія. ОСОБА_2 підійшов і сказав, щоб він пішов з ним наздогнати ОСОБА_4, бо він має поставити пиво. Коли наздогнали ОСОБА_4 біля податкової і ОСОБА_2 його схопив ззаді за шию рукою і тримаючи спитав, де є пиво та відтягнув його в сторону. Стояв на той час позаду них, на відстані біля пів метра і бачив, як ОСОБА_2 відразу вдарив 2 рази в живіт чи в ребра рукою. Не бачив чи ОСОБА_2 щось витягував у ОСОБА_4 з кишень і чи шукав щось по кишенях, але потім дав 3 гривні і сказав, що в ОСОБА_4 витягнув гроші. Скільки саме не сказав. Коли саме ОСОБА_2 зірвав з руки в ОСОБА_4 срібний ланцюжок не бачив. Після ударів ОСОБА_4 вирвався і побіг по вул..Грушевського. ОСОБА_2 сказав його наздогнати. Він побіг по вул.. Грушевського, а сам побіг дворами. Вибіг біля кафе «Ласунка» і стояв, так як нікого не бачив. В той час ОСОБА_2 свиснув і його побачив біля кінотеатру, а ОСОБА_4 пішов в напрямку швейної фабрики по вул.. Обліски. Вони побігли за ним. Біля швейної фабрики ОСОБА_4 зашпортався і впав на землю. Коли він лежав на животі ОСОБА_2 до нього підбіг та присів зверху і зірвав у нього з шиї срібний ланцюжок і копнув кілька раз по тулубу, де саме не пригадує. ОСОБА_4 просився, щоб ми його відпустили. На той час приїхав, який автомобіль, який саме не бачив і світло фар присвітило їх і вони повтікали. ОСОБА_2 сказав, щоб бігти до нього в будинок АДРЕСА_1. У під'їзді його будинку ОСОБА_2 Дав срібний ланцюжок, який зірвав з ОСОБА_4, його розділив порівну при допомозі фон арика-брилка і дав частину ОСОБА_2, а частину взяв собі. Після цього пішов у кафе «Нафтовик». ОСОБА_2 більше ніякі ланцюжки не давав і їх в нього не бачив. Про те. Що викрали в ОСОБА_4 ланцюжки нічого нікому не розповідав. Прийшов додому і пішов спати. На наступний день додому приходив ОСОБА_4 з своєю мамою і вона говорила, що побив її сина і викрав срібні ланцюжки і просила, щоб їх повернути. У скоєному він не зізнався. Ніякі ланцюжки не повернув. Батькам теж у скоєному нічого не зізнався. Коли викликала у відділ міліції, то зізнався у скоєному. У вчиненому розкаюється, просить його суворо не карати.

Оскільки він визнає свою вину повністю, просить суд не допитувати свідків по даній справі. Його позиція є добровільною та істинною, розуміє, що в разі оскарження вироку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Потерпілий та його законний представник в судовому засіданні не заперечили щодо проведення спрощеного порядку дослідження доказів по даній справі. Зазначив, що претензій до підсудного немає, збитки йому відшкодовано. Щодо міри покарання просить не позбавляти підсудних волі.

Аналізуючи здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що дії підсудніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. 186 ч.2 КК України, оскільки вони відкрито заволоділи чужим майном, поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи міру покарання підсуднім, суд відповідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2 суд відносить те, що він щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані збитки.

Підсудний на обліку в наркологічному та психіатричному диспансері Долинської ЦРЛ не перебуває.

За місцем проживання та навчання підсудний ОСОБА_2 характеризується позитивно.

До обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3 суд відносить те, що він щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані збитки.

Підсудний ОСОБА_3 на обліку в наркологічному та психіатричному диспансері Долинської ЦРЛ не перебуває, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно.

До обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3 суд відносить те, що він щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані збитки.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можливе без умов ізоляції його від суспільства.

З врахуванням ступеню тяжкості вчиненого підсудними злочину, обставин, які пом'якшують покарання підсудних і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, особи підсудних та суму заподіяних злочином збитків, суд вважає за необхідним призначити підсудним основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.186 КК України, тобто з застосуванням ст.69 КК України.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 81 (1960 р.) КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК (1960 р.) - п.11 розділу 11 КПК України)України, суд ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 186 ч.2 КК України та з застосуванням ст.. 69 КК України призначити покарання у вигляді штрафу в сумі дві тисячі гривень.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 186 ч.2 КК України та з застосуванням ст.. 69 КК України призначити покарання у вигляді штрафу в сумі дві тисячі гривень.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Речові докази: відрізок срібного ланцюжка, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4 повернути власнику -ОСОБА_4; мобільний телефон марки «Водафоне», який переданий на зберігання ОСОБА_2 -повернути власнику -ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку через Долинський районний суд.

Суддя: