15.11.2012
Справа № 22ц/2790/2145/2012р. Головуючий у першій
інстанції Завгородня Л.М.
Категорія 41 Доповідач у апеляційної
інстанції Єфімова В.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Птіціної В.І., Лівінського С.В.,
при секретарі: Марушевській Т.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 09 липня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, треті особи - Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Гагарінського РВ УМВС України в м.Севастополі, Служба у справах дітей Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя, про зняття з реєстраційного обліку та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи - Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Гагарінського РВ УМВС України в м.Севастополі, Служба у справах дітей Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя, у якому просив визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем фактичного проживання його матері ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язати Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Гагарінського РВ УМВС України в м.Севастополі зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_2 та зареєструвати за місцем фактичного проживання.
Вимоги позову мотивовані тим, що ОСОБА_7 являється сином сторін по справі. Будучи зареєстрованим за місцем проживання батька ОСОБА_3, ОСОБА_7 фактично проживає разом із матір'ю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, в спірну квартиру, яка належить позивачу на праві власності ніколи не поселявся та не проживав.
ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, у якому просила зобов'язати відповідача за зустрічним позовом усунути перешкоди її сину ОСОБА_7 у користуванні квартирою АДРЕСА_2 шляхом передачі ключів від цієї квартири.
Вимоги позову мотивовані тим, що ОСОБА_3, будучи власником названої квартири, чинить своєму сину ОСОБА_7, який зареєстрований за адресою цієї квартири, перешкоди у її користуванні.
Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 09 липня 2012 року у задоволення позову ОСОБА_3 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволений. Усунені перешкоди у користуванні житловим приміщенням. Зобов'язано ОСОБА_3 передати ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_7 ключі від квартири АДРЕСА_2. Вирішено питання про судові витрати.
Позивач з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового про задоволення вимог його позову та залишення без задоволення вимог зустрічного позову ОСОБА_5
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову позивача ОСОБА_3 та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні спірним житловим приміщенням, суд виходив з того, що неповнолітній син сторін по справі має право на проживання у цьому приміщенні та його право підлягає захисту.
З такими висновками суду, колегія суддів погодитись не може.
З матеріалів справи видно, що 24 жовтня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Гагарінського РВ УМВС України в м.Севастополі, Служба у справах дітей Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя, у якому просив зобов'язати Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Гагарінського РВ УМВС України в м.Севастополі зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зареєструвати його за місцем проживання його матері ОСОБА_5 за адресою квартири АДРЕСА_1.
Під час розгляду справи зміст, заявлених ОСОБА_3, позовних вимог уточнювався (а.с.29). Останні зміни до позову позивачем були внесені 01 грудня 2011 року, що підтверджується копією заяви ОСОБА_3, на якій міститься штемпель Гагарінського районного суду м.Севастополя за вхідним № 44221 від 01 грудня 2011 року (а.с.149). Відповідно до змісту цієї заяви ОСОБА_3, посилаючись на приписи статей 391, 405 ЦК України просив визнати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_2, зобов'язати Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Гагарінського РВ УМВС України в м.Севастополі зняти його з реєстраційного обліку по даній квартирі. Вказував, що за адресою квартири, власником якої він являється, окрім нього зареєстрований його син ОСОБА_3, який у цій квартирі фактично ніколи не проживав, та проживає за адресою його матері ОСОБА_5 відповідно до рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 10 грудня 2009 року.
Копія цих змін до предмету позову відповідачем ОСОБА_5, як вбачається з розписки на обкладинці справи, була отримана 10 січня 2012 року. У судовому засіданні 07 липня 2012 року ОСОБА_3 підтримав вимоги свого позову у редакції від 01 грудня 2012 року до видалення суду до нарадчої кімнати, що підтверджується записом судового засідання від 07 липня 2012 року, якій міститься на носії інформації - диску СD-R № RFD80M-80144 80, що є додатком до цієї справи.
Таким чином, розгляду підлягають вимоги позову ОСОБА_3 у редакції від 01 грудня 2011 року, проте, суд викладене не врахував та розглянув вимоги первинного позову без врахування внесених 01 грудня 2012 року позивачем змін.
Отже, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного 10 серпня 2007 року між ним та ОСОБА_8, являється власником квартири АДРЕСА_2 (а.с.35). За адресою цієї квартири, як вбачається з довідки ЖБК «Рибак-6» № 59 від 14 вересня 2011 року (а.с.5), зареєстровані позивач та його неповнолітній син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, від шлюбу із ОСОБА_5, який фактично за цією адресою ніколи не проживав та на житлову площу цієї квартири ніколи не вселявся (а.с.58).
Викладене підтверджується поясненнями позивача, та Постановою про відмову у порушенні кримінальної справи Гагарінського РВ УМВС України в м.Севастополі від 08 травня 2010 року, з якої вбачається, що 28 квітня 2010 року у Гагарінське РВ УМВС України в м.Севастополі надійшла заява ОСОБА_3, під час перевірки якої ОСОБА_5 пояснила, що у квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_7 не проживає, його особистих речей у цій квартирі не має (а.с.58).
Крім того, 10 грудня 2009 року по цивільній справі № 2-5491/2009 Гагарінським районним судом м.Севастополя ухвалено заочне рішення, що набрало чинності 26 січня 2010 року, яким встановлено, що неповнолітня дитина мешкає з матір'ю ОСОБА_5, та постановлено стягувати на її користь з ОСОБА_3 щомісячно аліменти на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частки усіх видів доходу, але не менш 30% прожиткового мінімуму для відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 28 вересня 2009 року (а.с.7). Таким чином, сторони визначили місто проживання дитини неповнолітнього ОСОБА_7 з матір'ю ОСОБА_5
Як вбачається з листа Відділу державної виконавчої служби Гагарінського РУЮ у м.Севастополі № 2/30/15-11/23020 від 11 жовтня 2011 року, на виконанні названого відділу державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого 12 лютого 2012 року Гагарінським районним судом м.Севастополя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 щомісячно аліментів на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частки усіх видів доходу, але не менш 30% прожиткового мінімуму для відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 28 вересня 2009 року, яке відкрито державним виконавцем 24 лютого 2010 року.
Станом на 11 жовтня 2011 року виконавчий лист знаходиться на за місцем роботи ОСОБА_3, керівництву роботодавця позивача рекомендовано здійснювати утримання сум стягувачу ОСОБА_5 за адресою, що зазначена у виконавчому листі, а саме: АДРЕСА_1 (а.с.9,10,11).
Статтею 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь та самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача за первинним позов є законними та обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню шляхом визнання неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою особою, що втратила право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_2, зобов'язавши Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Гагарінського РВ УМВС України в м.Севастополі зняти його з реєстраційного обліку по даній квартирі, оскільки син сторін по справі, будучи зареєстрованим за адресою квартири позивача, на її площу ніколи не вселявся та у неї ніколи не проживав.
Доводи відповідача про те, що вселенню неповнолітньої дитини в квартиру позивача перешкоджали ремонтні роботи, що проводились у неї, належними доказами не підтверджені, крім того, як встановлено вище, зокрема рішенням суду по цивільній справі, що набрало чинності, дитина проживає разом із матір'ю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1.
Виходячи з встановлених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 про покладення на ОСОБА_3 зобов'язання усунути перешкоди у користуванні жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2 для ОСОБА_7
Посилання суду на вимоги ст.160 СК України щодо визначення неповнолітньою дитиною, яка досягла чотирнадцятилітнього віку, свого місця проживання з одним із батьків на свій розсуд, до обставин цієї справи застосовані бути не можуть, оскільки дитина сторін по справі такого віку не досягла.
Проте, суд першої інстанції викладене правильно не оцінив та дійшов необґрунтованого висновку про незаконність позовних вимог ОСОБА_3 та наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_5
Таким чином, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального закону, та на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення вимог первісного позову та відмову у задоволенні вимог зустрічного позову.
Керуючись ст.ст.303, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 09 липня 2012 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5, треті особи - Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Гагарінського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в м.Севастополі, Служба у справах дітей Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя, задовольнити.
Визнати неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою особою, що втратила право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_2, зобов'язавши Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Гагарінського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в м.Севастополі зняти його з реєстраційного обліку по даній квартирі.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2 відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: В.О.Єфімова
Судді: В.І.Птіціна
С.В.Лівінський