Судове рішення #26485353


ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


29.11.12 Справа № 5015/3372/12



Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Желік М. Б.

Кузь В. Л.

при секретарі судового засідання М. Кришталь


за участю представників :

від позивача - Лущак О.Є.,

від відповідача -Гулін Ю.О.,

від третьої особи -Шимушовський Р. М.


розглянувши апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Львівській області від 28.09.12 року за № 18-02/3167

на рішення господарського суду Львівської області від 19.09.2012 р.

у справі № 5015/3372/12

за позовом: Служби автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів

до відповідача: ДП "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Львів

третя особа на стороні позивача: Державна фінансова інспекція у Львівській області, м. Львів


про: стягнення 71 943,60 грн.


ВСТАНОВИВ:


рішенням господарського суду Львівської області від 19.09.2012 р. у справі № 5015/3372/12 в задоволенні позовних вимог Служби автомобільних доріг у Львівській області до ДП "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", третя особа на стороні позивача: Державна фінансова інспекція у Львівській області про стягнення 71 943,60 грн. -відмовлено за безпідставністю.


Не погоджуючись з даним рішенням позивач, Служба автомобільних доріг у Львівській області подала апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. При цьому апелянт вказує, що судом не будо з'ясовано всіх обставин справи та було неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема, позивач вказує, що позов ґрунтується на фактах, встановлених ДФІ у Львівській області, яка є третьою особою на стороні позивача. Однак третя особа на стороні позивача, жодного разу не була присутня в судовому засіданні, а відтак не змогла дати своїх пояснень, які на думку останнього дуже важливі для вірного вирішення даного спору.


У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив доводи позивача, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, при цьому вказав, що судом першої інстанції було повно і вичерпно з'ясовано обставини справи і винесено обґрунтоване і законне судове рішення. Також відповідачем, у своєму відзиві, було вказано, що відповідач при підписанні даного акту сторонами, передав позивачу повний комплект, належної якості, науково -технічної продукції, підписаний сторонами та скріплений їх печатками, за що йому було сплачено в повному розмірі суму, що передбачалась договором про надання послуг по виготовленню державних актів на право постійного користування землею №1/443, в розмірі 430 000, 00 грн.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) навів доводи, аналогічні викладеним у апеляційній скарзі, в свою чергу відповідач заперечив доводи позивача, просив залишити рішення першої інстанції без змін, а апеляційну без задоволення. Представник третьої особи з'явився в засідання, при цьому надав пояснення, аналогічні з доводами апеляційної скарги.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи в судовому засіданні, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.


12.12.2007 року між Службою автомобільних доріг у Львівській області (замовник) та ДП "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (підрядник) було укладено договір на надання послуг по виготовленню державних актів на право постійного користування землею №1/443, за умовами якого підрядник зобовязався надати послуги по виготовленню державних актів на право постійного користування землею на автодорогу Львів-Шегині, Львів-Рава-Руська

Термін здачі робіт по договору -24.12.07р. вартість робіт по договору -430 000,00 грн. в тому числі 71 666,67 грн. ПДВ.

Відповідно до акту здачі-приймання від 20.12.07р. №1 (а.с.7), підрядник передав замовнику проектну продукцію на загальну вартість 430 000,00 грн. В даному акті сторони погодили, що проектна продукція задовольняє умови договору.

Роботи виконані відповідачем позивач оплатив а повному обсязі, що сторонами не заперечується.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору від 12.12.2007 року №1/443, відповідач виготовив державні акти на право постійного користування землею на автодорогу Львів-Шегині, Львів-Рава-Руська, які згідно акту приймання передачі від 20.12.07р. №1 передав позивачу. Даний акт підписаний сторонами без застережень та скріплений печатками сторін.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на результати ревізії, проведеної Державною фінансовою інспекцією у Львівській області з окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Львівській області за період з 01.03.05р. по 01.06.12р., якими встановлено, що позивач отримав від відповідача лише 54 комплекти державних актів на право постійного користування землею, хоча фактично оплатив за 62 акти.

Також ревізією встановлено, що 52 акти складені після 15.07.08р., не зареєстровані та не заповнені ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" і його підрозділами.

Позивач вважає, що такі порушення нанесли Службі автомобільних доріг у Львівській області шкоду (збитки) на суму 62 351,12 грн. та стверджує, що Службою автомобільних доріг у Львівській області зайво оплачено акти на суму 9 592,48 грн.

Однак, такі твердження позивача не заслуговують на увагу суду, а результати ревізії проведеної в 2012р. не можуть вважатись належним доказом того, що 20.12.07р. відповідач передав позивачу 54 комплекти державних актів, а не 62, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.2 договору, оплата послуг проводиться згідно актів приймання-здачі наданих послуг, а відтак передача виконаних робіт від підрядника до замовника здійснюється на підставі акту приймання-передачі.

Відповідач, на виконання умов договору, виготовив державні акти на право постійного користування землею на автодорогу Львів-Шегині, Львів-Рава-Руська, які згідно акту приймання передачі від 20.12.07р. №1 передав позивачу. Даний акт підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками.

Суд звертає увагу на те, що умовами договору не передбачена кількість актів на право постійного користування землею, які мав виготовити відповідач, а встановлена тільки їх загальна вартість.

Як вбачається з акту приймання передачі від 20.12.07р. №1, вартість послуг, яка підлягає до оплати становить 430 000,00 грн., що відповідає вартості послуг за умовами договору, а відтак стверджувати, що по даному акту було передано 54 комплекти державних актів а не 62, немає підстав.

Щодо тверджень позивача про неналежне оформлення 52 актів, то такі твердження також не заслуговують на увагу суду, оскільки в акті приймання передачі від 20.12.07р. №1 сторони зазначили, що проектна документація задовольняє умови договору.

У запереченнях на відзив відповідача, позивач стверджує, що неналежне виконання зобов'язання та заподіяння шкоди, було виявлено позивачем тільки в червні 2012р. при здійсненні перевірки ДФІ у Львівській області.

Однак, такі твердження позивача спростовуються наступним.

В лютому 2010 року позивач звертався до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача: Державного підприємства „Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про розірвання договору від 12.12.07р. №1/443 та стягнення 430 000,00 грн. (справа №26/29).Ухвалою від 31.08.10р. даний спір залишено без розгляду. Суд оглянув в судовому засіданні дану справу.

В жовтні 2010 року позивач звертався до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача: Державного підприємства „Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про стягнення штрафу в сумі 86000,00 гривень за неякісне виконання робіт по договору від 12 грудня 2007 року №1/443, та усунення недоліків (справа № 13/167(2010)) . Рішенням суду від 30.11.10р. по даній справі, позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 3,4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.


Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,


ПОСТАНОВИВ:


1. Рішення господарського суду Львівської області від 19.09.2012 р. у справі № 5015/3372/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Львівській області -без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.


Повний текст постанови виготовлений 04.12.2012 р.


Головуючий суддя Малех І. Б.


Суддя Желік М. Б.


Суддя Кузь В. Л.









Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація