ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" листопада 2012 р. Справа № 5016/1763/2012(14/79)
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Левченко Я.В.,
представників позивача: Скрипки О.Р. -дов. №01/33-170 від 16.05.2012,
Хівріч О.В. - дов. №01/33-25 від 30.12.2011,
представників відповідача: Тарасенко В.М. -дов.№22 від 10.11.2011, Цвєткової Н.Ю. -дов. б/н від 24.02.2012, Бернакова І.М. -дов.№21 від 10.11.2011,
представника III особи: Андреєва В.М. -дов.№А-01-256 від 08.11.2012,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»
(54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська, 40),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Визит Альянс»
(54010, м.Миколаїв, вул.Морехідна, 14),
III особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торговельна фірма «Велам»
(54008, м.Миколаїв, вул.Кірова, 67, а/с 591).
про: врегулювання розбіжностей за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №1-42/310 від 02.07.2012 шляхом викладення стовпчика «Дозволена потужність»п.1 Додатка №5 у редакції -528,3 кВт, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить врегулювати розбіжності за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №1-42/310 від 02.07.2012 шляхом викладення стовпчика «Дозволена потужність»п.1 Додатка №5 у редакції -528,3 кВт.
В обґрунтування своїх вимог ПАТ «Миколаївобленерго»зазначає, що у відповідності до вимог абз.2,3 п.1.10 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 (із змінами та доповненнями) (надалі - ПКЕЕ), між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими електричними мережами, має укладатись договір щодо спільного використання електричних мереж, на основі типового договору, передбаченого додатком 2 до ПКЕЕ. На виконання зазначених вимог, позивач направив відповідачу проект Договору про спільне використання електричних мереж №1-42/310 від 02.07.2012. Запропонований до підписання договір є типовим. 21.08.2012 позивачем отримано від відповідача один екземпляр договору №1-42/310 від 02.07.2012 разом з протоколом розбіжностей, згідно якого відповідач збільшив визначену у п.1 додатку №5 дозволену потужність до 585 кВт, у порівнянні із 528,3 кВт запропонованих проектом договору. Протокол узгодження розбіжностей, направлений позивачем листом №2759 від 29.08.2012 на адресу відповідача залишився останнім без розгляду, тобто розбіжності сторін із зазначеного питання залишились неврегульованими, що стало підставою звернення позивача до суду. Із запропонованою відповідачем величиною дозволеної потужності 585 кВт позивач погодитись не може, оскільки в силу приписів пп.25 п.20.2 ПКЕЕ три субспоживача ТОВ «Визит Альянс»- ТОВ ВТФ «Велам», ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем»та ПАТ «МТС Україна»приєднані до мереж позивача у межах його дозволеної потужності. Оскільки діючим Договором на постачання електричної енергії№42/310 від 14.07.2006, укладеним з ТОВ «Визит Альянс»дозволена потужність для споживача у точці продажу на межі балансової належності визначена на рівні 600 кВт, то за вирахуванням приєднаних потужностей ТОВ ВТФ «Велам»(56,7 кВт), ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем»(5 кВт) та ПАТ «МТС Україна»(10 кВт) дозволена потужність ТОВ «Визит Альянс»у п.1 стовпчика «Дозволена потужність»додатку №5 має становити 528,3 кВт.
Відповідач у відзиві та доповненнях до відзиву (т.1 37-41, 94-97, 153-155) проти позовних вимог заперечує, вказуючи на те, що:
- ТОВ ВТФ «Велам»не є новим субспоживачем по відношенню до ТОВ «Визит Альянс», оскільки електроустановки ТОВ ВТФ «Велам»були приєднані до електричним мереж ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»(попереднього власника електричної мережі), яким також видавались технічні умови на електропостачання бази відпочинку «Велам». При цьому, з листа ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»№26/40/10105-117-05 від 25.10.2012 вбачається, що технічні умови видані ТОВ ВТФ «Велам»не передбачали підключення останнього за рахунок заниження дозволеної потужності ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», підключення ТОВ ВТФ «Велам»здійснювалось до високовольтної лінії 10 кВ за рахунок потужності безпосередньо з мереж позивача;
- постачання ТОВ ВТФ «Велам»електричної енергії здійснюється відповідачем не за рахунок дозволеної потужності ТОВ «Визит Альянс», що підтверджується укладеним між -ПАТ «Миколаївобленерго»та ТОВ ВТФ «Велам»договором про постачання електричної енергії з приєднаною потужністю 57кВт;
- електроустановки ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем»та ПАТ «МТС Україна»приєднані після електроустановок ТОВ «Визит Альянс», тобто послідовно, а електроустановка ТОВ ВТФ «Велам»приєднана до технологічних мереж відповідача (високовольтної КЛ 10 кВ), тобто є високовольтним транзитним паралельним приєднанням, при якому дозволені потужності мають підсумовуватись, а не вираховуватись;
- постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 по справі №5016/3165/2011 (16/209) в укладений між позивачем та відповідачем договір на постачання електричної енергії №42/310 від 14.07.2006 внесені зміни, згідно яких споживачу встановлено дозволену потужність у точці приєднання РП-09 на рівні 600 кВт, питання про зменшення дозволеної потужності з урахуванням приєднаної потужності ТОВ ВТФ «Велам»позивачем при розгляді вказаної справи не ставилось, отже потужності ТОВ ВТФ «Велам»були виділені безпосередньо за рахунок потужностей ПАТ «Миколаївобленерго»;
- величини дозволеної потужності споживача мають регулюватись Договором про постачання електричної енергії, а не Договором про спільне використання технологічних мереж. Оскільки постановою Одеського апеляційного господарського суду від17.04.2012 по справі №5016/3165/2011 (16/209) визначена величина дозволеної потужності ТОВ «Визит Альянс»на рівні 600 кВт, то предмет спору у даній справі відсутній.
ІІІ особою, письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надавалось. Під час розгляду справи представником ТОВ ВТФ «Велам»підтримана позиція відповідача.
У судових засіданнях 26.09.2012, 30.10.2012, 08.11.2012, 22.11.2012, у відповідності до ст.77 ГПК України, судом оголошувались перерви.
Ухвалою від 08.11.2012 строк розгляду справи був продовжений судом за клопотанням представника позивача.
29.11.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Господарський кодекс України передбачає такий спосіб захисту права, як звернення з позовом про врегулювання розбіжностей за договором.
Згідно з ч.ч.4, 6 ст.179 ГК України, суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у ч.1 цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавство може передбачати обов'язкові умови таких договорів. При укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Згідно ст.638 ЦК України та ч.2 ст.180 ГПК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Абзац 3 п.1.10 ПКЕЕ передбачає, що для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.
Додатково, абзацом 3 п.1.7 ПКЕЕ передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між: власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних мереж, що укладається між ними на основі типового договору, який викладено в додатку 2 до ПКЕЕ.
Договір про спільне використання технологічних мереж дійсно є домовленістю двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами (п.1.2 ПКЕЕ).
Відповідно до пп.6 п.5.17 ПКЕЕ істотними умовами договору про спільне використання технологічних електричних мереж є величини дозволеної та приєднаної потужності електроустановок субспоживача.
Позивач визначивши у рядках 2-4 стовпчика «Дозволена потужність»додатку №5 величини дозволеної потужності ТОВ ВТФ «Велам», ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем»та ПАТ «МТС Україна»у рядку 1 визначив також дозволену потужність ТОВ «Визит Альянс»на рівні 528,3 кВт.
З приводу узгодження саме у Договорі про спільне використання технологічних електричних мереж величини дозволеної потужності основного споживача, суд погоджується з позицією ТОВ «Визит Альянс», яка полягає у тому, що визначення дозволеної потужності споживача є, в силу приписів пп.4 п.5.5 ПКЕЕ, істотною умовою Договорів про постачання електричної енергії, тому саме у цьому договорі сторони мають встановити дозволену потужність споживача. За наявності між сторонами спору щодо величини дозволеної потужності це питання має бути врегульоване у судовому порядку при укладанні або внесенні змін до договору про постачання електричної енергії.
Під час розгляду справи обидві сторони в обґрунтування своїх вимог та заперечень посилались на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 по справі №5016/3165/2011 (16/209), якою були змінені умови договору про постачання електричної енергії №42/310 від 14.07.2006, укладеного між ПАТ «Миколаївобленерго»та ТОВ «Визит Альянс»шляхом викладення розділу 1 у наступній редакції: «Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 600 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії по кожному об'єкту Споживача визначається додатком №8 «Акт розмежування балансової належності електромереж; та експлуатаційної відповідальності Сторін».
Також постановою від 17.04.2012 внесені зміни в Додаток №2 «Перелік об'єктів Споживача»до договору №42/310 від 14.07.2006, а саме: стовпчик 6 «Приєднана/дозволена до використання потужність (кВт)», в якому
- для РП-09Т1 (резерв) замість величин 360/225 кВт вказати 400 кВА/300кВТ(без резерву);
- для РП -09Т2 замість величин 360/250 кВт вказати 400 кВА/300 кВТ.
При доведенні своєї позиції позивач посилається на те, що постановою від 17.04.2012 визначено величину дозволеної потужності ТОВ «Визит Альянс»по договору №42/310 від 14.07.2006 на рівні 600 кВт у точці продажу, тобто на межі балансової належності у відповідності до додатку №8-1 (точка РП-06) (т.1 а.с.93). ТОВ ВТФ «Велам»приєднаний до високовольтної електричної мережі, яка належить ТОВ «Визит Альянс», між точками РП-06 та РП-09. Тому, на точці РП-09, на якій встановлені трансформатори споживача РП-09Т1 та РП-09Т2 величина дозволеної потужності ТОВ «Визит Альянс»має становити не 600 кВт, а 543,3 кВт (600-56,7).
Відповідач, заперечуючи проти позиції позивача вказує на те, що постановою суду від 17.04.2012 визначена загальна сума дозволеної потужності ТОВ «Визит Альянс»на рівні 600 кВт не на точці РП-06, а на точці РП-09, тобто безпосередньо перед електроустановками ТОВ «Визит Альянс», тому зменшення величини дозволеної потужності на величину приєднаної чи дозволеної потужності ТОВ ВТФ «Велам»є безпідставним.
Досліджуючи додаток №3 (т.1 а.с.92) до укладеного між ПАТ «Миколаївобленерго»та ТОВ «Визит Альянс»договору №42/310 від 14.07.2006 на постачання електричної енергії, суд встановив, що перелік субспоживачів ТОВ «Визит Альянс»не містить ТОВ ВТФ «Велам», відсутнє найменування субспоживача, точка його приєднання (продажу), величини його дозволеної та приєднаної потужності, що є істотними умовами договорів даного виду відповідно до пп.1, 4 п.5.5, пп.1,2 п.5.7 ПКЕЕ.
Представниками сторін у судовому засіданні повідомлено, що при розгляді справи №5016/3165/2011 (16/209) в Одеському апеляційному господарському суді, ті обставини, що субспоживач ТОВ ВТФ «Велам», приєднаний до високовольтної електричної мережі, яка належить ТОВ «Визит Альянс», між точками РП-06 та РП-09, сторонами суду не повідомлялись, і, відповідно, судом не досліджувалось.
Позивачем повідомлено суду, що субспоживач ТОВ ВТФ «Велам»не внесений до договору №42/310 від 14.07.2006 помилково і на даний час ПАТ «Миколаївобленерго»має намір направити на адресу споживача на узгодження додаткову угоду для врегулювання зазначених невідповідностей.
За вказаних обставин, суд вважає, що врегулювання розбіжності за договором про спільне використання технологічних електричних мереж, в частині визначення величини дозволеної потужності основного споживача, як в редакції позивача, так і в редакції відповідача є передчасним, оскільки ними на даний час не врегульовані обов'язкові умови Договору про постачання електричної енергії №42/310 від 14.07.2006 в частині визначення дозволених потужностей основного споживача та ТОВ ВТФ «Велам»з урахуванням підключення до технологічних електричних мереж ТОВ «Визит Альянс»субспоживача ТОВ ВТФ «Велам», що на даний час у договорі не зафіксовано.
При прийнятті рішення судом також взято до уваги, що позивач супровідним листом №2233 від 10.07.2012 направив на адресу відповідача для підписання договір №42/310 від 02.07.2012 на спільне використання технологічних електричних мереж з додатками №1, №2, №5 та №6 (т.1 а.с.21).
До позовної заяви позивачем доданий договір про спільне використання технологічних електричних мереж №1-42/310 від 02.07.2012 з додатками №1, №2, №5, №6 та №7 до договору №1-42/310 від 02.07.2012 (т.1 а.с.6-20).
При цьому, п.10.5 доданого до позовної заяви Договору №1-42/310 від 02.07.2012 передбачає наявність таких додатків:
- додаток 1 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»;
- додаток 2 «Однолінійна схема електропостачання»;
- додаток 3 «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж»;
- додаток 4 «Кошторис обґрунтованих витрат»(при наявності);
- додаток 5 «Перелік розрахункових приладів обліку, які заподіяні при визначенні балансу електроенергії в мережах Власника мереж»;
- додаток 6 «Акт прийому-здачі наданих послуг»;
- додаток 7 «Довідка про обсяги переданої електричної енергії за базовий період»(при наявності).
З вказаних додатків на розгляд відповідача були надані для погодження лише додатки №1, №2, №5 та №6.
Пунктом 6.32 ПКЕЕ встановлено, що фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються власнику електричних мереж відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності.
Сума відшкодування витрат на утримання технологічних електричних мереж є істотною умовою договору і має бути відображена в узгодженому з територіальним представництвом НКРЕ кошторисі витрат, який є невід'ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж.
Проте, доказів того, що додаток 3 «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж», який є невід'ємною частиною договору даного виду, направлявся відповідачу супровідним листом №2233 від 10.07.2012, суду не надано.
Слід також зазначити, що позивач вимагає врегулювати розбіжності за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №1-42/310 від 02.07.2012 шляхом викладення стовпчика «Дозволена потужність»п.1 Додатка №5 до договору №1-42/310 від 02.07.2012 у новій редакції. Однак суду не надано належних доказів того, що саме цей договір був предметом відповідної пропозиції про його укладання, оскільки супровідним листом №2233 від 10.07.2012 на адресу відповідача направлено договір №42/310 від 02.07.2012 на спільне використання технологічних електричних мереж з додатками №1, №2, №5 та №6.
Таким чином, відповідач не отримавши належної пропозиції, не може бути зобов'язаний укласти відповідний договір або погодити його окремі умови і відповідно до ст.ст.181,187 ГК України такий договір або окремі розбіжності сторін по ньому не можуть укладатися за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, судом не вбачається правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають покладенню на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом
Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України
та підписано суддею 04 грудня 2012 року.
Суддя М.В. Мавродієва