Судове рішення #26483271



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


06 грудня 2012 р. Справа № 171536/12/9104


Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Ніколіна В.В., Затолочного В.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,-


В С Т А Н О В И Л А :


25 липня 2011 року позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни» на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за 2010 рік та продовжувати таке нарахування в подальшому.

Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 серпня 2011 року у справі №2а-4616/11 заявлений позов задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни починаючи з 25 січня 2011 року до виникнення обставин з яким Закон пов'язує виникнення, зміну, або припинення спірних правовідносин.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржило Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно із ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково.

Безспірно встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, мала право на отримання підвищення виплачуваної їй Управлінням Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області пенсії за віком.

Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

У відповідності до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 цього Закону, на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» до внесення в нього змін не передбачено будь-яких обмежень щодо виплати надбавки, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно пункту 7 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року, який набрав чинності 19 червня 2011 року зазначено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06 липня 2011 року № 745, яка набрала законної сили 23 липня 2011 року.

Вищенаведені нормативні акти на даний час є діючими і неконституційними не визнавались.

Отже, нарахування та виплата у 2011 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені, зокрема, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745 від 06.07.2011 року.

Також, слід зазначити, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду визначений ст.ст.99, 100 КАС України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин).

Судом першої інстанції вірно враховано ті обставини, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом лише 25 липня 2011 року та не надав доказів того, що ним був пропущений строк для звернення до суду з поважних причин, тому, з огляду на наведене, позовні вимоги в частині виплат за період з 01 січня 2010 року по 24 січня 2011 року включно слід залишити без розгляду.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_2 щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за період з 25 січня 2011 року по 22 липня 2011 року включно.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області, відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Оскільки суд першої інстанції правильно по суті вирішив спір, однак при цьому помилково не зазначив конкретної дати по яку слід здійснювати нарахування та виплату вказаної допомоги та допустив негайне виконання ухваленої постанови в цілому, колегія суддів визнає можливим змінити постанову.

Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 195, ст.197, ч.1 п.2 ст. 198, ст. 201, ч.2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -


П О С Т А Н О В И Л А :


Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області - задоволити частково, а постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 серпня 2011 року у справі №2а-4616/11 - змінити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на користь ОСОБА_2 за період з 25 січня 2011 року по 22 липня 2011 року із врахуванням ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.

На підставі п.1 ч.1 ст.256 КАС України допустити зазначену постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

В решті постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 серпня 2011 року у справі №2а-4616/11 - залишити без змін.

Постанова апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.


Головуючий суддя В.Я. Качмар


Суддя В.В. Ніколін

Суддя В.С. Затолочний











































  • Номер:
  • Опис: про призначення пенсії за вислугу років
  • Тип справи: Касаційна скарга
  • Номер справи: 2а-4616/11
  • Суд: Касаційний адміністративний суд
  • Суддя: Качмар В.Я.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 19.08.2015
  • Дата етапу: 21.08.2015
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація