Справа № 2-5287/11

Провадження № 2/1510/1503/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2012 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Пащенко Т.П.

при секретарі - Топтигіній О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від заборгованості за аліментами на утримання колишньої дружини, з якою проживає дитина, зменшення розміру аліментів на її утримання, часткове звільнення від заборгованості за аліментами на утримання дитини, зменшення розміру аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами на утримання колишньої дружини, звільнення від сплати аліментів на утримання дружини, часткового звільнення від сплати заборгованості за аліментами на утримання дитини та зменшення розміру аліментів на утримання дитини, мотивуючи тим, що 08.05.2008 року між позивачем та відповідачкою було укладено шлюб. Під час шлюбу відповідачка народила дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.08.2011 року шлюб між сторонами розірвано. 01.12.2010 року рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження у розмірі 30 % від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.11.2009 року до досягнення дитиною повноліття. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.05.2011 року зазначене рішення залишено без змін. Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області на підставі рішення від 12.01.2010 року у справі №2-1075/09 було видано виконавчий лист, згідно якого відділом державної виконавчої служби Арцизького районного управління Одеської області було відкрито виконавче провадження по стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 30 % від усіх видів заробітку (доходу). За період з 11.11.2009 року (дата подання позову про стягнення аліментів) до набрання чинності рішенням суду утворилася заборгованість. 08.08.2011 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання відповідачки ОСОБА_2 у розмірі 1/10 частини з усіх видів заробітку (доходу) з 13.09.2010 року до досягнення дитиною трьох років, тобто до 07.09.2012 року. На підставі виконавчого листа виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області відділом державної виконавчої служби Арцизького районного управління Одеської області було відкрито виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання відповідачки. За той час коли ОСОБА_1 працював на постійній роботі з нього стягувалися аліменти, у тому числі на погашення заборгованості. Проте, з часу постановлення вказаних рішень суду про стягнення з нього аліментів на утримання дитини та відповідачки суттєво змінився його матеріальний стан, оскільки наказом начальника ГУ МВС України в Одеській області №464 о/с від 29.08.2011 року він був звільнений з роботи. В теперішній час він не працює, його непрацездатні батьки звернулися до суду з позовом про стягнення з нього аліментів на їхнє утримання. 19.10.2011 року Арцизьким районним судом Одеської області їхні позовні вимоги задоволено, постановлено рішення у справі №2-777/11 та №2-778/11 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання непрацездатного батька та непрацездатної матері 25% та 15% заробітної плати (доходу) відповідно, починаючи від дня подання позовів - 25.08.2011 року довічно. Відділом ДВС Арцизького районного управління юстиції Одеської області 14.12.2011 року за виконавчими листами, виданими Арцизьким районним судом Одеської області за заявами батьків ОСОБА_1, відкрито виконавче провадження щодо виконання рішеннь. Отже, на час подання позовної заяви загальна сума аліментів, що підлягає стягненню з нього за усіма виконавчими листами складає 80 % від усіх видів заробітку (доходу), що суперечить вимогам ст. 128 КЗпП України та ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження». Оскільки, на даний час ОСОБА_1 не працює та не в змозі сплачувати аліменти у розмірах, встановлених судом, за ним накопичується заборгованість. Так, заборгованість за аліментами станом на 16.12.2011 року згідно розрахунків відділу ДВС Арцизького районного управління юстиції що підлягає стягненню на користь матері 705 грн. 45 коп. та 1 175 грн. 82 коп. на користь батька. Крім цього, заборгованість по аліментам стягнутим на утримання дитини та на утримання дружини згідно розрахунків відділу ДВС Арцизького районного управління юстиції на 19.11.2011 року складає 8 440 грн. 98 коп. та 2 546 грн. 30 коп. Оскільки, сплата аліментів у такій кількості та розмірах погіршує його матеріальний стан він звернувся до суду з зазначеним позовом.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 змінили позовні вимоги та просили звільнити його від заборгованості за аліментами на утримання колишньої дружини, з якою проживає дитина, зменшити розмір аліментів на її утримання до 5% від його заробітної плати (доходу), частково звільнити від заборгованості за аліментами на утримання дитини починаючи з 13 вересня 2010 року, тобто з періоду нарахування аліментів на утримання дружини, зменшити розмір аліментів на утримання дитини до 20 % його заробітної плати (доходу), оскільки за рішеннями апеляційного суду Одеської області від 18.05.2012 року та 30.05.2012 рішення Арцизького районного суду Одеської області від 23.04.2012 року та 19.10.2011 року змінено та скасовано, стягнуто з ОСОБА_1 на користь матері - ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 5/100 частин заробітної плати (доходу), а в позові щодо стягнення аліментів на утримання його батька - відмовлено в повному обсязі. Однак, до теперішнього часу він не працевлаштований та не має прибутку, отже не має можливості сплачувати заборгованість та аліменти в розмірі визначеному судом на утримання колишньої дружини та дитини.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та просила відмовити в задоволенні позову, оскільки рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.12.2010 року оскаржувалось ОСОБА_1 в апеляційному порядку, і так як його заробітна плата не була значною і 30% від неї відповідали розміру 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку воно було залишено без змін. Крім того, апеляційним судом Одеської області задоволено її апеляційні скарги на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 18.05.2012 року, якими було стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь батьків. Отже, підстав для задоволення позову не має.

Вислухавши пояснення сторін та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Статтею 80 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 08.05.2008 року по 19.08.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу серії 1-ЖД НОМЕР_2 від 08.05.2008 року та рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.08.2011 року.(а.с. 7, 10)

В період шлюбу у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджено свідоцтвом про народження серії 1-ЖД НОМЕР_1 від 23.09.2009 р., актовий запис №734. ( а.с.8).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.12.2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 30 % від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.11.2009 року до досягнення дитиною повноліття. (а.с.11). Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.05.2011 року рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.12.2010 року залишено без змін. (а.с. 12-13).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.08.2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/10 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 13.09.2010 року до досягнення дитиною трьох років, тобто до 07.09.2012 року. (а.с.14-15).

При примусовому виконанні виконавчих листів за зазначеними рішеннями про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини встановлено заборгованість по аліментам у розмірі 8440,98 грн. та 2546,30 грн. відповідно.

Згідно витягу з наказу начальника ГУМВС України в Одеській області №464 о/с від 22.08. 2011 року старшого сержанта міліції ОСОБА_1, міліціонера конвойної служби міліції при Арцизькому РВ ГУМВС України в Одеській області звільнено за власним бажанням 29.08.2011 року.

За рішеннями Арцизького районного суду Одеської області від 19.10.2011 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання його батька ОСОБА_5 у розмірі 25% заробітної плати (доходу) щомісячно (а.с. 16) та на утримання матері ОСОБА_3 у розмірі 15 % заробітної плати (доходу) щомісячно (а.с. 17), починаючи з 25.08.2011 року довічно. При розгляді справи ОСОБА_1 позовні вимоги визнав, отже розмір його прибутку дозволяв йому сплачувати аліменти в такому розмірі.

При примусовому виконанні виконавчих листів за зазначеними рішеннями про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 та на утримання ОСОБА_5 встановлено заборгованість по аліментам у розмірі 705,45 грн. та 1175,82 грн. відповідно. (а.с. 23,24)

Через два місяці після ухвалення рішень про стягнення аліментів на утримання батьків ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами на утримання колишньої дружини, звільнення від сплати аліментів на утримання дружини, часткового звільнення від сплати заборгованості за аліментами на утримання дитини та зменшення розміру аліментів на утримання дитини.(а.с. 2-4) посилаючись на те, що він не має можливості оплачувати заборгованість по аліментам та аліменти в розмірі визначеному судом на утримання дитини та колишньої дружини, оскільки він не працевлаштований, а також з нього стягнуті аліменти на утримання батьків і в загальній кількості аліменти складають 80 % його доходів, що не відповідає діючому законодавству.

ОСОБА_2 подала апеляційні скарги на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 19.10.2011 року. Рішеннями апеляційного суду Одеської області від 18.05.2012 року та 30.05.2012 року рішення Арцизького районного суду Одеської області від 23.04.2012 року та 19.10.2011 змінено та скасовано, стягнуто з ОСОБА_1 на користь матері - ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 5/100 частин заробітної плати (доходу), а в позові щодо стягнення аліментів на утримання його батька - відмовлено в повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо звільнення від заборгованості по аліментам на утримання колишньої дружини і дитини не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до вимог ст. 197 СК України передбачено звільнення платника аліментів від заборгованості у разі його тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення. Суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 з роботи за власним бажанням не є обставиною, яка має істотне значення, оскільки ОСОБА_1 не хворіє тяжкими хворобами, інвалідності не має, що з огляду на вимоги ч.1 ст. 61 ЦПК України є обставиною, яка не підлягає доказуванню.

Отже, враховуючи його стан здоров'я він має можливість працевлаштуватися. Крім того, як вбачається з пояснень його представника наданих в судовому засіданні 04.12.2012 року ОСОБА_1 має намір влаштується на роботу, тому суд приходить до висновку про те, що згодом він матиме можливість погасити заборгованість за аліментами.

Що стосується вимог, щодо зменшення розміру аліментів на утримання колишньої дружини з 10 % до 5% від заробітку (доходу), суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову в цій частині, оскільки як вбачається з рішення суду від 08.08.2011 року аліменти стягнуті до досягнення дитиною трьох років, тобто до 07.09.2012 року, а відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Тобто, рішення суду набере законної сили вже після того, як закінчилося стягнення аліментів на користь дружини.

Що стосується вимог, щодо зменшення розміру аліментів на утримання дитини з 30 % до 20 % від заробітку (доходу), суд вважає, що вони також не підлягають задоволенню, оскільки на момент ухвалення судом рішення з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дитини у розмірі 30% від його заробітку доходу та на утримання матері у розмірі 5 % від його заробітку доходу. Дійсно, у зв'язку із стягненням аліментів на утримання матері у нього з часу винесення судом рішення про стягнення аліментів на утримання дитини змінився матеріальний стан, але у незначному розмірі.

Крім того, позивач наполягав на зменшення розміру аліментів та визначення їх розміру саме у частці від заробітку (доходу) не зважаючи на те, що згідно його пояснень на даний час він не має регулярного доходу.

Сімейний стан позивача не змінився, інших дітей у нього не має, отже суд приходить до висновку, що відсутні підстави які мають суттєве значення для зменшення розміру аліментів на утримання дитини, оскільки згідно ст.180 СК України батьки повинні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей».

Також відповідно до ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що відповідачка не потребує допомоги, так як вона працює і отримує значний заробіток, оскільки доказів в підтвердження отримання нею значного заробітку суду надано не було та крім того, зазначені ним обставини не звільняють його від обов'язку утримувати дитину.

Що стосується того, що крім матері він також допомагає батьку, доказів в підтвердження зазначеного ним також не було надано, і крім того, крім нього у батьків є ще повнолітній син, який як вбачається з рішення апеляційного суду Одеської області від 18.05.2012 року (а.с. 75) навчається в Одеській державній будівельній академії на заочній формі навчання, і судом не встановлено жодних перешкод для його працевлаштування.

Згідно ст. 129 Конституції України, ст. ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки вона є необґрунтованою. Обставини зазначені позивачем в позовній заяві не звільняють його від обов'язку сплати заборгованості за аліментами та обов'язку утримувати дитину на достатньому рівні.

Керуючись ст.ст. 80, 192, 197 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від заборгованості за аліментами на утримання колишньої дружини, з якою проживає дитина, зменшення розміру аліментів на її утримання, часткове звільнення від заборгованості за аліментами на утримання дитини, зменшення розміру аліментів на утримання дитини - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Т. П. Пащенко