РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2006 р.

Справа № 9/215-3467 (02/2-3-328)

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Кропивної Л.В.             

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-торговий дім"Дніпровський" пр. Пушкіна, 13, м.Дніпропетровськ           

до  Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" с.Зарубинці,Збаразький район, Тернопільська область,            

За участю представників сторін:

         позивача:   Касьян О.В., довіреність  від 23.03.2006 р.  

відповідача: не з’явився.   

роз’яснивши у розпочатому судовому засіданні представнику позивача  права та обов’язки  учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22,  29  ГПК  України,

Встановив

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю  “Агро-торговий дім “Дніпровський”, м. Дніпропетровськ, звернувся 07.06.2006 р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –Державного підприємства “Зарубинський спиртзавод”, с. Зарубинці, Збаразького району, Тернопільської області, про стягнення  62 213,48 грн., з яких  31 212,22 грн. пені, 23 918,60 інфляційних збитків та  7082,67 грн. - 3% річних,  посилаючись на таке:

04 травня 2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро-торговий дім “Дніпровський”, м. Дніпропетровськ, як Постачальником, та Державним підприємством “Зарубинський спиртзавод”, с. Зарубинці, Збаразького району, як Замовником, укладено договір поставки за  № 1.

У відповідності до п. 1 .1 договору  Постачальник зобов’язався передати у зумовлені строки у власність Замовнику товар (зерно кукурудзи), а  Замовник зобов’язався прийняти товар і оплатити його вартість  на умовах, які передбачені даним договором.

На виконання умов договру  позивач поставив відповідачу товар (зерно кукурудзи) на загальну суму  377 652,00 грн., згідно товаро-транспортних накладних, копії яких  додаються до позову.

На підставі п. 5.1 договору відповідач зобов’язався здійснити оплату за отриманий від позивача товар  до 15.06.2005 р., проте,   своїх зобов’язань не виконав.

15.09.2005 р. ТзОВ “Агро-торговий дім “Дніпровський” звернувся з позовом до господарського суду Тернопільської області про стягнення з відповідача 377625,00 грн. основного боргу, 33288,50 грн. пені, 18882,60 грн. –5% штрафу та 2718,90 грн. –3% річних.

Рішенням господарського суду від 18.11.2005 р. у справі № 9/195-2710 позовні вимоги задоволено частково : стягнуто з ДП “Зарубинський спиртзавод” 377652,00 грн. основого боргу. В частині стягнення з відповідача 33988,50 грн. пені, 18882,60 грн. -5% штрафу, 2 718,90 грн. –3% річних провадження в справі припинено  на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України  у зв’язку з відмовою позивача від вказаних вимог. При цьому сума пені і 3% річних позивачем нараховувалась за період з 15.06.2005 р.  по 15.09.2005 р.

Звернувшись  07.06.2006 р. та    із позовом, позивач просить стягнути    з відповідача  31 212,22 грн. пені, 23 918,60 інфляційних збитків та  7082,67 грн. - 3% річних, при цьому суми 3 % річних та пені  розраховані позивачем за період, починаючи з 16.09.2005 р.  по  16.12.2005 р.    

Відтак,  пеня та 3% річних у справі № 9/195-2710 нараховані та пред’явлені до стягнення за інший період, ніж у даній справі. Вимоги щодо стягнення інфляційних втрат  у справі №9/195-2710 позивачем не заявлялись.

Згідно ухвали від 11.09.2006 р. порушено провадження та призначено розгляд справи на 10:30 год.  09 жовтня  2006 р.

У зв’язку з відрядженням судді Кропивної Л.В. розгляд справи відкладався до 15:00 год.                06 листопада 2006 р.

У судовому засіданні 06.11.2006 р. представник позивача подав заяву про уточнення    позовних вимог , згідно  із якою просить стягнути    з відповідача 15 691,39  грн. пені за період з  16.09.2005 р. по 15.12.2005 р.,  39 973,54 грн. інфляційних втрат та 11229,94 грн. річних , нарахованих  за період  з червня 2005 р. по  жовтень 2006 р. за  несвоєчасне виконання  грошових зобов’язань по оплаті  вартості товару  на суму   327652 грн.

Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні  06.11.2006 р., представника  не направив, хоча  про час та місце його проведення був  повідомлений  ухвалою від  03.10.2006 р.,  відзиву на позов не подав.

Справа розглядається за наявними  у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає до задоволення,  враховуючи наступне :

Рішенням господарського суду від 18.11.2005 р. у справі № 9/195-2710 за позовом   Товариство з обмеженою відповідальністю  “Агро-торговий дім “Дніпровський”, м. Дніпропетровськ, його  вимоги ,  заявлені з підстав невиконання  боржником   грошових зобов’язань  за  договором  поставки від 04.05.2005 р.,  вимоги   задоволено частково : стягнуто з  боржника у зобов’язанні - ДП “Зарубинський спиртзавод” 377652,00 грн. основного боргу.

В частині стягнення з  відповідача 33988,50 грн. пені, 18882,60 грн. -5% штрафу, 2 718,90 грн. –3% річних провадження в справі припинено  на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України  у зв’язку з відмовою позивача від вказаних вимог. При цьому сума пені і 3% річних позивачем нараховувалась за період з 15.06.2005 р.  по 15.09.2005 р.

Як стверджує позивач, і такі його доводи не спростовує   Відповідач,   18.11.2005 р. Державною виконавчою службою у Збаразькому районі Тернопільської області стягнуто в рахунок часткового  погашення  боргу за Договором  50 000 грн.

Тому  борг  за  поставлене  Позивачем  Відповідачу   зерно кукурудзи ,  предмет  договору  поставки від 04.2005 р. ,   становить на  06.11.2006 р.  327 652 грн.

В силу положень  ч. 1 ст.  598 ЦК України  зобов’язання  припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених  договором або законом.

Припинення зобов’язання означає, що припиняється існування  зобов’язання боржника вчинити певні дії на користь кредитора чи утриматися від дій і зустрічне право кредитора.

Главою  50 Цивільного Кодексу  України визначаються  умови, за яких зобов’язання  припиняється.

Оскільки прийняте  господарським   судом  рішення від 18.11.2005 р. у справі № 9/195-2710  щодо  стягнення заборгованості  з Відповідача не припиняє  дії договору і  зобов’язальних відносин  між сторонами,  підставою виникнення яких є договір , тому  у разі   невиконання  боржником  грошового зобов’язання     надає право кредитору  нараховувати  передбачені  договором пені та  відповідно до  ст. 625 ЦК України вимагати  від боржника    відшкодування  втрат, завданих інфляцією за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до  ч 4. ст.  232 Господарського Кодексу України відсотки  за  неправомірне  користування  чужими   коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк, а  згідно з ч. 6  цієї статі  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними    санкціями    за ч. 1  ст. 230 ГК України   визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Договором поставки  від 04 травня 2005 р.  (п.9.1) передбачено, що за порушення строків оплати за товар покупець повинен сплатити пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу  за кожний день прострочки.

Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення пені згідно п. 9.1 договору поставки № 1 від 04.05.2005 р., нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати (за період з  16.09.2005 р. по 15.12.2005 р) , що складає 15 691,39 грн., та поданий розрахунок цих санкцій, суд дійшов до висновку, що вимоги в цій частині підлягають до задоволення, як правомірні та  такі, розрахунок    яких відповідає приписам ст. 232 Господарського Кодексу України та положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

У зв’язку з тим, що грошові зобов’язання відповідачем не виконані  станом на  1, обумовлений в договорі, тому правомірними є  вимоги, котрі ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України, і надають право позивачу вимагати від боржника сплати витрат, завданих       інфляцією та  3% річних  за весь час прострочення.

На підставі наведеного, вимоги про стягнення інфляційних збитків в сумі 39973,54 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 11229,94 грн.,  нарахованих за період з 16.09.2005 р. по 06.11.2006р.  підлягають до задоволення судом як такі, що відповідають закону, встановленим судом обставинам справи та підтверджуються розрахунково.

За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються  повністю  на суму  15 691,39 грн. в частині стягнення пені, 39 973,54 грн. в частині стягнення інфляційних збитків та 11229,94 грн. в частині стягнення 3% річних.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача .

У судовому засіданні 06.11.2006 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до  ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд  

Вирішив:

1.          Позов задовольнити .

2.  Стягнути 15 691,39  грн. пені,  39973,54 грн. інфляційних збитків , 3% річних  у розмірі  11229,94 грн. та  788,00 грн. судових витрат з Державного підприємства “Зарубинський спиртовий завод”, (с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область,р/р 260091310 в ТОД АППБ “Аваль”, м. Тернопіль, МФО 338501, ідентифікаційний код 00375065)  в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-торговий дім “Дніпровський” (пр-т Пушкіна, 13,  м. Дніпропетровськ, р/р 26009145344001 в Жовтневому відділенні КБ “Приватбанк”, м. Дніпропетровська,  МФО 305299, ідент. код  31874674).

3.   Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “13” листопада 2006 р. рішення, через місцевий господарський суд.

 

Суддя                                                                                          Л.В. Кропивна