АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" листопада 2012р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Троїцької Л.Л.,
суддів - Таварткіладзе О.М, Фальчука В.П.,
при секретарі - Каланжовій Н.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 12 червня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є правонаступниками померлої ОСОБА_5, до ОСОБА_6 про виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності, та визнання права власності на домоволодіння, -
в с т а н о в и л а:
30.05.2008 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_6, в якому просила виділити з домоволодіння по АДРЕСА_1 в натурі 65/100 часток з майна, що є у спільній частковій власності, в окреме, визнав за нею право власності на домоволодіння під літ."А, И" за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 297,7 кв.м., житловою площею 97,1 кв.м., та літ. "Е, З" - сараї, розташоване на земельній ділянці площею 216,75 кв.м., також припинити право спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1
Обґрунтовувала свої вимоги тим, що на підставі рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 14.07.2003 року їй належить 65/100 частин домоволодіння, що знаходиться по вищевказаній адресі, житловою площею 30,2 кв.м., загальною площею 54,1 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 449 кв.м. Належну їй частину домоволодіння вона реконструювала з метою поліпшення житлових умов: житлова площа тепер становить 69,9 кв.м., загальна площа - 256,7 кв.м. (а.с.4, 5).
Між сторонами визначено порядок користування земельною ділянкою. Частина її домоволодіння є самостійною, не пов'язаною з будівлями суміжного власника, не порушує його інтереси, має самостійний підхід та в`їзд.
Згідно листа Одеської дирекції Укрпошта від 07.04.2008 року №07-31/833 вважається можливим присвоїти житловому будинку позивачки поштову адресу: АДРЕСА_2 (а.с.6).
Справа розглядалася у відсутності відповідача, який надав суду заяву про визнання позову та розгляд справи у його відсутності.
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 12 червня 2008 року позов ОСОБА_5 задоволено.
Виділено ОСОБА_5 в домоволодінні по АДРЕСА_1 в натурі 65/100 часток з майна, що перебуває у спільній частковій власності, в окреме, визнавши за нею право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, яке складається з житлового будинку під літ."А" з жилими та підсобними приміщеннями, загальною площею 41 кв.м., жилою - 27,2 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 216,75 кв.м.
Припинено право спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
Встановлено порядок виконання рішення, згідно з яким після набрання ним законної сили це рішення є підставою для реєстрації права власності на будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, за ОСОБА_5
26.04.2011 року з апеляційною скаргою звернувся заступник прокурора Малиновського району м. Одеси, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в позові, посилаючись на те, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В процесі апеляційного розгляду справи ОСОБА_5 померла (а.с.101-102).
Ухвалою апеляційного суду від 06.10.2011 року провадження по справі було зупинено до залучення правонаступників померлої.
Згідно відповіді П'ятої державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулися: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с.112).
Ухвалою апеляційного суду від 21.08.2012 року провадження по справі відновлено. Вказані особи залучені до участі у справі як правонаступники померлої (а.с.113).
Дані особи підтримали позовні вимоги спадкодавця і просили апеляційну скрагу прокурора залишити без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, заперечень на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду вказаній нормі права не відповідає.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14.07.2003 року, яке набрало законної сили, визнано дійсною угоду купівлі-продажу 65/100 частин спірного домоволодіння, укладену між ОСОБА_7 та ОСОБА_5
Визнано за останньою право власності на вказану частину означеного домоволодіння, що і було зареєстровано в КП "ОМБТІ та РОН" 07.07.2003 року.
Належну частину домоволодіння позивачка реконструювала, і на даний час вона складається з окремого будинку під літ. "А" з відповідними прибудовами загальною площею 54,1 кв.м., жилою площею 27,2 кв.м. До складу будинку входять як жили, так і підсобні приміщення.
Вказані будови розташовані на земельній ділянці площею 216,75 кв.м.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_5, суд виходив з того, що реконструйована позивачкою частина житлового будинку відповідає усім будівельно-технічним нормам, перебуває у задовільному стані та являється пригодною до експлуатації. Також згідно технічного висновку є можливість виділу 65/100 частин в окрему одиницю з присвоєнням приватному житловому будинку поштової адреси: АДРЕСА_2.
При вирішенні справи по суті суд керувався вимогами ст.ст.47, 55 Конституції України; ст.16, ч.1 ст.356, ч.1 ст.364, ч.3 ст.375, ст.392 ЦК України та відповідними нормами цивільно-процесуального законодавства.
Між тим, з такими висновками суду колегія погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону.
Правилами ст.376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самовільним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Частиною 2 ст.331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
На момент розгляду справи судом першої інстанції механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 року №1249 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів".
Порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, визначений "Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", затверджений наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року.
Судом першої інстанції вказані норми матеріального права не застосовувалися, і не надано належної оцінки правовим підставам для звернення ОСОБА_5 до суду з заявленими вимогами, оскільки чинним законодавством передбачено іншу процедуру прийняття в експлуатацію новоствореного нерухомого майна, порядок проведення державної реєстрації та оформлення на нього права власності.
Враховуючи, що спірне будівництво є самочинним, що підтверджено технічною документацією на житловий будинок індивідуального житлового фонду (а.с.17-23), і матеріали справи не містять даних щодо звернення позивачки до органів місцевого самоврядування стосовно узаконення самочинного будівництва, а також про відмову цих органів у вирішенні спірного питання, то висновки суду про реконструкцію будівлі та визнання за позивачкою права власності на самочинно збудовану будівлю є хибними.
Згідно зі ст.55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст.3 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України).
Розглядаючи справу, суд не врахував вимоги вказаних норм права, оскільки зі змісту позовної заяви ОСОБА_5 не вбачається, що її цивільні права, свободи чи інтереси якимось чином порушені, не визнані або оспорені.
Також судом першої інстанції не з'ясовано правове становище земельної ділянки, на якій розташований спірний будинок та прибудова до нього, не притягнуто до участі у справі власника земельної ділянки, а саме, Одеську міську раду.
Крім того, нормами Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено повноваження органів владних повноважень щодо присвоєння будинкам нової адреси.
Однак, судом першої інстанції не взято до уваги, що присвоєння новому будинку адреси в судовому порядку є порушенням норм матеріального права.
Фактично, розглядаючи справу, суд вийшов за межі своїх повноважень, виконавши функції органів місцевого самоврядування
Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову вже правонаступникам померлої в задоволенні позову.
Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради задовольнити.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 12 червня 2008 року скасувати.
В позові ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є правонаступниками померлої ОСОБА_5, до ОСОБА_6 про виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності, та визнання права власності на домоволодіння - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
О.М. Таварткіладзе
В.П.Фальчук
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
_____________________________________________________________________________
Справа №22ц/1590/1354/2012р. Категорія ЦП : 5
Головуючий у першій інстанції - Гуревський В.К.
Доповідач - Троїцька Л.Л.