Справа № 2516/554/12 Провадження № 22-ц/2590/3405/2012 Головуючий у I інстанції - Кучерявець О.М.

Категорія - цивільна Доповідач - Губар В. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2012 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіГубар В.С.,

суддів:Мамонової О.Є., Шемець Н.В.,

при секретарі:Рудик І.І., Примачок Ю.О.

за участю:ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства „Аграрій" на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 18 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Дочірнього підприємства „Аграрій" про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати за землю, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ДП „Аграрій" просить скасувати рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 18 вересня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Оскаржуваним рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 18 вересня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково. Розірвано укладений між сторонами договір оренди землі від 08 червня 2005 року, зареєстрований у Носівському відділі Чернігівської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 червня 2005 року за № 222. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що орендна плата не була виплачена з вини позивача, оскільки останній не повідомив про обраний ним спосіб орендної плати, в той час як договором передбачено два можливі способи оплати оренди (продукцією чи грошовими коштами), та не повідомив, у який спосіб він бажає отримати кошти - шляхом переказу чи готівкою в касі.

Наведені обставини, на думку апелянта, мають ознаки прострочення кредитора, що за змістом ст.ст. 612,613, 614 ЦК України звільняє боржника від відповідальності у вигляді розірвання договору та припинення правовідносин з ним.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив правила ст. 141 ЗК України, за змістом якої право на дострокове припинення дії договору оренди землі виникає тільки в разі систематичного невиконання орендарем свого обов'язку зі сплати орендної плати, а несвоєчасна сплата орендної плати лише за 1 рік не може вважатись системою.

ДП „ Аграрій" вважає, що позивач зловживає своїм правом, створює штучні умови для позбавлення орендаря в подальшому користуватись орендованою земельною ділянкою.

Також апелянт вважає, що суд першої інстанції мав зупинити провадження по даній справі на підставі ст. 201 ЦПК України, оскільки 07 серпня 2012 року загальними зборами учасників ДП «Аграрій» було прийнято рішення про перетворення ДП «Аграрій» в ТОВ «Аграрій».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Судом по справі встановлено, що ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 3.37 га, розташованої на території Носівської міської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ЧН № 005389 (а.с. 9).

08 червня 2005 року між ОСОБА_7 та ДП «Аграрій» був укладений договір оренди землі за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування для ведення сільськогосподарського виробництва належну позивачу земельну ділянку строком на 10 років (а.с. 7-8).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди підлягає розірванню у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку по сплаті орендної плати, а вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі не підлягають задоволенню, оскільки на час розгляду справи позивач одержав орендну плату. Проте, відповідачем не надано суду доказів виплати позивачеві в установлений договором оренди землі строк орендної плати за землю за 2011 рік до 30.11.2011 року, що є істотним порушенням умов договору, оскільки ОСОБА_7 значною мірою була позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору оренди.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, оскільки вони відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Так, ч. 1 ст. 24 вказаного Закону передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Обов'язок орендаря своєчасно вносити орендну плату передбачений п.п. 9, 11 договору оренди землі від 08 червня 2005 року, згідно яких орендна плата вноситься орендарем у розмірі 2% від вартості земельної ділянки - 598 грн. 86 коп., плата вноситься у натуральній формі продукцією власного виробництва за ринковими цінами у грошовому виразі. Строк орендної плати договором встановлений до 30 листопада кожного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Згідно письмових пояснень позивача, відповідач виплатив їй орендну плату тільки після подання нею позовної заяви, тобто у 2012 році, що свідчить про невиконання умов договору оренди.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Проте, ДП «Аграрій» не надано суду першої інстанції та не представлено апеляційному суду належних та допустимих доказів своєчасної, в обумовлені договором оренди строки, оплати ОСОБА_7 орендної плати за користування належною останній земельною ділянкою.

Враховуючи, що своєчасна сплата орендної плати є обов'язком орендаря і цей обов'язок визначений у розділі „Орендна плата" спірного договору, а орендар покладені на нього зобов'язання по виплаті позивачу орендної плати не виконав, виходячи з вимог ст. 32 Закону України „Про оренду землі", 96 ЗК України, а також розділу „Орендна плата" та п. 31 умов Договору, апеляційний суд знаходить, що висновок суду першої інстанції про необхідність розірвання оспорюваного договору оренди є обґрунтованим.

Також суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні вимог позивача про стягнення орендної плати, враховуючи, що на час розгляду справи позивач одержав орендну плату, що підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_7

Зважаючи, що чинним земельним законодавством та спірним договором не визначено обов'язок орендодавця додатково повідомляти орендаря про форму розрахунків за умовами укладеного між сторонами договору, апеляційний суд відхиляє як юридично неспроможні посилання апелянта на ст.ст. 612, 613 ЦК України та на те, що у несвоєчасному отриманні орендної плати винна сама позивачка і мають місце ознаки прострочення кредитора, оскільки зазначені твердження апелянта у справі не підтверджені ніякими документальними доказами.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом ст.ст. 612, 613, 614 ЦК України, а саме про прострочення кредитора, на думку апеляційного суду, є помилковими та грунтуються на хибному розумінні зазначених норм права. Положеннями земельного законодавства та спірним договором не визначено обов'язок орендодавця додатково повідомляти орендаря про форму розрахунків за умовами укладеного між сторонами договору.

Посилання апелянта на порушення судом положень ст. 141 Земельного кодексу України, на думку апеляційного суду також не заслуговують на увагу, оскільки наведена норма матеріального права спірні правовідносини не регулює. Стаття 141 ЗК України регламентує підстави припинення права користування земельною ділянкою, а не розірвання договору з підстав, передбачених ст. 32 Закону України „Про оренду землі", який для спірних правовідносин є спеціальним.

Твердження апелянта про необґрунтовану відмову суду першої інстанції в задоволенні клопотання про зупинення провадження по даній справі не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Пункт 2 частини 1 статті 201 ЦПК України стосується обов'язку суду під час розгляду справи по першій інстанції зупинити провадження у справі у разі злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі (тобто у зв'язку з припиненням юридичної особи, яка була стороною у справі). Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилась, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і на теперішній час запис про припинення ДП «Аграрій» як юридичної особи не внесений, підприємство з реєстру не виключене.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для скасування судового рішення, яке постановлене з дотриманням вимог закону.

Апеляційний суд відхиляє твердження представника відповідача в апеляційному суді про те, що орендна плата позивачеві за 2011 рік виплачена достроково - у 2009-2010 роках за рахунок збільшення обсягу оплати. Зазначені доводи апелянта є голослівними, оскільки останнім не надано суду першої інстанції і не представлені апеляційному суду документальних доказів, які б достовірно підтвердили отримання позивачем від відповідача орендної плати за 2011 рік у 2009 чи у 2010 роках.

З наданих представником відповідача в апеляційному суді списків паїв за 2009 та за 2010 рік не вбачається жодних відомостей, що орендна плата за 2011 рік сплачена позивачеві протягом 2009-2010 років. Наданий апеляційному суду „договір про покладення зобов"язань" від 15 липня 2009 року між ДП"Аграрій" та ТОВ"Колорит-Агро" не підтверджує існування будь-яких зобов"язань ТОВ"Колорит-Агро" щодо оплати позивачеві коштів за орендовану землю і не містить відомостей дострокової сплати останнім у 2009-2010 роках орендної плати за землю ОСОБА_7 за 2011 рік.

Сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм надана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст.ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування законного рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Аграрій" відхилити.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 18 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: