АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Артеменка І.А.,
суддів Черевка П.М.,
Сватаненка В.І.,
при секретарі Павлін О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 18 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,-
встановила:
У липні 2008 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 18 квітня 2008 року ОСОБА_2 із вогнепальної зброї застрелив належну позивачу на праві власності жеребну кобилу віком 6 років. По даному факту позивач звернувся до Іванівського РВ ГУМВС України в Одеській області. Його заява була розглянута, та надано відповідь, що у порушенні кримінальної справи відмовлено, у зв'язку з відсутністю в діях відповідача ознак злочину та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності по ст. 174 КУаАП.
Позивач зазначив, що вартість кобили становить 7000 грн., яку відповідач у добровільному порядку відмовляється відшкодувати, також позивачу завдано моральну шкоду, оскільки порушився нормальний ритм життя, позивач втратив постійну роботу, так як за допомогою гужового транспорту перевозив молочну продукцію та на цьому заробляв.
Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 18 червня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 7000 грн. та моральну шкоду у розмірі 1700 грн. Стягнуто також судові витрати у розмірі 117 грн.. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 дійсно винний у смерті кобили, яка належала позивачу, яку він поранив, коли стріляв з мисливської зброї, а тому за вчинення зазначених протиправних дій повинен відшкодувати позивачу як матеріальну, так і моральну шкоду.
Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, що 18 квітня 2008 року було поранено кобилу, яка належала ОСОБА_3 та коштувала 7000 грн., що підтверджується ветеринарною карточкою № 02654. 19 квітня 2008 року зазначена кобила померла внаслідок рани черевної стінки живота, що також підтверджується протоколом розтину трупу тварини від 19.04.2008 року (а.с.18).
По даному факту 19.04.2008 року ОСОБА_3 звернувся до Іванівського РВ ГУМВС України в Одеській області. Його заява була розглянута та надана відповідь, що в порушенні кримінальної справи у відношенні відповідача було відмовлено у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 ознак злочину (а.с.17).
Постановою Іванівського районного суду Одеської області від 23 квітня 2008 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн., за стрільбу в не відведеному для цього місці (а.с.14). У постанові зазначено, що 18.04.2008 року ОСОБА_2 по місцю свого проживання стріляв із вогнепальної зброї. Вказана постанова ОСОБА_2 не була оскаржена, а тому посилання апелянта на те, що 18.04.2008 року його не було вдома, та стріляв він 16.04.2008 року, колегія суддів до уваги не приймає.
Відповідно до ст.ст. 22, 1166 ЦК України шкода, що заподіяна майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду, у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що саме ОСОБА_2 винний у смерті кобили, оскільки як вбачається з матеріалів справи про відмову у порушенні кримінальної справи, та пояснень ОСОБА_2: 18.04.2008 року він стріляв з вогнепальної зброї в кінці свого городу по бродячих собаках, після чого побачив, що в траві лежала кобила, яка після вистрілів встала та пішла. Та саме в цей день була поранена кобила ОСОБА_3, яка 19.04.2008 року померла.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відносно нього самого, членів його сім?ї або близьких родичів, у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням або ушкодженням його майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступень зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.
При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції визначаючи розмір моральної шкоди виходив з засад розумності та справедливості, оскільки втрата тварини дійсно спричинила ОСОБА_3 моральні страждання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач дійсно спричинив позивачу як матеріальну, так і моральну шкоду.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та скасуванню не підлягає.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Іванівського районного суду Одеської області від 18 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області
/підпис/ І.А. Артеменко
/підпис/ В.І. Сватаненко
/підпис/ П.М. Черевко
З оригіналом згідно: суддя І.А. Артеменко
Головуючий у першій інстанції Погорєлов І.В. Справа № 22ц/1590/8354/2012
Доповідач Артеменко І.А. Категорія ЦП: 34
---------------
------------------------------------------------------------
---------------
------------------------------------------------------------
2