Справа № 2-2468/12

Рішення

Іменем України

"06" листопада 2012 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі :

головуючої-судді Маслак В.П.

при секретарі Медведській Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 26.04.2012 р. звернулася до суду з позовною заявою, в якій зазначила, що від шлюбу з відповідачем вони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, а тому з урахуванням уточнень до позовних вимог від 27.07.2012 р. , просить суд стягнути на її користь аліменти на утримання доньки у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до повноліття дитини. Крім того, оскільки позивач перебуває у декретні відпустці та здійснює догляд за дитиною, просила стягнути аліменти на своє утримання у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму щомісячно до досягнення донькою трирічного віку.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримала з підстав зазначених у позовній заяві, та уточненнях позовних вимог. Зазначила, що перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, проживає разом з батьком, який допомагає утримувати дитину, окрім декретних коштів додаткового прибутку не має. Хронічних захворювань та інвалідності дитина не має.

Відповідач позов визнав частково - погодився сплачувати аліменти на утримання доньки в розмірі 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. У судовому засіданні зазначив, що офіційно не працює, має не регулярний мінливий дохід, проживає разом із непрацездатною бабусею, яка перебуває на його утриманні.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що відповідач проживає разом з нею, оскільки вона є його бабусею, допомагає їй по господарству, офіційно відповідач не працює, регулярного заробітку не має, має мінливий дохід.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що відповідач є його сусідом, офіційно не працює, регулярного заробітку не має, проживає разом з бабусею ОСОБА_5, який допомагає по господарству та утримує її.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясуваши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження ( а.с. 8 ).

Дитина проживає разом з матір'ю, перебуває на її утриманні (а.с. 9). Позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 16).

Згідно довідки Більковецької сільської ради № 708 від 08.10.2012 р., відповідач проживає разом з бабусею, яка, як стверджують свідки та сам відповідач перебуває на його утриманні.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач працює та має регулярний дохід.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Оскільки відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, є безробітним, має нерегулярний, мінливий дохід, на його утриманні перебуває бабуся, що підтверджується поясненнями сторін та показами свідків, суд з урахуванням матеріального становища відповідача, та положень ст.. 184 СК України вважає за необхідне стягнути аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 400 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Зі змісту ч.2, ч. 4 ст. 84 Сімейного кодексу України вбачається, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, при цьому, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів того, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, й у судовому засіданні відповідач заперечив щодо існування такої можливості, а також беручи до уваги покази свідків, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення аліментів на утримання позивача до досягнення дитиною трирічного віку задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 160 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст.ст. 84, 180-184, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст.3,10,11,13,14,60,63, 208,209,212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 400,00 ( чотириста) грн. щомісячно, починаючи з 26.04.2012 р. і до досягнення донькою повноліття.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави 214 гривень 60 копійок судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя В. П. Маслак