справа №2-3053 /2008 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2008 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого - судді Ковальової О.Б.
при секретарі - Спіциній О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до Закритого акціонерного товариства „Енерговугілля”
про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
що позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з ЗАТ “Енерговугілля” - 2144,86 грн. заборгованості по заробітній платі, 781,74грн. компенсації за втрату частини заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день постановлення рішення суду, виходячи з середньомісячної заробітної плати 424,83грн. та 2000грн. у відшкодування моральної шкоди..
Позов мотивує тим, що вона працювала в Олександрійському філіалі ЗАТ „Енерговугілля”. 28.08.2006 року була звільнена за станом здоров'я за п.2 ст.40 КЗпП України, але з нею не було проведено розрахунок при звільненні. Заборгованість по зарплаті складає 2144,86грн., при цьому в довідці, яку їй видав відповідач вказана сума 1720,03грн., але згідно наказу № 77-к від 28.08.2006 року при звільненні їй повинні були виплатити допомогу у розмірі середньомісячного заробітку, але її вона не отримала.
Крім того вказує, що має право на компенсацію за втрату частини заробітної плати, яку відповідач повинен сплатити в сумі 781,74грн..
До того ж, несвоєчасна виплата заробітної плати призвела до моральних страждань і вимагала від неї додаткових зусиль для організації її життя, а тому вказує, що їй спричинена моральна шкода, яку оцінила в 2000грн.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги повністю, пояснивши, що дійсно в заборговану заробітну плату вказала суму вихідної допомоги, так як вважала, що вона їй не виплачена. Але так як представник відповідача надала довідку про те, що вихідну допомогу їй виплатили в вересні 2006 року, то можливо вона її отримала. Доказів в підтвердження того, що вихідну допомогу вона не отримала не має.
Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в тій сумі, яка вказана в довідці, яку позивач надала до суду, компенсації за втрату частини зарплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - визнала повністю, а вимоги про стягнення моральної шкоди - не визнає, посилаючись на ст.233 КЗпП України. Надала до суду довідку, де зазначено, що в вересні 2006 року позивачу було виплачено вихідну допомогу в розмірі 510грн.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до діючого законодавства, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 115, 116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів, при звільненні працівника підприємство повинно провести з ним розрахунок в день його звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Позивач звільнилася з роботи 28.08.2006 року, у передбачені законодавством строки відповідач з нею не розрахувався. Заборгованість по зарплаті складає 1720,03грн., що підтверджується довідкою від 23.07.2008 року та поясненнями сторін, в судовому засіданні представник відповідача надав довідку, що після звільнення позивачу було виплачено вихідну допомогу в вересні 2006 року в сумі 510грн.. Позивач не заперечує проти цього, не надала до суду доказів в підтвердження того, що сума вихідної допомоги, яку вона вказала в позові їй не виплачена, а тому суд стягує на користь позивача суму заборгованої їй заробітної плати в розмірі 1720,03грн..
На підставі вимог п.2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1427, в редакції від 21.02.2001 року № 159 - працівникам у разі затримки на один і більше місяців виплати грошових доходів проводяться компенсаційні виплати, що згідно розрахунку наданому позивачкою складають 781,74грн., з якими погоджується представник відповідача, а тому суд стягує їх на користь позивача.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. У цьому разі перебіг 3-х місячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку, відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. зі змінами та доповненнями. Таким чином, законом чітко визначено, які виплати і за яких умов можуть враховуватись при покладені матеріальної відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, та строк звернення до суду, а тому позивач має право на отримання сум компенсації відповідно до ст.117 КЗпП.
Також суд вважає, що є вина підприємства в тому, що несвоєчасно була виплачена заробітна плата, так як представник відповідача не надав доказів та не довів того , що вини його підприємства немає.
Середньомісячна заробітна плата позивача складала - 424,83 грн., звільнилася позивач 28.08.2006р., просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку з нею по день винесення рішення суму, тобто за 24 місяців. А тому суд стягує на користь позивача. 10 195,92грн. (Розрахунок : 424,83грн. х 24 міс.. = 10 195,92 грн.) .
Стосовно вимог про стягнення моральної шкоди на користь позивача, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, хоч відповідач порушив законне право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, яке гарантоване йому ст. 43 Конституції України, ст., ст. 1, 24 Закону України "Про оплату праці" та ст. 115 КЗпП
В обґрунтування своєї вимоги позивач пояснила в чому полягає спричинена їй моральна шкода, надала частково докази в підтвердження цього, але позивачем пропущений, передбачений ст.233КЗпП України тримісячний строк звернення до суду за вирішенням питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням законодавства про працю, а тому в позовних вимогах в цій частині необхідно відмовити.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, так як спірні правовідносини виникли з трудових правовідносин, то з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 126,97грн. виходячи з розміру задоволених майнових вимог та 30грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст., ст. 115, 116, 117, 237-1, 233 КЗпП України, ст.1, 24, 34 Закону України "Про оплату праці", ст., ст. 10, 60, 209, 212, 214-215, 218, п.2 ст.367 ЦПК України, суд,-
РІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ЗАТ "Енерговугілля" на користь ОСОБА_1 - 1720(одну тисячу сімсот двадцять)грн.03 коп. заборгованої заробітної плати, 781(сімсот вісімдесят одну)грн.74коп. компенсації за втрату частини заробітної плати, 10 195(десять тисяч сто дев'яносто п'ять)грн. 92коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього - 12 697(дванадцять тисяч шістсот дев'яносто сім)грн.69коп. та 126(сто двадцять шість) грн. 97коп. судового збору на користь держави і 30грн. за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітку в межах місячного платежу в сумі 424,83грн. допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, або оскаржується в порядку встановленому ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий: