Справа № 2517/3890/12 провадження № 11/2590/579/2012 Головуючий у І інстанції Циганко М.О.

Категорія - ч. 2 ст. 307 КК України Доповідач Баглай І. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіБаглая І. П.

суддів Козака В.І., Щербакова О.С.,

при секретарі Середа В.С.,

з участю прокурора Шваб Л.В.,

адвоката ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією старшого прокурора Прилуцької міжрайонної прокуратури на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 липня 2012 року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Прилуки, Чернігівської області, громадянин України, із середньою освітою, не одружений, працюючий по цивільно-правових угодах, раніше не судимий, засуджений:

- за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, - до 5 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 309 КК України - до 1 року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, засудженому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України, засудженого звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись у ці органи для реєстрації.

Запобіжний захід засудженому, до вступу вироку в законну силу, залишено підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 2251 грн. 20 коп. судових витрат за проведення експертиз.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

Місцевим судом встановлено, що ОСОБА_3, влітку, точної дати не встановлено, незаконно придбав з невстановленого джерела подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яку сприймаючи як наркотичний засіб конопля, зберігав за місцем проживання без мети збуту, для власного споживання.

14 січня 2012 року, близько 16 години, ОСОБА_3 за адресою свого мешкання по АДРЕСА_1, незаконно збув ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 1,870 г.

21 січня 2012 року, близько 09 години, ОСОБА_3 на подвір'ї АДРЕСА_1 повторно незаконно збув ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 1,162 г.

21 січня 2012 року в ході обшуку за місцем проживання засудженого за адресою АДРЕСА_1 співробітниками міліції було виявлено та вилучено:

- 2 згортки з подрібненою речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом, маса якого у перерахунку на висушену речовину становить 2,967, 3, 545;

- дерев'яне сито із залишками подрібненої речовини рослинного походження яка є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом, маса якого на висушену речовину становить 0,507 г.;

- 2 саморобні пристрої для паління наркотичних засобів з нашаруванням речовин темного кольору, які у своєму складі містять екстракт каннабісу маса якого у перерахунку на висушену речовину становила 0,117г, 0,385 г.

Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року, каннабіс та екстракт каннабісу відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності вини засудженого старший прокурор Прилуцької міжрайонної прокуратури подав апеляцію. Просить вирок скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Зазначає, що суд не врахував, суспільну небезпеку скоєного злочину, його корисливий мотив та тяжкість. Вважає безпідставним застосування ст.ст. 69, 75 КК України та визнання вини, пом'якшуючою обставиною, оскільки ОСОБА_3 на досудовому слідстві та на початку судового слідства свою вину у скоєнні злочину передбаченого ч .2 ст. 307 КК України не визнавав, у подальшому вину визнав, але це на думку прокурора є черговою спробою уникнути покарання. Просить постановити новий вирок яким визнати ОСОБА_3 винним і призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 307 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ч. 1 ст. 309 КК України - 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Стягнути з ОСОБА_3 2251 грн. 20 коп. судових витрат за проведення експертиз по справі.

Питання щодо речових доказів вирішити згідно ст.81 КПК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити апеляцію з викладених в ній підстав, засудженого та його захисника, які просили залишити вирок суду без змін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

Висновок суду про доведеність вини засудженого у скоєнні інкримінованого злочину, при обставинах наведених у вироку, відповідає фактичним даним справи, повністю підтверджується сукупністю перевірених судом першої інстанції доказів, які узгоджуються між собою та ніким не заперечується. Отже вирок ґрунтується на достатніх та достовірних доказах.

В апеляційному суді засуджений повністю визнав свою вину та просив суворо не карати, запевняв у своєму щирому каятті.

При обранні виду та міри покарання засудженому, суд першої інстанції, відповідно до ст. 65 КК України, правильно врахував тяжкість скоєного злочину, особу ОСОБА_3, який вчинив злочин вперше, за місцем колишньої військової служби та проживання характеризується виключно позитивно, відсутність обставин, що обтяжують покарання та наявність обставин, що його пом'якшують, мізерні розміри наркотичних речовин, а тому обґрунтовано призначив йому покарання із застосуванням ст.ст. 69 75 КК України.

На думку колегії суддів, призначене засудженому покарання є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження скоєння нових злочинів.

Порушень законодавства, які б потягли за собою скасування чи зміну вироку суду першої інстанції, по справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію старшого прокурора Прилуцької міжрайонної прокуратури

залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 липня 2012 року щодо ОСОБА_3 - без змін

СУДДІ:

І.П. Баглай В.І. Козак О.С. Щербаков