копія
Провадження № 11/2290/738/2012
Справа № 2204/1089/12 Головуючий в 1-й інстанції Сакенов Ю.К.
Категорія: ст.185 ч.3 КК України Доповідач Суслов М. І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.11.2012 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого -судді Суслова М.І.,
суддів Бондар В.В., Кобріна І.Г.,
з участю прокурора Войтюка М.П.,
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Городоцького районного суду від 25 липня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
вироком Городоцького районного суду від 25 липня 2012 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Слобідка Скіпчанська, Чемеровецького району, мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні перебуває троє малолітніх дітей, непрацюючого, військовозобов'язаного, раніше не судимого, -
засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 рік.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально -виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишено попередній -підписку про невиїзд.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст.81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що 11 червня 2012 року він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем проживання в с. Сирватинці Городоцького району, вирішив проникнути в приміщення дизельної електростанції СТОВ ім. Чкалова та здійснити з нього крадіжку електрообладнання з метою реалізації його на металобрухт.
Того ж дня близько 15 год. він на власному автомобілі марки ВАЗ -2121, державний номерний знак НОМЕР_1, прибув на територію СТОВ ім. Чкалова в с. Сирватинці Городоцького району, де шляхом обману, під приводом проведення ремонтних робіт на іншому об'єкті, оскільки працював старшим електриком на даному підприємстві, спонукав токаря даного товариства ОСОБА_3, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_2, відкрити приміщення дизельної електростанції. Після цього проник в дане приміщення, звідки з корисливих мотивів, шляхом демонтажу, скориставшись допомогою ОСОБА_3, умисно, таємно викрав генераторний статор та продовжувач генераторного статора загальною вартістю 2150 грн.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок в частині вирішення долі речових доказів та визнання автомобіля „ВАЗ-2121", державний номерний знак НОМЕР_1 знаряддям вчинення злочину та його конфіскації змінити, виключивши з резолютивної частини вироку прийняте рішення місцевого суду. При цьому зазначає, що вказаний автомобіль не є його особистою власністю, оскільки придбаний під час шлюбу з ОСОБА_4 Суд при прийнятті рішення при вирішенні долі речових доказів на цю обставину уваги не звернув.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого та його захисника на підтримку доводів апеляції, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку, перевіривши доводи апеляції та вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати
в в а ж а є
апеляцію засудженого як таку, що задоволенню не підлягає.
Висновок місцевого суду про винність ОСОБА_2 в умисному таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у приміщення шляхом обману, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах, узгоджуються з матеріалами справи і не оспорюється будь -ким із учасників судового розгляду, в тому числі і самим засудженим.
Кваліфікація злочинних дій засудженого за ч.3 ст.185 КК України є вірною.
Міра покарання засудженому ОСОБА_2 призначена у відповідності до вимог ст.65 КК України з врахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого злочину, конкретних обставин по справі, особистості винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З цих підстав не можуть бути задоволеними доводи ОСОБА_2 про невірне вирішення місцевим судом питання про долю речових доказів в частині визнання автомобіля знаряддям злочину та його конфіскація в дохід держави.
Згідно вимог ст.78 КПК України до знаряддя злочину можуть бути віднесені як предмети, які спеціально були виготовлені або пристосовані для вчинення злочинів.
Як вбачається з вироку, ОСОБА_2 при перевезенні з СТОВ ім. Чкалова викраденого електрообладнання з метою його реалізації на металобрухт, використовував власний автомобіль ВАЗ-2121, державний номерний знак НОМЕР_1, тобто власний транспортний засіб був пристосований для вчинення злочину.
Відповідно п.1 ч.1 ст.81 КПК України при вирішенні питань про речові докази знаряддя злочину, що належить обвинуваченому, конфісковуються.
Власником автомобіля ВАЗ-2121, державний номерний знак НОМЕР_1, є ОСОБА_2, а транспортний засіб йому належить на підставі договору купівлі -продажу №286864 від 08.08.2003 року з правом керування ОСОБА_5, батьком засудженого (а.с.78).
Його твердження про належність частини вказаного автомобіля його дружині не ґрунтуються на фактичних обставинах по справі, оскільки будь -які документи, які б підтверджували посилання апелянта про таку належність, в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням наведеного, підстав для зміни вироку у межах апеляції засудженого колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
вирок Городоцького районного суду від 25 липня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженого -без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду
Хмельницької області М.І. Суслов