копія

Провадження № 11/2290/750/2012

Справа № 2218/13151/2012 Головуючий в 1-й інстанції Антонюк О.В.

Категорія: ст.122 ч.1 КК України Доповідач Барчук В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2012 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого -судді Барчука В.М.,

суддів Болотіна С.М., Вітюка В.Ж.,

з участю прокурора Лугового О.П.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3,

засудженого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 13 липня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 13 липня 2012 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хмельницького, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою –технічною освітою, одруженого, працюючого оператором ГРС Красилівського лінійного виробничого Управління газопроводів, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, -

засуджено за ч.1 ст.122 КК України на 8 місяців виправних робіт з відрахуванням із суми заробітку 10 відсотків в дохід держави.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді підписки про невиїзд -відмінено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_2 387 грн. 29 коп. матеріальної та 2500 грн. моральної шкоди, а в задоволенні позовних вимог на суму 47500 грн. -відмовлено.

Судові витрати по справі пов'язані з проведенням дактилоскопічної експертизи в сумі 358 грн. 80 коп. покладено на рахунок держави.

За вироком суду ОСОБА_4 засуджено за те, що 19 квітня 2012 року близько 10 години він, перебуваючи поруч вхідних дверей до квартири його сусідів по будинку -сім'ї ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1 куди прийшов, щоб повідомити ОСОБА_5 про необхідність пере телефонувати на роботу, під час спілкування з потерпілою ОСОБА_2, яка йому відчинила двері, на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, побачивши, що потерпіла долонею лівої руки утримує край відкритих дверей, діючи умисно, з метою спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, силою відштовхнув її від себе рукою, внаслідок чого притиснув ліву руку останньої дверним полотном до дверної лутки, в результаті чого їй було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді: перелому кісток лівої руки та набряку м'яких тканин лівого променево-зап'ясного суглобу, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

В поданій апеляції потерпіла ОСОБА_2 просить вирок змінити, призначити ОСОБА_4 покарання, передбачене ст.122 КК України без застосування ст.ст.69, 75 КК України, задовольнити позов повністю, стягнувши з засудженого на її користь моральну шкоду у сумі 50000 грн. При цьому вказує, що судом безпідставно застосовано ст.69 КК України, оскільки ОСОБА_4 свою вину не визнав, вводив слідство і суд в оману, намагаючись уникнути відповідальності, не відшкодував завданої шкоди, а лише позитивна характеристика та наявність сім'ї, на думку апелянта, не можуть давати підстави для застосування ст.69 КК України. Крім того зазначає, що розмір стягнутої моральної шкоди не відповідає засадам розумності та справедливості, оскільки пережила страждання від фізичного болю, порушення нормального способу життя, тривалість відновлювального періоду, неможливість повноцінно займатися домашнім господарством.

Засуджений ОСОБА_4 вирок суду не оскаржив.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення потерпілої ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляції та її представника -адвоката ОСОБА_3 про необхідність скасування вироку та призначення більш суворого покарання, засудженого ОСОБА_4 та його захисника на їх заперечення, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши та вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати вважає апеляцію потерпілої як такою, що задоволенню не підлягає за таких підстав.

Вина засудженого ОСОБА_4 у вчиненому злочині при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Кваліфікація злочинних дій засудженого ОСОБА_4 за ч.1 ст.122 КК України є вірною.

Міра покарання засудженому призначена у відповідності до вимог ст.65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчиненого ним злочину та обставин, що пом'якшують покарання. Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.

Так, судом враховано, що ОСОБА_4 раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, в певній мірі провокаційну поведінку потерпілої по відношенню до ОСОБА_4, пов'язаної із постійними скаргами керівництву останнього по роботі і відсутність будь -яких звернень з цього приводу, а також його поведінка після вчинення злочину щодо облаштування окремого доступу до його помешкання, з метою уникнення конфліктів.

З цих підстав доводи, що викладені в апеляції потерпілої про посилення покарання для засудженого є безпідставними.

Не заслуговують на увагу і доводи потерпілої ОСОБА_2 та її представника про збільшення розміру морального відшкодування на її користь із засудженого, постільки розмір такого відшкодування визначений місцевим судом з врахуванням характеру скоєного злочину, глибини душевних та фізичних страждань потерпілої, характеру спричинених тілесних ушкоджень, матеріального становища засудженого з дотриманням засад розумності, виваженості та справедливості.

Підстав до зміни вироку, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а:

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 13 липня 2012 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляцію потерпілої ОСОБА_2 -без задоволення.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.М. Барчук