номер провадження справи 19/46/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.12 Справа № 5009/3244/12

За позовом Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕПЕС, ЛТД»(69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 176)

про стягнення 15514, 85 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники сторін:

від позивача: Коновалов Д.В. -представник за довіреністю № 16/27 від 03.01.12.; Долготер О.В. -представник за довіреністю № 3805/27 від 09.08.12.

від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 23.08.12. звернувся Концерн «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕПЕС, ЛТД»про стягнення 15514,85 грн. заборгованості за Договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 438 від 01.10.02.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті теплової енергії за період з січня 2012 р. по квітень 2012 р., внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕПЕС, ЛТД»виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.08.12. порушено провадження у справі № 5009/3244/12, справі присвоєно номер провадження 19/46/12, судове засідання призначено на 11.09.12. о 10-30.

Представники позивача у судовому засіданні 11.09.12. надали суду витребувані документи, підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання 11.09.12. не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 5009/3244/12 від 11.09.12. не виконав, письмового відзиву на позов не надав.

Ухвала господарського суду Запорізької області від 27.08.12. про порушення провадження у справі № 5009/3244/12 була відправлена на адресу відповідача, зазначену у позові та Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14598566 від 04.09.12.; зазначена ухвала повернулась до суду із позначкою: «адресат вибув».

Відповідно до пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5009/3244/12.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.10.02. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі філії концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району (далі -Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕПЕС, ЛТД»(далі -Споживач) укладено Договір № 438 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі -Договір).

За вказаним вище Договором, Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, згідно п. 1.3, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору, теплова енергія відпускається Споживачу на такі потреби: опалення та вентиляцію -на протязі опалювального періоду; гаряче водопостачання -протягом року.

Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені Договором (п. 3.2.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що дата зняття Споживачем показань приладів обліку -20 число поточного місяця; надання звіту Енергопостачальній організації -не пізніше 27 числа поточного місяця.

Показники приладів обліку за звітний період є підставою для розрахунків Споживача з Енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (п. 5.4 Договору).

Згідно з п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації.

Частиною 1 розділу 7 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання Сторонами зобов'язань за Договором, винна відшкодовує іншій завдані збитки, без урахування неустойки. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов'язань, крім випадку письмової відмови сторони.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач заборгованість за теплову енергію за період з січня 2012 р. по квітень 2012 р. не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний вище період, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, склала 15514,85 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Згідно з п. 10.1 Договору, цей Договір набуває чинності після підписання його сторонами та діє з 01.10.02. і діє до 30.09.03. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Таким чином, у зв'язку із тим, що у матеріалах справи відсутні звернення сторін чи заяви про розірвання Договору, судом встановлено, що цей Договір був автоматично пролонгований на той саме строк і на тих самих умовах.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу за період з січня 2012р. по квітень 2012 р. постачалась теплова енергія, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від: 31.01.12, 29.02.12., 31.03.12. та рахунками від: 07.02.11., 07.03.12., 06.05.11., 06.04.12., 07.05.12. на загальну суму 15514,85 грн.

Відправка позивачем відповідачу зазначених актів та рахунків підтверджується реєстрами відправки заказної кореспонденції, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 6.6 Договору встановлено, що Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Однак відповідач, в порушення умов Договору, оплату за отриману теплову енергію у встановлений строк не здійснив, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором постачання теплової енергії в гарячій воді № 438 від 01.10.02. за період з січня 2012 р. по квітень 2012 р. становить 15514,85 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕПЕС, ЛТД»перед Концерном «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району за Договором становить 15514,85 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

В зв'язку з тим, що заборгованість по сплаті отриманої теплової енергії відповідачем не погашена, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 15514,85 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕПЕС, ЛТД» (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 176, код ЄДРПОУ 13606810) на користь Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2 а, код ЄДРПОУ 32121458, п/р з спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії -Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 15514 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. 85 коп. -основного боргу, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять грн.) 50 коп. -судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.09.12.

Суддя І.В. Давиденко