Справа № 22-6613/07 p.

                                                                    Головуючий в 1 інстанції - Волков С.А.

Доповідач - Усик Г.І.

Україна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2007 р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Усика Г.І.

суддів - Лесько А.О., Кравець В.А.

при секретарі - Полонській А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 травня 2007 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району м. Києва, КП «Житлосервіс «Приозерне Оболонського району м. Києва, ЖЕК-503 Оболонського району м. Києва про зобов'язання вчинення певних дій, відшкодування моральної шкоди,

встановила:

У березні 2007 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Управління житлового господарства Оболонського району м. Києва», в якому просив зобов'язати відповідача не вимагати сплати боргу за житлово-комунальні послуги та стягнути на відшкодування маральної шкоди 5 000,00 грн.

Зазначав, що він мав заборгованість за житлово-комунальні послуги з 1997 р.

На виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23.06.2003 р. він сплатив заборгованість за житлово-комунальні послуги, але відповідач продовжує виставляти йому заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 3866,47 грн., що завдає йому моральні страждання.

В подальшому позивач збільшив розмір відшкодування моральної шкоди до 10 000,00 грн.

За його клопотанням до участі в справі як відповідачами було притягнуто КП «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району м. Києва, КП «Житлосервіс «Приозерне Оболонського району м. Києва, ЖЕК-503 Оболонського району м. Києва.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29.05.2007 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити його вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм процесуального права.

Зазначав, що суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що комунальні служби Оболонського району м. Києва безпідставно, незважаючи на те, що він сплатив заборгованість за житлово-комунальні послуги за рішенням суду, вимагають укладення з ним договору про реструктуризацію такої заборгованості за минули роки поза межами строків позовної давності. Такі дії відповідачів є протизаконними та завдають йому моральні страждання.

2

В судовому засіданні позивач просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав, які в ній викладені.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належно.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів того, що будь-хто з відповідачів вимагає від нього сплати боргу, оскільки в судовому засіданні встановлено, що КП «Житло сервіс «Приозерне» лише роз'яснювало йому право на реструктуризацію залишку боргу.

Як убачається з матеріалів справи, заборгованість позивача по оплаті за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.1997 р. по 01.09.12003 р. становила 8436,58 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12.11.2003 р. задоволено позов КП УЖГ Оболонського району м. Києва до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3про стягнення заборгованості по квартирній платі частково в межах строків позовної давності, у розмірі 4455,31 грн. Залишок боргу який не був стягнутий судом поза межами позовної давності складав 3981,27 грн.

Зазначена заборгованість не підлягає погашенню автоматично, а відповідно положень про бухгалтерський облік відноситься до заборгованості по якій сплив строк позовної давності.

Підприємства згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» самостійно визначають облікову політику та форми бухгалтерського обліку, а тому позивач не вправі вимагати списання з нього заборгованості по якій сплив строк позовної давності.

Така заборгованість не підлягає стягненню в примусовому порядку, але відповідач може пропонувати позивачу її погасити шляхом укладення договору про її реструктуризацію.

Саме такі повідомлення-запрошення направлялись позивачу КП «Служба замовника житлово-комунальних послуг» та ЖЕК-503 КП «Житлосервіс «Приозерне Оболонського району м. Києва.

 Оскільки дії відповідачів не є неправомірними, суд першої інстанції обґрунтоване відмовив позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Доводи   апеляційної   скарги   законність   та   обґрунтованість   рішення   суду   не спростовують, а тому її слід відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 травня 2007 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.