АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження № 22ц/2090/7702/2012 р. Головуючий 1-інстанції -Довготько Т.М.
Справа № 2027/9449/12 Доповідач -Борова С.А.
Категорія -стягнення суми
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Борової С.А.
суддів - Пшенічної Л.В.,
- Івах А.П.,
за участю секретаря -Варюшичевої А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Акціонерного товариства «Філдес Україна», треті особи -ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання контракту недійсним,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір про надання послуг від 20 жовтня 2007 року № 0509930, укладений між ОСОБА_3 та АТ «Філдес Україна», стягнути з АТ «Філдес Україна»на його користь грошову суму в розмірі 122 301 грн. 62 коп. та судові витрати.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
В обгрунтування апеляційної скарги, посилається на те, що про факт існування контракту дізнався випадково від дружини, оскільки вона не могла пояснити куди витратила значну суму грошей. Суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають матеріалам справи.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України -в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним та обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правовідносини які між ними виникли та закон їх регулюючий, виходячи з того, що між сторонами відповідно з вимогами чинного законодавства був укладений договір про надання послуг. Майнові правовідносини подружжя не стосуються правовідносин, які виникли між сторонами договору про надання послуг.
Висновок суду, з яким погоджується судова колегія, ґрунтується на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідає положенням ст. ст. 57-60, 64 ЦПК України, та нормам матеріального права.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу.
Однією з підстав виникнення зобов'язання є договір або інший правочин. ( п.1 ч.2 ст. 11 ЦК).
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 і 6 ст. 203 ЦК ( ч.1 ст. 215 ЦК).
Згідно зі ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що 20.10. 2007 р. між ОСОБА_3 та ДП «Філдес Україна» укладений контракт та ідентифікатор до контракту № 0509930 про надання послуг. Предмет контракту визначений у ст. 1.- надання послуг особі, що уклала контракт з адміністрування системи, умовно іменованої ОСОБА_6 з метою придбання автомобіля.
Положення ст. 60,61, 65 СК України стосуються спільного сумісного майна подружжя.
Тобто, з вищенаведеного вбачається, що на правовідносини, які виникли між ОСОБА_3 та Товариством «Філдес Україна» не впливають правовідносини врегульовані зазначеними нормами СК України.
Крім того матеріалами справи підтверджено , що позивач знав про укладення такого контракту дружиною та схвалив його, оскільки 06.09. 2008 р. надав нотаріально посвідчену заяву та свою згоду дружині на укладення договору застави, предметом якого виступає отриманий за контрактом автомобіль. ( а.с. 80).
Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий - судді -