Справа №2-217/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шульга О.М.

Номер провадження 22-а/1890/20753/12 Суддя-доповідач - Литовченко Н. О.

Категорія - 99

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Литовченко Н. О.,

суддів - Ведмедь Н. І., Рибалки В. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні апеляційного суду Сумської області адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 17 червня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області

про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 17 червня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі (далі -Управління).

Зобов'язано Управління здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати належних сум за період з 01 січня 2009 р. по березень 2010 р. включно з урахуванням фактично проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Держави на користь позивача судовий збір в сумі 51 гривня.

Стягнуто з Управління на користь позивача витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 гривень.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції вірно виходив з наявності порушення прав позивача.

Колегія суддів знаходить висновок суду законним та обґрунтованим.

Позивач має статус дитини війни.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.

У 2009 році дія норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялась.

До спірних виплат за 2010 рік, як і за попередній рік, не можна застосовувати положення ст.70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", який прийнято 27 квітня 2010 року, щодо надання Кабінету Міністрів України права встановлювати розміри соціальних виплат.

Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконним актами, відповідач у 2009 році мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Оскільки питання фінансування спірних виплат не є предметом даного спору, проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обовязків виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядались, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел ПФУ, то ці доводи скарги не дають підстав для скасування чи зміни судового рішення.

Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Інші доводи апеляційної скарги не мають юридичного значення та не впливають на висновки суду по суті спору.

За таких обставин, правильними є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року по березень 2010 року включно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що по суті позовних вимог оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його скасування чи зміни в цій частині не вбачається.

Однак, вирішуючи питання відшкодування судових витрат суд помилково стягнув з управління ПФУ на користь позивача витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн., а не у передбаченому Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825) розмірі для вимог немайнового характеру - 37 грн.

Крім того, ухвлюючи рішення про стягненя з держави на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн. суд не врахував, що відповідно до Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розмір судового збору для вимог немайнового характеру -8 грн. 50 коп.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є, зокрема, правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвалене у справі рішення підлягає зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.195, 197, п.2 ч.1 ст.198, ст.ст.201, 205, 207 КАС України, Законом України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення "Закону України "Про судоустрій та статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області задовольнити частково.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 17 червня 2010 року в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області на користь ОСОБА_3 37 грн. на відшкодування судових витрат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору в сумі 8 грн. 50 коп.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий -

Судді -