АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/3753/2012 Номер провадження 22-ц/1690/3753/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Шаповал Т.В. Суддя-доповідач: Чумак О. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого -судді : Чумак О.В.

Суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

При секретарі: Мотрій С.В.

З участю:

Представника апелянта ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім"

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 вересня 2012 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним та витребування майна.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Чумак О.В., -

в с т а н о в и л а :

Позивач ТОВ «Сучасний дім»звернувся до місцевого суду до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 з позовом про визнання договору дарування недійсним та витребування майна. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 22 серпня 2011 року ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_4 договір дарування, який був нотаріально посвідчений, відповідно до умов якого подарував останній квартиру АДРЕСА_1.

Вказаний договір позивач вважає недійсним, оскільки в період з 10 серпня 2011 року по 03 квітня 2012 року в різних судових інстанціях розглядалася справа за позовом ПАТ «Полтава-Банк»до ОСОБА_3 про припинення зобов'язання та розірвання договору. Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 03.04.2012 року в зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 умов договору в частині оплати коштів за квартиру№ 60 по вул. Жовтневій, 61-а в м. Полтаві, було припинено зобов'язання та розірвано договір. Рішенням Київської районної ради від 26.04.2012 року скасовано рішення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради № 453 від 13.10.2009 року, яким було оформлено за ОСОБА_3 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1.

За таких обставин, позивач вважає, що відповідач ОСОБА_3 не мав права відчуджувати дану квартиру. А тому, просив визнати договір дарування недійсним та зобов'язати ОСОБА_4 повернути спірну квартиру.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 13 вересня 2012 року відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним та витребування майна.

В апеляційній скарзі ТОВ "Сучасний дім" просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідачі повторно в судове засідання не з»явились, про день та час розгляду справи повідомлялись, клопотань щодо відкладення слухання справи не подали.

Колегія суддів у відповідності до вимог ч. 1 ст. 305 ЦПК України, ухвалила слухання по справі проводити за наявної явки сторін, вважаючи неповажною причину неявки відповідачів у судове засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до необхідності задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового рішення з підстав, визначених п. 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України - невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.10.2009 року, виданого Управлінням житлово - комунального господарства, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 Дане свідоцтво видане на підставі Рішення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради від 13.10.2009 року.

22 серпня 2011 року ОСОБА_3 укладено договір дарування, згідно з яким останній зобов'язався безоплатно передати ОСОБА_4 у власність квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 зобов'язалася прийняти у власність спірну квартиру. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 квітня 2011 року, яке набрало законної сили, було встановлено, що відповідно до акту приймання -передачі квартири АДРЕСА_1 від 25.09.2009 року ТОВ «Сучасний дім»в особі директора ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_3 прийнав вищевказану квартиру. Акт приймання - передачі являється невід'ємною частиною Договору про спорудження об'єкта будівництва, з залученням наданих в управління коштів Фонду фінансування будівництва типу А, від 07 червня 2007 року, укладеного між Забудовником та Управителем - ПАБ «Полтава -банк»та Договору №203 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 14 вересня 2009 року укладеного між Довірителем та Управителем -ПАБ «Полтава -Банк».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення договору дарування відповідач ОСОБА_3 являвся власником спірної квартири, договір був укладений за згодою сторін та посвідчений приватним нотаріусом, тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Разом з тим колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду, оскільки він не відповідає обставинам справи.

Так, рішенням апеляційного суду Полтавської області від 03.04.2012 року по справі за позовом ПАТ «Полтава-банк»до ОСОБА_3 про припинення зобов»язання та розірвання договору, яке набрало чинності, встановлено і вказані обставини відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню, що 14.09.2009 року між ОСОБА_3 та Полтавським акціонерним банком «Полтава-банк»був укладений договір № 203 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А. Об»єктом інвестування за цим договором являлась квартира № 60 по вул. Жовтеві1, 61а в м. Полтаві загальною площею 80,2 кв.м.

Відповідно до додатку № 2 до Договору -Графіку фінансування будівництва об»єкта інвестування, будівництво якого здійснюється за адресою: 5-й житловий будинок в кварталі, обмеженому вулицями Ватутіна, Зигіна, Артема, Жовтнева в м. Полтаві, загальна вартість об»єкта інвестування 256640 грн., при цьому попередній внесок має складати 100% від загальної суми інвестування. Вказані кошти ОСОБА_3 повинен був перерахувати до 30.09.2009 року.

Згідно змісту укладеного Договору та Правил фонду фінансування будівництва виду А, передача довірителю у власність об»єкту інвестування може відбутися лише після виконання ним своїх зобов»язань за договором.

Відповідно до п. 5.29 Правил у випадку невиконання довірителем своїх зобов»язань перед управителем щодо внесення коштів до фонду, після введення об»єкта будівництва в експлуатацію управління майном припиняється.

Пунктом 5.27 Правил також передбачено, що після підписання між довірителем та забудовником акту прийому-передачі об»єкту інвестування та здійснення між довірителем та управителем остаточних розрахунків Договір вважається припиненим, а зобов»язання управителя виконаним.

Згідно довідки № 011-006/2598 від 17.01.2011 року, виданої ПАТ «Полтава-банк»ОСОБА_3, який відповідно до Договору про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А»виступає Довірителем, станом на 17.01.2012 року грошові кошти на рахунок Фонду не вносились.

В зв»язку з тим, що ОСОБА_3 належним чином не виконав умови договору та не здійснив перерахування коштів за квартиру в сумі 256 640 грн., рішенням апеляційного суду Полтавської області від 03.04.2012 року припинено зобов»язання по договору про участь у Фонді фінансування будівництва виду А № 203, укладеного 14.09.2009 року між ПАТ «Полтава-банк»та ОСОБА_3 та розірвано договір про участь у Фонді фінансування будівництва виду А № 203, укладений 14.09.2009 року між ПАТ «Полтава-Банк»та ОСОБА_3

Рішенням Київської районної в м. Полтаві ради від 26.04.2012 року рішення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради № 453 від 13.09.2009 року яким оформлено за ОСОБА_3 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 80,2 кв.м. скасоване, оскільки інвестором ОСОБА_3 кошти за побудовану квартиру не були сплачені та договір в судовому порядку розірвано.

Таким чином колегія суддів вважає, що зі скасуванням рішення виконавчого комітету Київської в м. Полтаві ради, яким оформлено за ОСОБА_3 право приватної власності, втрачаються і ті правові наслідки, які з нього випливають.

Згідно частини 1 статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов»язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

У відповідності до ст. 718 ЦК України предметом договору дарування можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі, які відповідно належать дарувальнику на праві приватної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частинами 1 та 3 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 уклав договір дарування нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1, не являючись власником даної квартири, оскільки рішення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради від 13.09.2009 року, яким оформлено за ОСОБА_3 право власності на вказану квартиру, скасоване, договір дарування є недійсним.

Відповідно частини 3 ст. 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Згідно пунктів 2.10, 2.11 Договору про спорудження об»єкту будівництва: забудови кварталу між вулицями Артема, Ватутіна, Зигіна, Жовтнева в м. Полтава від 07.06.2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім»(Забудовник) та ПАТ «Полтава-банк»(Управитель), предметом якого є врегулювання цивільно-правових відносин Сторін, пов»язаних із спорудженням об»єкта будівництва з забудовою кварталу між вулицями Артема, Ватутіна, Зигіна, Жовтнева (5-ий, 6-ий пускові комплекси) в м. Полтава, введенням його в експлуатацію, та передачею об»єкта будівництва Довірителям, до моменту передання об»єктів інвестування Довірителям, об»єднанню співвласників або експлуатуючій організації за актами приймання-передачі, зазначені об»єкти знаходяться у власності та на балансі Забудовника. Об»єкти інвестування, що не увійшли до переліку об»єктів інвестування залишаються у власності Забудовника.

Таким чином колегією суддів встановлено, що до передачі спірної квартири відповідачу ОСОБА_3, її власником являвся забудовник в особі ТОВ «Сучасний дім», який відповідно до умов Договору від 07.06.2007 року має право ставити питання про її повернення, оскільки грошові кошти за неї ні ПАТ «Полтава-банк», ні ОСОБА_3 перераховані не були, договір про участь у Фонді фінансування будівництва спірної квартири з іншим довірителем не укладався.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що відповідач ОСОБА_3 не мав права відчужувати квартиру АДРЕСА_1, оскільки належним чином не виконав умови договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 14.09.2009 року, в зв»язку з чим даний договір був розірваний та скасовано рішення про оформлення за ОСОБА_3 права власності на вказану вище квартиру, позовні вимоги ТОВ «Сучасний дім»по визнання договору дарування недійсним та витребування спірної квартири у ОСОБА_4, яка є добросовісним набувачем підлягають задоволенню.

Також відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду першої та апеляційної інстанції в сумі 4117 грн. 85 коп.

Викладені в апеляційній скарзі доводи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення заявлених вимог. Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.3,4, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім»задовольнити .

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 вересня 2012 року -скасувати.

Постановити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім»задовольнити .

Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 22.08.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 22.08.2011 року, реєстровий номер 1985.

Зобов»язати ОСОБА_4 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім» квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 судові витрати в сумі 4117 грн. 85 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Чумак О.В.

Судді: Дряниця Ю.В.

Пилипчук Л.І.

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Чумак О.В.