ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" листопада 2012 р. Справа № 5023/3083/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Кухар В.І., суддя Шутенко І.А.,
при секретарі Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача -Швець Є.І. - за довіреністю б/н від 27.09.2012р.,
відповідача -Смирнова О.С. - за довіреністю б/н від 25.07.2012р.,
розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Липковатівського аграрного коледжу (вх№3161Х/2 від 05.10.2012р.) на рішення господарського суду Харківської області від 23.08.2012р. по справі №5023/3083/12,
за позовом Нововодолазького підприємства теплових мереж, смт. Нова Водолага, Харківська область,
до Липковатівського аграрного коледжу, с. Липковатівка, Нововодолазький район, Харківська область,
про стягнення 497585,90 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.08.2012р. у справі №5023/3083/12 (суддя Савченко А.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Липковатівського Аграрного коледжу на користь Нововодолазького підприємства теплових мереж 391336,68грн. заборгованості та 8316,00грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Липковатівського аграрного коледжу на користь Державного бюджету України 1635,72грн. судового збору. В частині стягнення 106249,22грн. провадження у справі припинено відповідно до пункту 1-1 статті 80 ГПК України (т.1, а.с.118-121).
Відповідач не погодився із вказаним рішенням суду першої інстанції та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.08.2012р. про стягнення 391336,68 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його вимог та зобов'язати провести залік в сумі 391336,68 грн. до Нововодолазького підприємства теплових мереж зайво сплачених державних коштів, посилаючись на те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права (т.1, а.с.143-145).
На думку відповідача, Нововодолазьке підприємство теплових мереж повинно було провести взаємозалік грошових коштів на суму 391336,69 грн. зайво сплачених упродовж 2008-2009 років та чотирьох місяців 2010 року, що встановлено та підтверджується висновком Валківської міжрайонної Державної фінансової інспекції в Харківській області (акт №720-24/72 від 25.05.2012р.).
Апелянт зазначає, що окрім вищенаведеного, судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідач є практичним виконавцем житлово-комунальних послуг для мешканців гуртожитків і що ним у межах ведення навчальної та господарської діяльності укладено договори з надання житлово-комунальних послуг. У зв'язку з цим, на думку відповідача, оплата за вказаний період (2008-2009 роки та чотири місяці 2010 року) повинна була проводитись за тарифами для населення, а не як для бюджетної організації.
Крім того, відповідач вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, оскільки повинен був керуватись Законом України «Про ціноутворення тарифів для населення», а не загальними пунктами договору теплопостачання.
Позивач, Нововодолазьке підприємство теплових мереж, надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№8516 від 01.11.2012р.), в якому зазначив, що проти апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, зокрема, з огляду на те, що апелянтом в обґрунтування свої апеляційної скарги не наведено жодної норми чинного законодавства, яку було порушено судом першої інстанції (т.2, а.с.4-5).
Позивач зазначає, що Липковатівський аграрний коледж не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати одержаної теплової енергії за договором № 20/11 д/б від 31.01.2011р., у зв'язку з чим судом першої інстанції було правомірно стягнуто суму заборгованості у розмірі 391336,68 грн.
Доводи відповідача стосовно сплати ним протягом 2008-2009 років та 4 місяців 2010 року зайвих грошових коштів та вимоги щодо проведення заліку грошових сум, позивач вважає необґрунтованими, оскільки зазначене, по-перше, не є предметом доказування по даній справі, по-друге, протягом вказаного періоду часу договору №20/11 д/б про постачання теплової енергії, на підставі якого стягується заборгованість у даній справі, ще не існувало.
18.10.2012р. відповідач надав лист №670 від 17.10.2012р. в якому просить суд винести додаткову ухвалу про зупинення виконавчого провадження по рішенню господарського суду Харківської області від 23.08.2012р. по справі №5023/3083/12 (т.1, а.с.3).
Колегія суддів зазначає, що вказане клопотання відхиляється за необґрунтованістю, оскільки згідно норм Господарського процесуального кодексу України у господарського суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо винесення ухвали про зупинення виконавчого провадження.
Приписами Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість зупинення виконання судового рішення. Однак, у відповідності до статті 121-1 Господарського процесуального кодексу України повноваження щодо зупинення виконання рішення має виключно суд касаційної інстанції.
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 19.11.2012р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі. Представник позивача зазначив, що апеляційну скаргу апелянта вважає необґрунтованою, просив суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду - без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи учасників процесу, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
У липні 2012 року Нововодолазьке підприємство теплових мереж звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з Липковатівського аграрного коледжу на свою користь заборгованість за договором №20/11 д/б від 31.01.2011р. в сумі 497585, 90 грн. та сплачений судовій збір за розгляд справи (т.1, а.с.4-7).
16.08.2012р. позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, просив стягнути з Липковатівського аграрного коледжу на свою користь заборгованість за договором №20/11 д/б від 31.01.2011р. в сумі 391336,68 грн. (т.1, а.с.43-44).
Однак, до вищенаведеної заяви позивачем, в порушення приписів Господарського-процесуального кодексу України, не було надано доказів її надсилання відповідачу, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив у прийнятті її до розгляду.
Розглядаючи позовні вимоги по суті, колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів, 31.01.2011р. між Нововодолазьким підприємством теплових мереж (енергопостачальна організація) та Липковатівським аграрним коледжем (споживач), було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №20/11 д/б, відповідно до якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (т.1, а.с.10-12).
Порядок розрахунків визначений в розділі 6 договору, зокрема, пунктом 6.3. передбачено, що споживач (відповідач по справі) за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації (позивач по справі) вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Як встановлено колегією суддів та не заперечується сторонами по справі, договір №20/11 д/б від 31.01.2011р. підписаний уповноваженими представниками, скріплений печатками обох сторін та набув чинності у встановленому законодавством порядку.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, про те, що позивачем зобов'язання, визначені договором про постачання електричної енергії в гарячій воді, були виконані в повному обсязі, а відповідач порушив умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 497585,90 грн., що після часткового погашення склала -391336,68 грн. В частині стягнення суми заборгованості у розмірі 106219,22 грн., яка була погашена відповідачем під час розгляду даної справи, що підтверджується платіжним дорученнями №1345100 від 12.07.2012р., провадження у справі було припинено.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі договору №20/11 д/б від 31.01.2011р. здійснив відпуск теплової енергії відповідачу в оскаржуваний період з лютого 2011 року по квітень 2012 року на загальну суму 1861056,17 грн. Відповідне підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми актами про виконання робіт по відпуску теплової енергії, підписаними та скріпленими печатками обох сторін (акти № 95 від 28.02.2011р.; №110 від 31.03.2011р.; №167 від 26.04.2011р.; №256 від 31.10.2011р.; №310 від 11.11.2011р.; №364 від 30.11.2011р.; №472 від 31.12.2011р.; №22 від 31.01.2012р.; №130 від 10.02.2012р.; №184 від 29.02.2012р.; №293 від 31.03.2012р.; №347 від 23.04.2012р.), а також наданим позивачем розрахунком вартості відпущеної теплової енергії з зазначенням тарифів, які застосовувались для нарахування суми необхідної для оплати (т.2, а.с.69-78).
При цьому, колегія суддів зазначає, що факт постачання електричної енергії та виконання позивачем своїх зобов'язань самим відповідачем не заперечується.
З матеріалів справи також вбачається, що Липковатівським аграрним коледжем було здійснено оплату відпущеної теплової енергії станом на час звернення позивача до суду в загальному розмірі 1363500,26 грн., що підтверджується наданими платіжними дорученнями №460627 від 21.03.2011р.; №670213 від 18.04.2011р.; №1023338 від 31.05.2011р.; №1183224 від 24.06.2011р.; №1381888 від 21.07.2011р.; №1613841 від 25.08.2011р.; №387 від 15.09.2011р.; №1905032 від 30.09.2011р.; №1975002 від 10.10.2011р.; №2276822 від 16.11.2011р.; №2577537 від 21.12.2011р.; №2702801 від 28.12.2011р.; №615 від 30.12.2011р.; №616 від 30.12.2011р.; №159845 від 03.02.2012р.; №83 від 03.03.2012р.; №83 від 03.03.2012р.; №86 від 06.03.2012р.; №187 від 09.04.2012р.; №701160 від 17.04.2012р.; №967032 від 23.05.2012р.; №1260822 від 27.06.2012р. (т.2, а.с.79-84).
Таким чином, відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором про постачання електричної енергії №20/11 д/б від 31.01.2011р. зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої електричної енергії за рахунками на оплату за використану електричну енергію за період з лютого 2011 року по квітень 2012 року, внаслідок чого станом на 30.06.2012р. утворилась заборгованість в сумі 497585,90 грн.
Проте, як вже було зазначено вище, відповідач під час розгляду даної справи здійснив часткове погашення суми боргу у розмірі 106219,22 грн. (платіжне доручення №1345100 від 12.07.2012р.), у зв'язку з чим суд першої інстанції в цій частині правомірно припинив провадження у справі на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відсутність предмету спору.
Враховуючи викладене, заборгованість відповідача за договором №20/11 д/б від 31.01.2011р. на час прийняття оскаржуваного рішення становила 391336,68 грн., яка є до цього часу не погашеною. Будь-яких доказів на підтвердження оплати боргу за спірний період відповідач до суду не надав.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Колегія суддів зазначає, що статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зважаючи на вищенаведені положення чинного законодавства та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості відповідача за договором №20/11 д/б у розмірі 391336,68 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апелянта щодо необхідності проведення заліку в сумі 391336,68 грн. до Нововодолазького підприємства теплових мереж зайво сплачених державних коштів відхиляються колегією суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що в травні 2012 року Валківською міжрайонною державною фінансовою інспекцією проведена ревізія фінансово-господарської діяльності вищих навчальних закладів освіти І-ІV рівня акредитації, закладів професійної перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників агропромислового комплексу Мінагрополітики Липковатівського аграрного коледжу за період 2008-2011 роки, про що складений акт №720-24/72 від 25.05.2012р. (т1, а.с.67-111).
За результатами даної ревізії встановлено факт зайво сплачених грошових коштів за послуги теплопостачання у розмірі 391336,68 грн. в період з 01.01.2008р. по 01.05.2010р., що стало підставою для звернення прокурора Нововодолазького району Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Липковатівського аграрного коледжу до Нововодолазького підприємства теплових мереж про стягнення зайво сплачених грошових коштів у розмірі 391336,68 грн. (т.1, а.с.59-63).
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.09.2012р. по справі №5023/3370/12 позов прокурора задоволено, однак зазначене рішення, з огляду на приписи статті 85 Господарського процесуального кодексу України законної сили не набрало, оскільки як вбачається з наявної в матеріалах ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2012р. по справі №5023/3370/12 дане рішення оскаржено та розглядається в суді апеляційної інстанції (т.2, а.с.55, 88-95).
У відповідності до положень статті 601 Цивільного кодексу України та статті Господарського кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлених або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає безпідставними вимоги апелянта про проведення заліку грошових коштів, оскільки відповідачем не надано доказів пред'явлення позивачеві вимог про зарахування однорідних зустрічних вимог, як і не доведено правових підстав для здійснення такого зарахування.
Стосовно посилань відповідача на те, що він є практичним виконавцем житлово-комунальним послуг для населення гуртожитків та оплата за спожиту теплову енергію повинна була проводитись за тарифами для населення, а не як для бюджетної організації за період 2008-2009 роки та чотири місяці 2010 року колегія суддів зазначає наступне.
Предметом спору по даній справі №5023/3083/12 є заборгованість відповідача за договором №20/11 д/б від 31.01.2011р., що утворилась в період дії даного договору, зокрема з лютого 2011 року по квітень 2012 року, а не за вказаний в апеляційній скарзі період часу (2008-2009 роки та чотири місяці 2010 року). З огляду на вказане у колегії суддів відсутні підстави розглядати обґрунтованість застосування тарифів в інший період часу, ніж в той період, що є предметом розгляду по даній справі.
Також, колегія суддів зазначає, що заперечення відповідача щодо неправомірного стягнення суми судового збору є необґрунтованими, оскільки у відповідності до статті 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру до сплати підлягає 2% ціни позову, що від суми 497585,90 грн. становить 9951,71 грн., а отже суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача суму судового збору у належному розмірі.
З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційний скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 23.08.2012р. по справі №5023/3083/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, керуючись ст. 49, 99 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Липковатівського аграрного коледжу, с. Липковатівка, Нововодолазький район, Харківська область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 23.08.2012р. по справі №5023/3083/12 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 26.11.2012р.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
суддя В.І. Кухар
суддя І.А. Шутенко