22.10.2012
Справа № 212/11919/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2012 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі : головуючого судді Саблука С.А.,
при секретарі Храновській І.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи ОСОБА_4 про визнання права власності та виділ в натурі частки земельної ділянки,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, який мотивований тим, що ОСОБА_1, її матері ОСОБА_5, відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 963 кв. м. у межах згідно з планом, яка розташована в АДРЕСА_1, що підтверджується Державними актами на право власності на земельну ділянку серії ВН № 101425 та серії ВН №.101426 від 06 грудня 2004 року.
Вказані державні акти видані позивачці та її матері ОСОБА_5 на підставі рішення Вінницької міської ради від 21 червня 2004 р. №776 22 сесії 24 скликання, зареєстровані в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №1/3455-6 та №1-3455/2, що підтверджується витягом з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру серії ААА №423466 від 14.09.2006 р.
Цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку. Кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:02:051:0016.
Між ОСОБА_1 і матір'ю з одного боку та відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 була досягнута домовленість про порядок користування земельною ділянкою пропорційно часткам в спільній частковій власності на будинок.
У видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку ОСОБА_1 відмовили в зв'язку з тим, що не визначено розмір земельної ділянки, яка належить матері у спільній сумісній власності на землю, що стало підставоб для звернення до суду.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, проте надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, проте надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, в якій зазначили, що позовні вимоги визнають в повному обсязі.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1, її матері ОСОБА_5, відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 963 кв. м. у межах згідно з планом, яка розташована в АДРЕСА_1, що підтверджується Державними актами на право власності на земельну ділянку серії ВН № 101425 та серії ВН №.101426 від 06 грудня 2004 року.
Вказані державні акти видані позивачці та її матері ОСОБА_5 на підставі рішення Вінницької міської ради від 21 червня 2004 р. №776 22 сесії 24 скликання, зареєстровані в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №1/3455-6 та №1-3455/2, що підтверджується витягом з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру серії ААА №423466 від 14.09.2006 р.
Цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку. Кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:02:051:0016.
Між ОСОБА_1 і матір'ю з одного боку та відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 була досягнута домовленість про порядок користування земельною ділянкою пропорційно часткам в спільній частковій власності на будинок.
Матері позивачки ОСОБА_5 на підставі свідоцтва на право власності на частку в спільному майні подружжя, виданому Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою 19 вересня 1972 року за р. №4-1334 зареєстрованого в ВОООБТІ 02.10.1972 року та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.08.2010 р. та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою 19.09.1972 р. за р. №1332, зареєстрованого в ВООБТІ 22.09.1972 року в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.08.2010 р. належало 37/100 будинку.
ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою 19.09.1972 року за р. №4-1332, зареєстрованого в ВООБТІ 02.10.1972 р. та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.08.2010 р. належало 13/100 жилого будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами. ОСОБА_2 належало і належить на даний час 13/50 часток вказаного будинку, а ОСОБА_3 6/25 часток. Згідно з домовленістю про порядок користування земельною ділянкою встановили паркани.
ІНФОРМАЦІЯ_1. мати позивачки ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим відділом РАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 09.03.2006р.
Після смерті матері відрилась спадщина на 37/100 часток жилого будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та на відповідну частку земельної ділянки спільної сумісної власності загальною площею 963, кв. м., на якій розташований жилий будинок.
На 1/2 частку 37/100 часток вказаного будинку мати склала заповіт на користь онуки позивачки ОСОБА_6.
Друга половина 37/100 часток будинку та належна ОСОБА_5 частина земельної ділянки спадкувались за законом. Позивач єдиний спадкоємець першої черги ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 37/200 часток будинку, а ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 37/200 часток будинку. Свідоцтва про право на спадщину додаю.
У видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку ОСОБА_1 відмовили в зв'язку з тим, що не визначено розмір земельної ділянки, яка належить матері у спільній сумісній власності на землю. Це підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.08.2012 р. №2438/02-31.
Із кадастрового плану земельної ділянки, виготовленого Вінницькою регіональною філією Центру ДЗК відповідно до фактичного користування убачається, що позивачка з матір'ю користувались частиною земельної ділянки площею 480 кв. м., що на півтора квадратних метра менше нашої ідеальної частки в спільній сумісній власності на землю.
Із частини земельної ділянки спільної сумісної власності, яка знаходилась в користуванні позивачки з матір'ю площею 480 кв. м. кожній з них належить 240 кв. м. Отже після смерті ОСОБА_5 спадщина відкрилась на частину земельної ділянки в спільній сумісній власності площею 240 кв. м.
Оскільки позивачка з матір'ю користувались частиною земельної ділянки площею 480 кв. м., а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -користувались і користуються частиною земельної ділянки площею 483 кв. м., то при поділі земельної ділянки площею 963 кв. м. та виділенні мені в натурі частини земельної ділянки площею 480 кв. м. (240 кв. м. в порядку спадкування + 240 кв. м. належних мені на підставі державного акту на право власності на землю) їх права не порушуються.
Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності відповідно до ч. 4 ст. 89 Земельного Кодексу України мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.
Відповідно до ч. 3 ст. 89 Земельного Кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюється за договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з ч. 5 вказаної статті поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Враховуючи вищевикладене, а також визнання відповідачами вказаного позову, суд вважає ща доцільне його задовольнити.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 89, 152, 158 ЗК України, ст.ст. 10, 60, 209, 213,215, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки площею 240 кв. м. в спільній сумісній власності на землю, розташованої в АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_5, яка померла 06 березня 2006 року.
Провести поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і розташована за адресою: АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_1, в натурі частину земельної ділянки площею 480 кв. м. відповідно до кадастрового плану, розробленого Вінницькою регіональною філією Центру ДЗК в липні 2012 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: