Справа № 4-с/2517/21/2012 Провадження № 22-ц/2590/3866/2012 Головуючий у I інстанції - Зарічна Л. А.
Категорія - цивільна Доповідач - Шемець Н. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШемець Н.В.,
суддів:Губар В.С., Мамонової О.Є.,
при секретарі:Примачок Ю.О.,
за участю:представника ОСОБА_5 -ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах малолітньої ОСОБА_7 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 листопада 2012 року у справі за скаргою ОСОБА_5 в інтересах малолітньої ОСОБА_7 на дії державного виконавця,
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 листопада 2012 року, якою їй відмовлено в задоволенні скарги, та постановити ухвалу про визнання неправомірними дій заступника начальника ВДВС Прилуцького МРУЮ Власенко І.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП №26363384 від 11 травня 2011 року та скасувати зазначену постанову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала постановлена при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю окремих обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що а ні в скарзі, а ні під час розгляду справи в суді вона не зазначала про невідповідність виконавчого листа вимогам законодавства; згідно рішення суду та виконавчого листа боржником є малолітня ОСОБА_7, а в постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець самовільно зазначив боржником ОСОБА_7 в особі законного представника ОСОБА_5, що не відповідає ідентифікуючим відомостям про боржника у виконавчому документі.
Порушення прав ОСОБА_7 апелянт вбачає у тому, що донька успадкувала в силу закону нерухоме майно, щодо якого виник спір і який стосується її прав та інтересів, вона є боржником за рішенням суду, проте виходячи з положень ЦК України, за якими малолітні особи визнаються неделіктноздатними і відповідно не можуть бути суб"єктами цивільної відповідальності, самовільне включення державним виконавцем у постанову про відкриття виконавчого провадження інформації про її законного представника та проведення з цієї підстави виконавчого провадження є неправомірним.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 02 лютого 2011 року стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ „Ерсте Банк" заборгованість за кредитним договором №014/5366/2/19074 від 01 липня 2008 року у розмірі 45283,15 доларів США в межах вартості 1/2 частини спадкового майна після померлого ОСОБА_9 -АДРЕСА_1 в м. Прилуки в розмірі 140 750грн.(111-114).
Боржником у виконавчому листі 1-27/2011 від 01 березня 2011року, який виданий на підставі рішення суду, зазначена ОСОБА_7 (а.с.81).
У постанові про відкриття виконавчого провадження від 11 травня 2011 року боржником зазначена ОСОБА_7 в особі законного представника ОСОБА_5 (а.с.4).
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження прізвища, ім"я та по батькові законного представника малолітнього боржника не може бути підставою для визнання такої постанови незаконною, та в зв'язку з відсутністю належних і допустимих доказів щодо порушення прав боржника державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови.
Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів(посадових осіб)- це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів(посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню - ст.1 Закону України „Про виконавче провадження".
Згідно ст.ст.7,8 Закону „Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є, зокрема, державний виконавець, сторони, представники сторін; сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник; боржник - це фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Ч.1 ст.11 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов"язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Заявник у скарзі просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження і її неправомірність обґрунтовує посиланням на ту обставину, що державний виконавець самовільно зазначив у постанові в якості боржника не ОСОБА_7, а ОСОБА_7 в особі законного представника ОСОБА_5
Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження чітко визначені ст.26 Закону України „Про виконавче провадження", тому виходячи з положень Закону України „Про виконавче провадження" та матеріалів справи, апеляційний суд вважає, що зазначена заявником обставина не може бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
В силу ст.383 ЦПК України сторона виконавчого провадження вправі звернутись до суду зі скаргою, якщо вважає, що рішенням дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи та відповідно до ст. 10 ЦПК України при розгляді справи в суді має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На стадії винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження права боржника ОСОБА_7 тією обставиною, що державний виконавець боржником у постанові вказав ОСОБА_7 в особі її законного представника ОСОБА_5 жодним чином не порушені.
Доводи апелянта щодо неможливості виконання малолітньою ОСОБА_7 судового рішення при вирішенні державним виконавцем питання щодо відкриття виконавчого провадження за наявності судового рішення, яке набрало законної сили, не можуть взяті до уваги і бути підставою для визнання постанови неправомірною.
Крім того, згідно статті 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення, і не передбачено права суду скасовувати постанови державного виконавця, зокрема і постанови про відкриття виконавчого провадження, що згідно закону України «Про виконавче провадження» є компетенцією посадових осіб державної виконавчої служби, а не суду.
Проте, ОСОБА_5 в скарзі від 17 травня 2011 року заявила вимогу саме про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 11 травня 2011 року, а тому обраний нею спосіб захисту не ґрунтується на вимогах закону.
За викладених обставин, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують судового рішення, постановленого з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.1, 313- 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах малолітньої ОСОБА_7 відхилити.
Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: