Справа № 2515/8481/2012 Провадження № 22-ц/2590/3620/2012 Головуючий у I інстанції - Маслюк Н. В.
Категорія - цивільна Доповідач - Шемець Н. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 листопада 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШемець Н.В.,
суддів:Губар В.С., Мамонової О.Є.,
при секретарі:Примачок Ю.О.,
за участю:представника позивача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 01 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 01 жовтня 2012 року в частині задоволених вимог позивача та постановити нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.
Оскаржуваним рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_8 задоволено частково; звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним 22 серпня 2009 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - чотирикімнатну квартиру загальною площею 82,7 кв.м, житловою площею 54,2 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_7, в рахунок погашення заборгованості за договором позики грошових коштів від 22 серпня 2009 року в сумі 1 225 029 грн. 20 коп., які стягнуто за рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 08 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про стягнення суми позики; встановлено спосіб реалізації нерухомого майна - шляхом надання іпотекодержателю - ОСОБА_8 права продажу вказаного предмета іпотеки, з укладанням договору купівлі-продажу, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, з встановленням початкової ціни для подальшої реалізації 353 757 грн.; виселено ОСОБА_9 з квартири за адресою АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 19 жовтня 2012 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом порушено норми матеріального права. Апелянт зазначає, що в судовому засіданні було достовірно встановлено, що на час розгляду справи власником спірної квартири є ОСОБА_8 і саме тому відповідач, не маючи правовстановлюючого документу, не може укласти договір іпотеки. Вказана квартира придбавалась апелянтом під час шлюбу і тому вважається спільним майном подружжя, ніякої згоди на укладення договору застави дружина не надавала. Крім того, ОСОБА_7 зазначає, що суд не мав права виселяти його з квартири, оскільки Закон України „Про іпотеку" та Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року передбачає для цього наявність певних умов. Крім того, навіть якщо рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки набуде законної сили, то цим же рішенням суд не мав його права виселяти з квартири, оскільки іпотекодержатель або новий власник повинні письмово повідомити його про виселення і надати термін один місяць з дня отримання письмової вимоги на добровільне виселення і в разі невиселення може бути постановлене рішення про виселення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
По справі встановлено, що за договором позики грошових коштів від 22 серпня 2009 року ОСОБА_8 передала у власність ОСОБА_7, а ОСОБА_7 отримав у власність грошові кошти в сумі 290500 грн., що є еквівалентом суми 35000 доларів США, і зобов'язувався їх повернути в строк - 22 грудня 2009 року зі сплатою за користування 5% в місяць від суми позики; у разі несплати проценти нараховуються в розмірі 10% від суми позики (а.с.5).
В той же день між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 в м.Чернігові (а.с.9-10).
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 08 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 16 лютого 2012 року, стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 суму заборгованості за договором позики від 22 серпня 2009 року - 1 225 029 грн. 20 коп.(7-8, 81-84).
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 15 березня 2012 року визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 в м.Чернігові, укладений 22 серпня 2009 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 удаваним; визнано, що 22 серпня 2009 року між сторонами фактично укладено договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 в іпотеку зазначену квартиру в забезпечення виконання зобов'язань за договором позики від 22 серпня 2009 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7.(а.с.13-14).
Заборона відчуження даної квартири накладена нотаріусом 20 квітня 2012 року, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна (а.с.16).
Заставлене майно внесено нотаріусом до Державного реєстру іпотек 20 квітня 2012 року, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек(а.с.15).
Згідно повідомлення КП Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації від 28 листопада 2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 в м.Чернігові зареєстровано за ОСОБА_7
Оцінка вартості спірної квартири в сумі 353 757грн. підтверджується звітом №120620 про проведення незалежної оцінки вартості нерухомості, виконаної ЧОТАПБ станом на 20 червня 2012 року (а.с.24-36).
Задовольняючи вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на 01 жовтня 2012 року ОСОБА_7 не здійснено жодних заходів щодо погашення наявної заборгованості перед позивачем, тобто, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором позики, які забезпечені іпотекою, тому вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості є правомірними і підлягають задоволенню.
Щодо виселення, то суд першої інстанції виходив з того, що позивач направила відповідачу вимогу про добровільне звільнення житлового приміщення, яка отримана відповідачем 21 червня 2012 року, проте він в добровільному порядку відмовляється від виселення з квартири, що є предметом іпотеки та підлягає зверненню стягнення в рахунок погашення заборгованості за договором позики, тому вимога позивача про виселення є обгрунтованою.
Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 3 Закону України „Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Взаємні права і обов"язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов"язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.
За змістом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частинами 1,3 ст. 33 Закону України „Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Доводи апелянта про те, що власником спірної квартири є ОСОБА_8, про відсутність нотаріально посвідченого договору застави між сторонами, про відсутність згоди ОСОБА_11 на укладення договору застави, виходячи зі встановлених судом обставин справи, наявних матеріалів справи, вищевикладених правових норм, що регламентують спірні правовідносини, не узгоджуються з вищевикладеним і не є підставами для скасування судового рішення.
При вирішенні питання про виселення ОСОБА_7 зі спірної квартири, апеляційний суд враховує наступне.
Ч.2 ст.39 Закону України „Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Згідно з .ч. 1 ст.40 Закону України „Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.
Згідно з ч.4 ст.9, ст.109 ЖК України, ст.ст.39-40 Закону України „Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.
При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання зазначених вимог Закону ОСОБА_8 14 червня 2012 року направила ОСОБА_7 вимогу про виселення, яку він отримав 21 червня 2012 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, оригінал якого оглянутий судами, а копія долучена до матеріалів справи (а.с.39-40).
Оскільки на час ухвалення судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки вимога іпотекодержателя про виселення відповідачем не виконана, суд першої інстанції вірно задовольнив цю вимогу позивача.
Доводи апеляційної скарги щодо задоволення судом цієї частини позовних вимог не узгоджуються з вимогами законодавства з питання виселення мешканців з житлового приміщення, що є предметом іпотеки.
Доводи апелянта про те, що суд взагалі мав залишити позовну заяву без розгляду є неправомірними і не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, є законним та обгрунтованим, і правові підстави для його скасування в частині, що оскаржується, відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 01 жовтня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: