АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/11476/12 Справа № 0432/1910/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Курочкіна О.М. Доповідач - Слоквенко Г.П.

Категорія 37

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2012 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого -Слоквенко Г.П.

Суддів: -Басуєвої Т.А., Демченко Е.Л.

При секретарі -Синенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_5 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення від права на спадкування,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення від права на спадкування відмовлено.

В апеляційних скаргах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять скасувати рішення суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення від права на спадкування.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 59 років в с. Самарське Петропавлівського району Дніпропетровської області є батьком відповідачки, а також братом позивачки. Суд не знайшов підстав для усунення від права на спадкування за законом відповідачки, та не встановив фактів ухиляння від допомоги спадкодавцеві. На погляд суду померлий на власний розсуд забезпечив собі відповідний догляд. Бажання померлого бачити доньку і прохання до відповідачки прийти до батька, було висловлено не потребою забезпечити будь-який догляд за ним, а лише потребою спілкування. Померлим опікувались, він своєчасно та в повному обсязі отримував необхідний догляд та допомогу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд взяв до уваги, що на час хвороби і смерті ОСОБА_7, відповідачка мала на утриманні двох малолітніх дітей, не мала роботи і засобів для існування, тож допомогти матеріально фактично не мала можливості. Стороною позивача не доведено факт ухилення від надання допомоги спадкодавцеві, оскільки до відповідачки не звертатись з проханням надання допомоги, а за батьком здійснювався постійний догляд.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

При винесенні рішення, суд врахував вимоги ч. 5 ст. 1224 ЦК України яка передбачає, що особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцю, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Виходячи зі змісту даної норми закону усунення особи від спадкування є формою цивільно-правової відповідальності спадкоємця, який маючи достатню можливість для надання підтримки спадкодавцю та будучи повідомленим про її необхідність, умисно ухилявся від її надання. Тому суд не може врахувати якості належної підстави для скасування рішення та задоволення позову посилання представника позивачки на доведеність умислу у діях відповідачки, що до її ухилення від надання допомоги спадкодавцеві.

Із врахуванням цих обставин, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що взаємовідносини відповідачки та батька, не були достатньо довірливими та постійними, але достатніх підстав для застосування правових наслідків, передбачених ч. 5 ст. 1224 ЦК України, у спірних правовідносинах суд не вбачав. Суд також прийняв до уваги, що незважаючи на обставини, які мали місце, спадкодавець не позбавив відповідачку права на спадкування, склавши заповіт тільки на частину майна, а отже немає достатніх підстав вважати, що у спадкодавця існувала критична потреба у допомозі доньки.

Таким чином, доводи апеляційних скарг про те, що суд не врахував всіх обставин справи, а також вимог законодавства є безпідставними.

Позивачка та її представник не надали суду належних та достовірних доказів про те, що відповідачка ухилялася від надання допомоги спадкодавцю, який перебував на лікуванні у зв'язку із захворюванням. Сама відповідачка заперечує факт ухилення від надання допомоги та вказує на те, що із таким проханням батько до неї не звертався. Не може бути підставою для усунення відповідачки від спадкування і та обставина, що відповідачка не спілкувалася з батьком, оскільки вона сама по собі не свідчить про ухилення відповідачки від надання допомоги спадкодавцеві. А тому немає достатніх підстав, передбачених ч. 5 ст. 1224 ЦК України, для задоволення позову.

Таким чином, оскільки рішення суду відповідає вимогам законодавства та встановленим обставинам у справі відсутні підстави, передбачені ст. 309 ЦПК України для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляції, зазначені ОСОБА_5 та її представником про неналежну оцінку доказів -показів свідків та обставин по справі, необґрунтовані та зводиться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - відхиленню.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: