Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/490/2177/12 Головуючий у 1 й інстанції - Свідерська Т.А.

Справа № 403/9060/12 Доповідач - Дрибас Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді -Дрибаса Л.І.

суддів -Бровченко Л.В., Коваленко В.Д.

за участю прокурора -Заворотної О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2012 року, -

В с т а н о в и л а:

Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2012 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий, -

засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 судові витрати, за проведення експертиз волокняних матеріалів, на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області,- 940 грн. 80 коп., та за проведення дактилоскопічної та трассологічної екпертиз - 588 грн. 24 коп.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він, 17 березня 2012 року, приблизно о 22.00 годині, в квартирі АДРЕСА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, наніс своїй співмешканці ОСОБА_3 не менше 5-7 ударів руками по обом щокам, від чого вона впала на підлогу, після чого ОСОБА_2 ногами наніс їй не менше 10-12 ударів по голові та тілу. Вказаними діями ОСОБА_2 завдав потерпілій тяжкі тілесні ушкодження у виді численних саден, забійних ран, синців, крововиливів, закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалась переломами кісток черепу та крововиливами під м'які мозкові оболонки та у речовину головного мозку, - від яких настала смерть потерпілої.

В апеляції засуджений просить вирок суду змінити, застосувати до нього ст. 69 КК України і призначити більш м'яке покарання. Вказує, що слідчий, на досудовому слідстві, застосовував до нього фізичний і психологічний тиск, через що він підписував протоколи слідчих дій не читаючи їх. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому, що у нього не було умислу завдати смерть потерпілій, що вона сама спровокувала конфлікт, крім того не встановлений корисливий мотив його дій, що, на його думку, виключає склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. При призначені покарання суд не врахував, що він раніше не судимий, має на своєму утриманні малолітню доньку, що його мати, похилого віку, потребує піклування, - і призначив йому занадто суворе покарання.

Розглянувши апеляцію, вислухавши думку прокурора, який вважав, що апеляція засудженого є необґрунтованою і задоволенню не підлягає, дослідивши матеріали справи в межах поданої апеляції, обговоривши доводи, які викладені в апеляції та в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини злочину, і вони не оскаржуються в апеляції, та зробив обґрунтований висновок про доведеність вини засудженого в умисному протиправному спричиненні смерті іншій людині. Вина засудженого в скоєнні зазначеного у вироку злочину підтверджується зібраними по справі та ретельно дослідженими в судовому засіданні доказами. Кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 115 КК України є правильною.

Всі докази, зазначені у вироку, є допустимі, належні, достовірні і достатні для встановлення об'єктивної істини по справі і правильного його вирішення.

Доводи засудженого про те, що він не хотів завдати смерть потерпілій, колегія суддів розцінює як безпідставні і такі, що спростовуються матеріалами справи. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 наніс не менше 5-7 ударів руками по щокам потерпілої, а коли вона впала на підлогу, ногами наніс їй не менше 10-12 ударів по голові і тулубу, що підтверджується показаннями самого засудженого під час судового слідства (т.2 а.с.139-140), протоколом відтворення обстановки і обставин події (т.2 а.с. 3-14), згідно якому ОСОБА_2, в присутності понятих та експерта розказав та показав механізм нанесення потерпілій тілесних ушкоджень, висновками додаткової судово-медичної експертизи, згідно яких тілесні ушкодження у виді перелому кісток черепу могли виникнути при вказаних засудженим обставинах (т.2 а.с. 23-24).

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно врахував кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, які спричинені потерпілій і обґрунтовано прийшов до висновку про наявність у засудженого прямого умислу на вбивство потерпілої.

Вказівки засудженого, що не встановлено обов'зковий корисний мотив злочину, колегія суддів розцінює як безпідставні, оскільки корисний мотив не є обов'язковою кваліфікуючою ознакою складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Доводи засудженого, що на досудовому слідстві до нього застосовували фізичний і психічний тиск, не відповідають фактичним обставинам справи. Як вбачається із протоколу судового засідання, показання в протоколах відтворення обстановки і обставин події, додаткового допиту підозрюваного, допиту обвинуваченого, він підтвердив в судовому засіданні і зазначив, що говорив правду та давав показання добровільно (т.2 а.с. 132, 133).

Покарання засудженому призначене відповідно до ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, даних про особу засудженого, в тому числі й тих, на які він посилається в своїй апеляції: що він раніше не судимий, має неповнолітню доньку, за місцем проживання характеризується задовільно; а також обставин, що обтяжують покарання, до яких суд відніс скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння. Обставин, пом'якшуючих покарання, судом не встановлено.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму...

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано призначив ОСОБА_2 покарання в межах санкції закону, яке є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Підстав для застосування до ОСОБА_2 ст. 69 КК України і призначення йому більш м'якого покарання колегія суддів не вбачає.

На підставі вищенаведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 р.) та п.11, 15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2012 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Судді апеляційного суду: