19.11.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-2790-1760/2012 р. Головуючий
у 1 інстанції Кукурекін К.В.
Категорія 34 Доповідач апеляційної
інстанції Колбіна Т.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Колбіної Т.П.
суддів - Сундукова В.М., Козуб О.В.,
при секретарі - Марушевській Т.В.,
за участю представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, представника ВАТ «НАСК «Оранта» - Автомонова Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 05 грудня 2011 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ВАТ «НАСК «Оранта» про захист прав споживачів, та вточнивши вимоги протягом розгляду справи просила стягнути з відповідача на її користь у відшкодування матеріального збитку суму в розмірі 9263,79 грн., пені в розмірі 4835,11 грн. та 2500,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Вимоги позову мотивовані тим, що 16.04.2009 р. відбулася дорожньо-транспортна подія за її участю, у результаті якої транспортний засіб «Daewoo Lanos», держ.номер НОМЕР_2, що належить позивачці, та «Инфинити», держ.номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, отримали пошкодження. Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 08.05.2009 р. ОСОБА_6 притягнутий до адміністративної відповідальності. Розмір збитків, заподіяних автомобілю позивача, склав 26316,77 грн., шкода здоров'ю заподіяна на суму 1950,16 грн., крім того позивач вказує, що нею понесені витрати на проведення експертизи в розмірі 985,0 грн. та 150,0 грн., загальний розмір збитків склав 29401,93 грн., з яких страховою компанією відшкодовано лише 20138,14 грн. В результаті протиправної поведінки відповідача та відмовою в добровільному відшкодуванні суми збитків позивачу спричинена моральна шкода.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 05 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, просить рішення суду скасувати з підстав ухвалення судом рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди зі страхової компанії суд послався на те, що відповідач не винний в скоєнні ДТП, а тому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою повинна сплатити особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність. Вказує також, що відшкодування збитків проведено відповідачем в установленому законом порядку, тому вимоги щодо стягнення пені та моральної шкоди також не підлягають задоволенню.
Однак погодитись з такими висновками суду не може колегія суддів, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та вимогах закону.
Судом встановлено,що 16 квітня 2009 року в м. Севастополі відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «Daewoo Lanos», держ.номер НОМЕР_2, що належить позивачці. Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 08.05.2009 року ОСОБА_6 притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення п.12.3 Правил дорожнього руху.(арк.с.7)Судом також встановлено, що цивільна відповідальність ОСОБА_6, власника автомобіля, на випадок завдання шкоди третім особам була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта» (арк.с.82).
Згідно зі ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, обчислені в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до положень ст.34.1 Закону, страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місця знаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розмірів збитків.
Згідно зі ст.34.2 Закону, якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явились, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.
Матеріалами справи підтверджується, що страховою компанією був направлений аварійний комісар для встановлення причин та обставин настання страхового випадку та визначення розміру збитків. Відповідно до висновку №611 від 26.06.2009 р. по страховій оцінці матеріальної шкоди, що спричинена пошкодженням транспортного засобу «Daewoo Lanos», держ.номер НОМЕР_2, страхових актів розрахунків розміру страхових відшкодувань, спричинених майну та здоров'ю склали відповідно 18204 грн.98 коп. та 1783 грн.16 коп. (арк.с.70-75,83-96).
ВАТ НАСК «Оранта» сплатило позивачу 18204,98 грн. та 1783,16 грн.(сума збитку без врахування податку на додану вартість) згідно із зазначеним висновком техніко-аварійного комісара.
У позовній заяві та апеляційній скарзі позивач в обґрунтування суми збитку, яка належить виплаті, посилається на звіт авто-товарознавчого дослідження від 05.06.2009 р. (арк.с.103) ,складений СПД-ФЛ ОСОБА_7, за яким вартість відновлювальних робіт з урахуванням зносу становить 26563,52 грн. Проте, незважаючи на розбіжність вартості ремонтних робіт, та роз'яснення про можливість заявлення клопотання про призначення експертизи, відповідно до ст.10 ч.4 ЦПК України, позивач не заявив у суді клопотання про проведення авто-товарознавчої експертизи.
З урахуванням наведеного,колегія суддів приходить до висновку про те,що ВАТ НАСК «Оранта» було у встановленому законом порядку проведено автотоварознавче дослідження пошкодженого автомобіля, визначено суму збитків та виплачене страхове відшкодування, а тому в задоволенні позову про стягнення з відповідача відшкодувань, спричинених майну та здоров'ю в сумі 7937,02 грн., слід відмовити.
Доводи позивача про необхідність застосування до виниклих правовідносин вимог Закону України «Про захист прав споживачів» (Закон № 1023-ХII) колегія не приймає до уваги, оскільки даний Закон регулює правовідносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон № 1961-IУ) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров»ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Відповідно, Закон № 1023-II не може поширюватися на правовідносини, що випливають із Закону № 1961-IV.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо незаконності рішення в частині відмови в задоволенні позову про стягнення пені та моральної шкоди з наступних підстав.
Відповідно до ст.37.1 та 37.2 Закону № 1961-IV (на час виникнення правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст.35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
З матеріалів справи вбачається, що з заявою про виплату страхового відшкодування позивач звернулась до ВАТ НАСК «Оранта» 10.06.09 р. (арк.с.8), страхове відшкодування виплачено 24.12.2009 р.
Таким чином відповідачем порушені строки виплати страхового відшкодування та з нього підлягає стягненню пеня в розмірі 989,36 коп., згідно з розрахунком суми пені, наданої позивачем за період з 10.07.2009 р. по 24.12.2009 р.(арк.с.155),з яким погоджується колегія суддів.
Доводи відповідача про те, що затримка в виплаті страхового відшкодування викликана несвоєчасним наданням документів ОСОБА_6, що підтверджується листами (арк.с.9,76,77,78,79), колегія вважає такими, що не впливають на вимоги позивача про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до ст.23 Закону № 1961-IV (відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров»ю потерпілого) шкодою, заподіяною життю та здоров»ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода ( в тому числі моральна шкода), пов'язана: з лікуванням потерпілого, з тимчасовою втратою працездатності потерпілого, із стійкою втратою працездатності потерпілим, із смертю потерпілого.
З позовної заяви вбачається, що вимоги щодо відшкодування моральної шкоди позивач пов'язує з спричиненням ушкодження здоров'ю та лікуванням.
Враховуючи викладене, ступень отриманих тілесних ушкоджень, час перебування на лікуванні, колегія вважає,що вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню та на користь позивача підлягає стягненню 1000 гривень.
Розглядаючи справу суд першої інстанції не врахував зазначені норми матеріального права і не встановив обставини, які відповідно до цих правовідносин є предметом доказування, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
У відповідності з ч.3 ст.88 ЦПК України , якщо позивача, на корить якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 при зверненні до суду з позовом судовий збір не сплачений.
У зв'язку з наведеним та частковим задоволенням позову відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню з відповідача судовий збір в сумі 231,60 грн.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 05 грудня 2011 р.- скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_3 до ВАТ НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_3 пеню в сумі 989,36 грн. та моральну шкоду в сумі 1000 гривень, всього - 1989,36 гривень (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 36 коп.).
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з ВАТ НАСК «Оранта» на користь держави судовий збір в сумі 231,60 грн.
Рішення набирає законної чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: /підпис/ Т.П. Колбіна
Судді: /підпис/ В.М. Сундуков
/підпис/ О.В. Козуб
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя Т.П. Колбіна