УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/8052/2012Головуючий суду першої інстанції:Тонкоголосюк О.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Е. В.

"27" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіФілатової Є.В.

СуддівЛюбобратцевої Н.І. Харченко І.О.

При секретаріПостіковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_7 про розстрочку виконання заочного рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2011 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року ОСОБА_7 звернулася із заявою, в якій просила розстрочити виконання рішення про стягнення з неї боргу в сумі 1065941,95грн. на 36 місяців зі сплатою рівними частками по 26781,17грн. щомісячно, посилаючись на те, що вона є пенсіонеркою, часто хворіє, одноразово виплатити зазначену суму вона не може в силу свого похилого віку та матеріального становища.

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2012 року в задоволенні заяви ОСОБА_7 відмовленою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу та постановити нову, про задоволення заяви, посилаючись на те, що суд, розглянувши справу за відсутністю заявниці, яка зверталася із заявою про відкладення справи, суд неповно дослідив фактичні обставини, не врахував дійсного матеріального становища ОСОБА_7, сімейні труднощі, скрутні фінансові умови.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

По справі встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 09.08.2011р. позовні вимоги ПАТ «Дельта банк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованість в розмірі 1064121,95 грн., судові витрати по сплаті судового збору 1 700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., а всього 1065941,95 грн.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявністю обставин, що ускладняють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ. Із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання. Згідно ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. А відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

За роз'ясненням у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відмовляючи у задоволенні вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції, правильно виходив з того, що обставини, на які посилалася заявниця, існували на момент виникнення боргу і ухвалення рішення про його стягнення, а тому вони не можуть бути розцінені як виняткові випадки. Судам не встановлено та апелянтом не наведено обставин, які унеможливлюють виконання або ускладнюють виконання судового рішення.

До того ж, щомісячні платежі, які просить встановити ОСОБА_7, також носять характер періодичних, проте даних щодо внесення позивачкою таких сум у минулий період немає. Як встановлено судом першої інстанції боржник за весь період заборгованості, не вживав будь-яких заходів на виконання рішення. За таких обставин розстрочка виконання рішення неможлива та може суттєво порушити права кредитора.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що висновки суду про відсутність правових підстав для розстрочки виконання судового рішення, відповідають фактичним обставинам та не суперечать процесуальному закону, підстав для виконання рішення немає.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суд першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ст. 312 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити; ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: