РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/6953/2012Головуючий суду першої інстанції:Деменок С.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Е. В.

РІШЕННЯ

"27" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіФілатової Є.В.

СуддівЛюбобратцевої Н.І. Харченко І.О.

При секретаріПостіковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 року ПАТ «Сведбанк» звернулось з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В остаточному варіанті вимог, позивач просив звернути стягнення на предмети іпотеки (за договором іпотеки від 12 серпня 2008 року за реєстровим номером 4684), а саме: на житловий будинок з надвірними спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0645 га за вказаною адресою, що належить на праві власності майновому поручителю ОСОБА_8 в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту №1101/0808/88/226 від 12 серпня 2008 року в сумі 120 016,52 доларів США, що еквівалентно 958 895,99 грн., для задоволення вимог ПАТ «Сведбанк», шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах, за ціною не нижче ринкової вартості нерухомого майна, визначеною попередньою оцінкою незалежним експертом - суб'єктом оціночної діяльності; стягнути солідарно з відповідачів на його користь витрати по сплаті судового збору 1 820,00 грн.

Вимоги мотивовані тим, що 12.08.2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_7 укладено кредитний договір №1101/0808/88/226, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 100 000 доларів США строком до 11.08.2018 року, позичальник зобов'язався повернути кошти у вигляді кредиту, сплатити проценти за користування кредиту, неустойку, відшкодувати збитки у разі їх виникнення та виконати зобов'язання у повному обсязі та в строк, передбачений договором. Оскільки відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, у нього виникла заборгованість станом на 02.02.2012 року в сумі 958 895 грн. 99 коп., що еквівалентна 120 016,52 доларів США та складається: із заборгованості за кредитом 745 104 грн. 40 коп., що еквівалентно 93 258,12 доларів США, заборгованості за процентами 126 276 грн. 09 коп., що еквівалентно 15 804,86 доларів США, пені 87 515 грн. 50 коп., що еквівалентно 10 953,54 доларів США.

Зобов'язання позичальника перед банком забезпечено порукою ОСОБА_8, згідно договору поруки від 12.08.2008 року №1101/0808/88/226-Р-1.

12.08.2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_8 укладено договір іпотеки, на забезпечення виконання зобов'язань за договором в іпотеку банку надано: житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку площею 0,0645 га, які належать ОСОБА_8 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач звертався до відповідачів з письмовими вимогами про погашення заборгованості за кредитним договором, попереджав про можливість звернення стягнення на заставлене майно, однак відповідачі будь-яких заходів щодо повернення кредиту не вживають.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2012 року позов ПАТ «Сведбанк» задоволено; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1101/0808/88/226, укладеним 12.08.2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_7 в розмірі 958 895 грн. 99 коп., що еквівалентна 120 016, 52 доларів США, яка складається: заборгованість за кредитом 745 104 грн. 40 коп., що еквівалентно 93 258,12 доларів США, заборгованість за процентами 126 276 грн. 09 коп., що еквівалентно 15 804,86 доларів США, пені 87 515 грн. 50 коп. що еквівалентно 10 953,54 доларів США звернено стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0645 га в м. Сімферополі, пров. Соколиний, 5, які належать ОСОБА_8, шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах з початковою ціною предмета іпотеки 1 249 186 грн.; стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ «Сведбанк» судові витрати 910 грн.; стягнуто з ОСОБА_8 на користь ПАТ «Сведбанк» судові витрати 910 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, ОСОБА_8, просять скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Зазначають, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянти визнають порушення умов кредитного договору, проте вважають, що відповідач не має права вимоги дострокового виконання зобов'язань через порушення процедури попереднього вручення вимоги. Відповідачі незгодні з сумою стягнення. На їх думку, розрахунки банку, які покладені у підставу рішення є сумнівними, а у клопотанні про призначення бухгалтерської експертизи суд необґрунтовано відмовив. Вимагаючи дострокового повернення кредиту, банк по суті змінив договір, що за правилами ст.559 ЦК України припиняє договір поруки. Кредитор пропустив 6 місячний строк для пред'явлення вимог до поручителя. Крім того, резолютивна частина рішення не відповідає вимогам ст. 39 Закону «Про іпотеку» в частині визначення початкової ціни продажу предмету іпотеки.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Зі справи та тексту апеляційної скарги відповідачі не спростовують наявності заборгованості за кредитним договором, самого договору та угод на забезпечення виконання кредитних зобов'язань (поруки та застави).

Визначаючи розмір заборгованості, суд виходив з розрахунків, наданих позивачем. Колегія погоджується з цим та не може взяти до уваги заперечень апелянтів, як голослівних та не підтверджених будь-якими доказами. Відповідачі не представили власних розрахунків, не зазначили в чому полягає помилковість розрахунків банку. Будучі належно сповіщеними та ознайомившись в особі представника з матеріалами справи, апелянти не заявили клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи з приводу визначення розміру заборгованості. За таких обставин, колегія не зважає на довід апеляційної скарги про неповноту дослідження обставин справи та недоведеність суми боргу.

Відповідно д ч.2 ст.1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України. Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України у п. 29 Постанови №5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», передбачене ст.1050 ЦК України право кредитора вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишається, є самостійним. Реалізація такого права жодним чином не залежить від пред'явлення кредитором вимог про розірвання кредитного договору відповідно до положення ст.651 України, не свідчить про зміну умов договору у розумінні ст.652 ЦК України, тому не може бути підставою для розірвання договору поруки. Доводи апеляційної скарги в цій частині обумовлені помилковим тлумаченням ст.559 ЦК України.

Колегія не може погодитися і з доводом про порушення судом вимог ч. 10 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», положень п. 3.8 - 3.9 кредитного договору та п. 15 договору іпотеки від 12.08.2008 року, які надають право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки за попереднім повідомленням боржника та іпотекодавця про необхідність усунути порушення.

На арк.18-21,99-101 містяться докази надіслання позивачем вимог про погашення заборгованості за кредитним договором. Твердження апелянтів про те, що вони не отримали попередження, суперечать зазначеним доказам. Крім того, за роз'ясненням Вищого спеціалізованого суду України у п.37 тої же постанові пленуму невиконання вимог ст.35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у буд-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням ст.124 Конституції України.

Разом з тим, довід апеляційної скарги про те, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог ст.39 Закону України «Про іпотеку» є обґрунтованим. Відповідно до цієї норми та п. 4 ст.215 ЦП України в резолютивній частині рішення має бути зазначено загальний розмір боргу та його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмету іпотеки, спосіб реалізації предмета іпотеки та його початкова ціна для подальшої реалізації. При цьому суд зазначає, що вона встановлюється на рівні, нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна підчас виконавчих дій. З урахуванням цих вимог резолютивну частину рішення суду першої інстанції слід уточнити.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 316 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити частково, резолютивну частину рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2012 року змінити, зазначивши, що стягнення звернено на предмет іпотеки шляхом реалізації предмети іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні ринкової вартості нерухомого майна, визначеної незалежним оцінювачем, але не менш ціни предметів іпотеки, зазначеної в договорі іпотеки 1 249 186 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: