УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/7973/2012Головуючий суду першої інстанції:Дахневич О.Д.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Е. В.

"27" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіФілатової Є.В.

СуддівЛюбобратцевої Н.І. Харченко І.О.

При секретаріПостіковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплопостачання» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2012 року ТОВ «Кримтеплопостачання» звернулось з позовом до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за теплову енергію.

Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_7 є споживачем теплової енергії, якою користується у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1, яку надає Сакський підрозділ ТОВ «Кримтеплопостачання». Взяті на себе зобов'язання з надання послуг по централізованому постачанню теплової енергії у вигляді опалення та гарячого водопостачання, позивач виконує у повному обсязі, проте відповідач послуги не оплачує, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.04.2011 року по 01.11.2011 року в розмірі 1 929 грн. 34 коп.

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2012 року позов ТОВ ««Кримтеплопостачання» про стягнення заборгованості задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_7 на користь ТОВ ««Кримтеплопостачання» заборгованість за теплову енергію 1 424 грн. 03 коп. та судові витрати в розмірі 158 грн. 39 коп.; в іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, про відмову у позові. Вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, судом першої інстанції не враховано, що вона не є споживачем теплової енергії, яку надає ТОВ «Кримтеплопостачання», оскільки колишній власник квартири ОСОБА_8 відмовився від послуг. Актом від 22.04.2011 року представниками КП «Сакське ЖЕО» зафіксовано факт відключення квартири АДРЕСА_1 від мережі центрального опалення. Апелянт має автономне опалювання. Договір про надання послуг опалення між сторонами не укладався у зв'язку з відсутності послуги. Суд не врахував п. 32 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 30.12.1997 р. №1497, за яким споживач має право на несплату вартості не наданих послуг з централізованого опалення. Апелянт вважає, що оскільки вона не споживала теплову енергію, відсутні підстави для стягнення заборгованості по її оплаті за спірний період на підставі ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом правильно встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу надання та споживання теплової енергії, які, крім норм Цивільного кодексу України та закону "Про захист прав споживачів", регулюються галузевими підзаконними нормативними актами та умовами договору.

Зі справи вбачається, що відповідачка з квітня 2011р. є власником квартирі АДРЕСА_1, який опалюється та забезпечується гарячою водою позивачем. Зазначені обставини підтверджується лицевим рахунком НОМЕР_1, копіями договору купівлі-продажу квартири, витягом з Державного реєстру правочинів та не заперечується відповідачкою (а.с. 30-31, 32).

Посилання апелянта на відсутність між нею та ТОВ «Кримтеплопостачання» договірних відносин не є підставою у відмови в позові, оскільки на підставі ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки в праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження майна, у сплаті податків, зборів, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними зі спільним майном.

Довід про порушення п. 32 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 30.12.1997 р. №1497 не заслуговує на увагу, оскільки в ньому йдеться про зменшення (звільнення) від сплати за послугу у зв'язку з її неякісністю або непостачанням. Таких обставин по справі не встановлено. Будинок опалюється, даних про невиконання зобов'язань позивачем не надано.

З пояснень відповідачки та матеріалів справи вбачається, що квартира відповідачки не опалюється в наслідок самовільного відключення від загальної системи опалювання. Акт ЖЕО від 22.04.2011 року підтверджує лише факт самовільного відключення, але не є підставою для звільнення відповідачки від обов'язків, передбачених ст. 260 ЦК України.

Процедура відключення квартир окремих абонентів від опалювання передбачена Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. №4. Відповідно до цього порядку відключення окремих житлових приміщень провадиться за попередньою процедурою узгодження, розробки проекту та технічних умов на підставі рішення міжвідомчої комісії при виконкомі (п.2.1-2.4). Згідно п.2.5 відключення від тепломережі здійснюється монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робот складається акт, який у десятиденний строк подається заявником до Комісії на затвердження (п.2.6). Лише після проходження цієї процедури на черговому засідання Комісії переглядаються умови договору (п.2.7) та здійснюється відключення абонента.

Ані відповідачка, ані попередній власник не дотрималися зазначеного Порядку та законного відключення квартири від централізованої системи опалення.

Зі справи вбачається, що ОСОБА_7 лише 14.09.2012 року звернулася до Сакського міської ради з приводу отримання дозволу на відключення від тепломереж (а.с. 51). Проте позитивного висновку комісії не отримала дотепер.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення оплати за теплопостачання за період з моменту покупки ОСОБА_7 квартири є обґрунтованими та правильно задоволені судом першої інстанції.

Розрахунок суми заборгованості за період з 26.04.2011 року по 30 квітня 2011 року, в розмірі 1424 грн. 03 коп. апелянтом не оспорюється.

Підстав для скасування рішення немає.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, 308 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити; рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: