АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
_________________________
Справа № 22-15499/12 р. Головуючий в 1 інстанції - Новак А.В.
Доповідач - Усик Г. І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2012 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Усик Г.І.
суддів - Нежури В.А., Соколової В.В.
при секретарі - Штефюк М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 20 вересня 2012 р. у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києв Качури Л.В.
в с т а н о в и л а:
У вересні 2012 р. ОСОБА_2 звернулася з скаргою на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києв Качури Л.В., посилаючись на те, що 04.09.2012 р. ним незаконно було складено акт опису та арешту майна: квартири АДРЕСА_1, оскільки зазначена квартира є предметом договору іпотеки №288-11/08-2005П від 02.08.2005 р. та договору іпотеки 2-ої черги №2510-б від 20.03.2007 р.
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 20.09.2012 р. в задоволенні скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати зазначену ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити її скаргу в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Зазначала, що суд не прийняв до уваги те, що наявність в матеріалах справи копій договорів іпотеки, відповідно до яких квартира АДРЕСА_1 у м. Києві є предметом іпотеки, та що згідно ч.8 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку», а також те, що відповідно до ст.33 цього Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
На обґрунтування своїх доводів також посилалась на правову позицію, викладену у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №648/0/4-12 від 15.05.2012 р. про те, що згідно постанови Верховного суду України від 15.02.2012 р. у справі №6-94 цс 11державний виконавець правомірно повернув виконавчий документ із підстав передбачених ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє майно, на яке державним виконавцем може бути звернуто стягнення при виконанні рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, а наявний у нього на праві власності садовий будинок є предметом іпотеки, на який приватним нотаріусом накладено заборону відчуження на підставі договору іпотеки, укладеного між банком та позичальником (боржником).
В судове засідання ОСОБА_2. та представник ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.06.2011 р. старшим державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ у м.Києві Качурою Л.В. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2-1409, виданим 18.04.2011 р. Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2. на користь АКІБ «Укрсиббанк» заборгованості у розмірі 1 515 078,77 грн.
04.09.2012 р. старшим державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві Качурою Л.В. було проведено опис майна боржника - ОСОБА_2. та накладено на нього арешт, про що складено відповідний акт.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_2., суд першої інстанції правильно виходив з того, що складений державним виконавцем акт опису й арешту майна від 04.09.2012 р., при відсутності подальших дій прямо передбачених ст.ст. 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження» не свідчить про факт здійснення відповідачем примусового звернення стягнення на предмет іпотеки - АДРЕСА_1 у м.Києві.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, та може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Частиною 5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.
Іпотекодержателем предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1 за договорами іпотеки від 02.08.2005 р. та від 20.03.2007 р. є АКІБ «Укрсиббанк», який є стягувачем у виконавчому провадженні.
Зважаючи на викладене, ухвала суду є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому її слід відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2012 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: